Шулікуни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шулікуни
Міфологія: Українська міфологія
Період життя: від Святвечора до Водохреща
Місцевість: Україна
Заняття: шкода людям
Атрибути: малий зріст, кінські копита, дихають вогнем

Шулікуни — міфічні істоти, персонажі української міфології. Ці істоти народжуються на Святвечір в коминах печей і йдуть під воду на Водохреща.

Заняття та зовнішність[ред. | ред. код]

Шулікуни бігають по вулицях з гарячим вугіллям на залізних сковородах або із розжареною кочергою в руках, якою можуть захопити чоловіка-п’яницю: крутять його, штовхають у багнюку, можуть навіть в проруб заманити. Іноді їздять на ступах або печах. Дуже малого зросту, ноги кінські, з рота пашить вогонь; носять самоткані каптани, пояси і гостроконечні шапки.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]