Черевики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Класичні черевики «доктор Мартенс».
Туристичні черевики на вершині Петроса (Карпати)

Череви́ки[1], розм., рідко боти́нки[2] — різновид невисокого взуття на шнурках або ґудзиках. У сучасних черевиках часто використовується застібка-блискавка замість шнурків (або разом з ними).

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово черевик походить від прасл. červikъ, утвореного від прикметника *červь(jь) («черевний»): первісно черевики робили зі шкіри, знятої з черева тварини[3]. Рідковживане ботинок походить через російське посередництво від фр. bottine, де утворене від botte («чобіт»)[4].

Опис[ред. | ред. код]

Класичні черевики виготовлені зі шкіри та зав'язуються шнурками. Проте можливі варіації форми, матеріалу та способу зав'язування.

Чоловіки частіше носять черевики ніж жінки.

На кожен сезон є свої черевики. Зазвичай черевики застосовуються взимку (для захисту від снігу), весною та восени (для захисту від бруду та глибоких калюж).

Черевики можуть виготовлятися з домашнього сукна.

Літні можуть бути зроблені з пористого матеріалу для вентиляції, але зазвичай замість них влітку носять туфлі.

Фасон черевиків визначається модою (форма шкарпеток, висота каблуків тощо).

Види[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Черевики // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ботинки // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.