Карліс Себріс
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Карліс Себріс | |
|---|---|
| латис. Kārlis Sebris | |
 | |
| Ім'я при народженні | Карліс Карлович Себріс |
| Дата народження | 18 лютого 1914 |
| Місце народження | сел. Сіноле, Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 12 січня 2009 |
| Місце смерті | Рига, Латвія |
| Поховання | Лісовий цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія →  Латвія →  СРСР → Латвія |
| Професія | актор |
| Кар'єра | 1938—2008 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0781091 |
 Карліс Себріс у Вікісховищі | |
Карліс Карлович Себріс (латис. Kārlis Sebris; нар. 18 лютого 1914, сел. Сіноле, Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — пом. 12 січня 2009, Рига, Латвія) — радянський, латвійський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1974).
Карліс Себріс народився 18 лютого 1914 року в селищі Сіноле Валкського повіту (нині — в Леясціємській волості Гулбенського краю Латвії).
Закінчив Лізумську початкову школу, потім у 1932 році — Цесвайнську державну середню школу, а в 1938 році — Латвійські драматичні курси Зелтматіса.
З 1938 року — актор Латвійського Національного театру (в 1940—1988 роках — Державний академічний театр драми Латвійської РСР ім. А. Упіта). На сцені цього театру виступав все життя, зігравши більше двохсот ролей.
Дебют в кіно відбувся в 1940 році на Ризькій кіностудії в невеликій ролі у фільмі режисера Волдемара Пуце «Каугурське повстання».
Помер 12 січня 2009 року в Ризі. Похований на Лісовому кладовищі.
Всього на сцені Латвійського національного театру було зіграно понад 200 ролей. Серед них:
- 1938 — «Пан біля воріт» В. Зонберга — Гвідо
- 1939 — «Злий дух» Рудольфа Блауманіса — гість
- 1940 — «Дон Карлос» Ф. Шиллера — граф Таксіс
- 1941 — «Розлом» Бориса Лавреньова — Перший мічман
- 1942 — «Вій, вітерець» Я. Райніса — Батрак
- 1943 — «Ворог народу» Генріка Ібсена — робітник
- 1944 — «Перед сходом сонця» Герхарта Гауптмана — Егмонт Клаузен
- 1945 — «Інженер Сергєєв» Всеволода Меркулова — Володимир Волошин
- 1946 — «Купальниця Сусанна» Андрія Упіта — Дзірніс
- 1947 — «Кремлівські куранти» Миколи Погодіна — секретар Леніна
- 1948 — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського — обер-кондуктор
- 1948 — «У вогні» Р. Блауманіса — Віскреліс
- 1949 — «В степах України» Олександра Корнійчука — Довгоносик
- 1950 — «Часи землемірів» Рейніс і Матіса Каудзіт — Шваукстс
- 1951 — «Варвари» Максима Горького — Редозубов
- 1952 — «Ревізор» Миколи Гоголя — купець Абдулін
- 1953 — «Вишневий сад» Антона Чехова — Єпиходов
- 1954 — «Хто сміється останнім» Кіндрата Кропиви — Людина у військовій формі
- 1956 — «Пані міністр» Браніслава Нушича — Пера Каленич
- 1957 — «Злочин і покарання» за романом Федора Достоєвського — Порфирій Петрович
- 1958 — «Рига» Августа Деглавса — Старпрінгс
- 1959 — «Пліт Медузи» Жана Гриви — Адам Буштеріс
- 1960 — «Іркутська історія» Олексія Арбузова — Сердюк
- 1960 — «Арменуї» Олександра Ширванзаде — Костянтин
- 1962 — «Милий брехун» Джерома Кілті — Бернард Шоу
- 1964 — «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра — сер Тобі
- 1965 — «Тригрошова опера» Бертольда Брехта — Браун, шеф лондонської поліції
- 1966 — «Побачення» Ж. Робера — Маренвал
- 1967 — «Йиннь з острова Кихну — дикий капітан» Юхана Смуула — капітан Йиннь
