Зустріч Марії та Єлизавети

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Якоб Стрюб. «Зустріч Марії та Єлизавети», бл. 1505. Ця незвичайна картина відрізняється тим, що у животах обох жінок позначено плоди — майбутні Іван Хреститель та Ісус Христос
Монастирський двір перед Церквою Відвідання в Ейн Каремі

Зустріч Марії та Єлизавети, Відвідання Марії (лат. Visitatio Mariae) — зустріч Діви Марії та праведної Єлизавети, що відбулась за кілька днів після Благовіщення; описано в Євангелії від Луки (Лк 1:39-56).

В Католицькій церкві ця подія згадується на святі Відвідання Пресвятою Дівою Марією (31 травня чи 2 липня).

Євангеліє від Луки[ред.ред. код]

Відповідно до Євангелія від Луки, дізнавшись під час Благовіщення від архангела Гавриїла про те, що її немолода бездітна двоюрідна сестра Єлизавета нарешті вагітна, Діва Марія негайно вирушила з Назарета відвідати її до «міста Юдина» (Лк 1:39).

Таким чином, Єлизавета стала першою людиною, яка проголосила Божій Матері її майбутнє. Слова вітання Єлизавети увійшли до складу відомої християнської молитви, що в православ'ї називається Пісня Пресвятій Богородиці, а в католицизмі Радуйся, Маріє. У відповідь Діва Марія вимовила величний вдячний гімн, що починається зі слів «Величить душа Моя Господа» (Лк 1:46-55), відомий у західній традиції як Магніфікат.

Відповідно до Євангелія Марія прожила в домі Захарії та Єлизавети близько трьох місяців і повернулась до Назарета незадовго до народження Івана Хрестителя.

Місце зустрічі[ред.ред. код]

Відповідно до християнської традиції місцем зустрічі був дім Захарії та Єлизавети в поселенні, яке нині має назву Ейн Карем та є західним передмістям Єрусалима. На місці цього будинку зведено католицьку Церкву Відвідин й засновано францисканський монастир. Трохи вище схилом, приблизно за 20 метрів від Церкви Відвідин, за огорожею, розташований підземний храм на честь Івана Хрестителя російського Горненського монастиря.

В образотворчому мистецтві[ред.ред. код]

Цей сюжет, досить простий за іконографією, зустрічається як у католицькому, так і в православному мистецтві. Відомий з V століття (равеннський саркофаг) — жінки просто розмовляють. Пізніше сцена трохи ускладнюється та наповнюється знаками: жінки можуть обійматись, ускладнюються інтер'єри, вводяться служанки, святий Захарій чи Йосиф.

Цікавий момент — оскільки Єлизавета заміжня жінка, а Марія — Діва (Її заручини з Йосифом відбулось, проте сам шлюб ще не було укладено), то в більшості зображень Єлизавета подана в головному уборі, що цілком закриває волосся, а волосся Марії може бути розпущеним, як знак Її незаміжнього статусу.

В мініатюрах православних рукописів немовлята Іван та Ісус можуть бути зображені у лонах матерів у медальйонах. Іконографія цього сюжету є надзвичайно стійкою. Епізод зустрічі Марії та Єлизавети — сюжет обов'язковий для богородичних циклів і тому частий у стінних розписах.[1]

Свято[ред.ред. код]

Престольне свято Відвідання в однойменній церкві в місті Серембан, Малайзія
Фреска під куполом Нижньої Церкви Відвідин в Ейн Каремі, присвячена цій події

Святкування дня Зустрічі (частіше використовується термін «Відвідання») має середньовічне походження. Воно відзначалось францисканським орденом ще до 1263 року, коли його було письмово рекомендовано Святим Бонавентурою. Завдяки впливу ордена воно поширилось, проте загальноцерковну ухвалу воно отримало тільки 1389 року, за наказом папи Урбана VI.

Раніше відзначалось 2 липня, потім дату було уточнено й перенесено на 31 травня, щоб потрапити між Благовіщенням і народженням Івана. Тим не менше, в деяких Церквах воно залишилось фіксованим на попередній даті.

На честь свята Відвідання була названа жіноча чернецька конгрегація візитанток, створена 1610 року святим Франциском Сальським і святою Іоанною де Шанталь.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бобров Ю. Г. Основи іконографії давньоруського живопису. Спб., 1995, стор. 71-72

Джерела[ред.ред. код]