Еве (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еве
Ɛʋɛgbè
Поширення мови еве (Ewe — на карті) в Гані та Того.
Поширення мови еве (Ewe — на карті) в Гані та Того.
Поширена в: Гана, Того
Регіон: південна Гана на схід від річки Вольта, південне Того
Носії: 2,5 млн.
Писемність: латиниця
Класифікація: Нігеро-конголезька макросім'я
Ква сім'я чи Вольта-нігерська сім'я
Гбе група
Коди мови
ISO 639-1 ee
ISO 639-2 ewe
ISO 639-3 ewe

Еве (самоназва: Ɛʋɛgbè — мова нігеро-конголезької макросім'ї, поширена в Гані, Того і Беніні (у перших двох вона широко викладається в школах, хоча і не має офіційного статусу). Кількість носіїв — близько 5 млн людей. Еве належить до групи гбе, яку традиційно включали до сім'ї ква, а в наш час[Коли?] пропонують перемістити в вольта-нігерські мови. Група гбе поширена від сходу Гани до заходу Нігерії. Серед інших мов гбе слід згадати фон і аджа. Як і інші мови групи гбе, еве — тональна мова.

Фонетика[ред.ред. код]

Приголосні[ред.ред. код]

Губно-губні Губно-зубні Альвеолярні Ретрофлексні Піднебінні Задньопіднебінні Піднебінні огублені Гортанні
Вибухові p b t d ɖ k ɡ k͡p ɡ͡b
Африкати ʦ ʣ
Носові m n ɲ ŋ
Фрикативні ɸ β f v s z x ɣ h
Напівголосні l j w

Носові приголосні [m, n, ɲ, ŋ] не мають фонематичного статусу, оскільки вони є алофоном інших приголосних у поєднанні з носовими голосними. Еве — одна з небагатьох мов, де протиставляються [f] і [ ɸ], [v] та [β], які в інших мовах розглядаються як алофони.

Голосні[ред.ред. код]

Передній ряд Задній ряд
Закриті i, ĩ u, ũ
Напівзакриті e o
Напіввідкриті ɛ, ɛ ɔ, ɔ
Відкриті a, ã

У деяких діалектах еве в Гані є додаткові голосні /ə/ і /ə/.

Писемність[ред.ред. код]

Абетка мови еве побудована на основі латиниці[1][2].

A a B b D d Ɖ ɖ Dz dz E e Ɛ ɛ F f Ƒ ƒ G g Gb gb H h
/a/ /b/ /d/ /ɖ/ /d͡z/ /e/ /ɛ/ f/ /ɸ/ /g/ /ɡ͡b/ /h/
Ɣ ɣ X x I i K k Kp kp L l M m N n Ny ny Ŋ ŋ O o
/ɣ/ /x/ /i/ /k/ /k͡p/ /l/ /m/ /n/ /ɲ/ /ŋ/ /o/
Ɔ ɔ P p R r S s T t Ts ts U u V v Ʋ ʋ W w Y y Z z
/ɔ/ /p/ /r/ /s/ /t/ /t͡s/ /u/ /v/ /β/ /w/ /j/ /z/
  • Носові голосні передаються написанням тильди ( ◌̃ ) на відповідною буквою для голосного: ã [ã], [ẽ], ɛ̃ [ɛ̃], ĩ [ĩ], õ [õ], ɔ̃ [ɔ̃], ũ [ũ].
  • Довгі голосні передаються подвоєнням букв для голосних[3].
  • Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут ( ´ ) — високий тон; гравіс ( ` ) — низький; макрон ( ̄ ) — середній. Може також використовуватись циркумфлекс ( ˆ ) і гачек ( ˇ ). Як правило, тони ставляться лише в словах, що потребують уточнення значення. Але в словах mí (ми), wó (вони), wò (ви) тони позначаються обовʼязково[4].

Синтаксис[ред.ред. код]

Звичайний порядок слів — Subject Verb Object. У конструкціях приналежності назва власника передує назві власності. Прикметники, числівники, вказівні та відносні займенники слідують за основним іменником. У мові еве є багата система серійних дієслівних конструкцій (див. Ansre 1961).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. viii—xii; xxiii; xxvi.
  2. «Ewe oral proficiency learning workbook». Ст. 1—3.
  3. Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. xxvi.
  4. Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. viii; xii; xxiii.

Література[ред.ред. код]

  • Ansre, Gilbert (1961)The Tonal Structure of Ewe. MA Thesis, Kennedy School of Missions of Hartford Seminary Foundation.
  • Ameka, Felix Kofi (2001) 'Ewe'. In Garry and Rubino (eds.),Fact About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages, Past and Present, 207—213. New York / Dublin: The HW Wilson Company.
  • Collins, Chris. 1993. Topics in Ewe Syntax. Doctoral Dissertation, MIT.
  • Capo, Hounkpati BC (1991)A Comparative Phonology of Gbe, Publications in African Languages and Linguistics, 14. Berlin / New York: Foris Publications & Garome, Bénin: Labo Gbe (Int).
  • Pasch, Helma (1995)Kurzgrammatik des EweKöln: Köppe.
  • Westermann, Diedrich Hermann (1930)A Study of the Ewe LanguageLondon: Oxford University Press.

Посилання[ред.ред. код]