Свистяча мова
Мо́ва сви́сту (Свистяча мова) — мова, у якій звуки відтворюються свистом. Це мовна система, що дозволяє легко передавати свистом необмежене число повідомлень на великі відстані. Свист використовують пастухи і дресувальники для комунікації з тваринами. Більшість мов свисту, яких нараховується кілька сотень, базуються на тональних мовах. Як правило, мова свисту імітує тони і форманти звичайних мов так само, як й інтонації і просодію, що дає змогу слухачу зрозуміти закодоване послання. Свистячі звуки передають тони складів (тональні звуки слів).
Поширення мов свисту[ред. | ред. код]
Сільбо на острові Ґомера (Канарські острови), що основана на іспанській мові, — найбільш досліджена. Низка відмінних звуків або фонем у цій мові є предметом розбіжностей між вченими, які відрізняють від двох до п'яти голосних і від чотирьох до дев'яти приголосних звуків. Ця різниця, ймовірно, залежить від здібностей самих носіїв та методів розпізнавання звуків.
Інші мови свисту існують або існували в різних частинах світу, таких як Туреччина (Кушкой, «Село птахів»), Франція (Аас, Атлантичні Піренеї), Мексика (мова чинантек і масатекські мови у штаті Оахака), Південна Америка (мова піраха), Азія (мова чепанг у Непалі), Нова Гвінея. Особливо поширена в деяких районах Західної Африки. Звуки свисту використовуються у таких мовах, як йоруба та еве. Тут навіть висвистують французькою.
Хоча більшість свистячих основані на тональних мовах, народність Аас в Зімбабве і Замбії, що говорить шонською мовою, перериває артикуляцію свистячими звуками. Подібна свистяча мова тсонга, якою спілкуються у горах Мозамбік.
Список мов свисту[ред. | ред. код]
У наведеному списку вказані регіоні, в яких певні етнічні групи спілкувались мовами свисту. У деяких випадках, наприклад, чинантек, мови свисту — важлива й невід'ємна частина мови і культури, а в інших (наприклад, науатль) її роль набагато менше.
- Америка
- Азія
- Європа і Канарські острови
- Франція (Аас): окситанська мова
- Греція (село Antia на острові Евбея)
- Іспанія (Ґомера, Іерро, Канарські острови): мова сільбо
- Африка
- Ефіопія: шонська мова
- Західна Африка: бафія, діола, еве, тві та інші
- Гана: Nchumburu
- Нігерія: йоруба
- Камерун: Gbaya, Doohwaayo, Mofu
- Океанія
- Нова Гвінея: Gadsup, Binumarien, Abau, Polopa, Telefol, Bauzi, (можливо Tairora і Narak, в останній свист використовують для спілкування з духами)[4][5][6]
Цікаво знати[ред. | ред. код]
- Мова сільбо занесена до списку шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
- Іноді чоловіки використовують свист, щоб когось покликати або привернути до себе увагу.
- Свист до тварин — більш поширена практика серед чабанів.
- Свистячою мовою спілкується дроїд R2-D2 у фільмі «Зоряні війни».[8]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Whistling to Communicate in Alaska [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] з прикладами // Public Radio. — 2005. — 21 червня
- ↑ Юпікські речення усною і свистячою формами (Аляска). [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] The World Whistles Research Association. Відео
- ↑ Bioacoustics of human whistled languages: an alternative approach to the cognitive processes of language. [Архівовано 14 серпня 2011 у Wayback Machine.] pdf
- ↑ Subject of Question: whistling languages. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2013.
- ↑ Whistled speech [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.] // LINGUIST List 6.1319. — 1995. — Sep 27.
- ↑ Whistled speech [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]// LINGUIST List 7.1166 — 1996. — Aug 18.
- ↑ Жартівливий транслітератор мови R2-D2. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 13 січня 2013.
- ↑ Silbo gomero: A whistling language revived [Архівовано 14 січня 2013 у Wayback Machine.]. BBC news
Джерела[ред. | ред. код]
- Приклади свистячої мови: Аляска, Мексика, Таїланд. [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] Відео