- 1968 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» Макса Фріша — патер Дієго
- 1969 — «Літо в Ноані» Ярослава Івашкевича — Антоній Водзинський
- 1970 — «Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло — Директор
- 1971 — «Казки старого Арбату» Олексія Арбузова — Федір Балясников
- 1972 — «Справа передається в суд» Олександра Чхаїдзе — Расмадзе
- 1973 — «Кішки-мишки» Іштвана Еркеня — Віктор Чермлені
- 1974 — «Кола Брюньон» за повістю Ромена Роллана — Кола Брюньон
- 1977 — «Солодкоголосий птах юності» Теннессі Вільямса — Бос Фінлі
- 1979 — «Юлій Цезар» Вільяма Шекспіра — Цицерон
- 1980 — «Міхаель Крамер» Г. Гауптмана — Міхаель Крамер
- 1981 — «Месьє Амількар» І. Жаміака — Олександр
- 1983 — «Принц і жебрак» за романом Марка Твена — Генріх VIII
- 1984 — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — лорд Капулетті
- 1985 — «Вогонь і ніч» Я. Райніса — Айзкраукліс
- 1986 — «Нюрнберг… 1948…» Еріка Манна — Даніель Гейвуд
- 1987 — «Рудий слуга» Л. Стумбре — Екабс
- 1989 — «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Берлі
- 1990 — «Безсоромні батьки» А. Еглітіс — Аскольд Олте
- 1991 — «Грай, танцюй» Я. Райніса — Трейгалвіс
- 1992 — «Бідний, як церковна миша» Л. Фодор — Фрідріх Талгейм
- 1993 — «Невидимий Харві» М. Чейз — Вільям Р. Чамлі
- 1994 — «Амадей» П. Шефера — граф Орсіні-Розенберг
- 1995 — «Салемські відьми» А. Міллера — Джайл Корі
- «Син рибалки» В. Лациса — Фредіс
- «На дні» М. Горького — Сатин
- «Дон Карлос» Ф. Шиллера — Філіп
- «Морські ворота» Д. Зігмонте — Віранауда
- «Центр нападу помре на зорі» А. Кусані — Еннесімо Лупус
- «Моцарт і Сальєрі» Олександра Пушкіна — Сальєрі
- «Гамлет» Вільяма Шекспіра — Клавдій
- 1940 — Каугурське повстання — епізод
- 1947 — Повернення з перемогою — прихожанин
- 1955 — До нового берега — епізод
- 1956 — За лебединою зграєю хмар — фон Вінкель
- 1956 — Причини і наслідки (короткометражний) — редактор
- 1957 — Науріс — епізод
- 1958 — Чужа в селищі — Кісіс
- 1959 — Меч і троянда — міліціонер
- 1960 — На порозі бурі — епізод
- 1961 — Верба сіра цвіте — автор п'єси
- 1962 — День без вечора — директор
- 1963 — Генерал і маргаритки — військовий промисловець [1]
- 1964 — Капітан Нуль — Юхан
- 1965 — «Тобаго» змінює курс — Альбертс Квіесіс
- 1966 — Едгар і Крістина — Фрішвагарс
- 1968 — 24-25 не повертається — майор Грігастс
- 1968 — Часи землемірів — Павулс
- 1969 — У багатій пані — Фрідіс
- 1970 — Слуги диявола — Самсон
- 1970 — Король Лір — граф Глостер
- 1970 — Клав — син Мартіна — голова колгоспу
- 1970 — Балада про Берінга і його друзів — Вітус Берінг
- 1971 — Танець метелика — Філіп
- 1971 — Останній рейс «Альбатроса» — Зандлер
- 1971 — У тіні смерті — Зальген
- 1971 — Очеретяний ліс — старий Норд
- 1971 — Салатик (короткометражний) — Йоренс
- 1971 — Спадкоємці військової дороги — Церніекс
- 1972 — Слуги диявола на чортовому млині — суперінтендант Самсон
- 1973 — Курчат по осені рахують — Іевіньш
- 1973 — Антиквари (кіноальманах Червоний агат) — Дідківська
- 1974 — Кола Брюньон — Кола Брюньон
- 1974 — Напад на таємну поліцію — Грегус
- 1975 — Літо мотоциклістів — лісник
- 1977 — Червоні дипкур'єри — начальницький пан
- 1977 — Чоловік у розквіті років — епізод
- 1977 — Будьте моєю тещею! — майор міліції
- 1978 — Де ти був, Одіссею? — Цоллер
- 1978 — Відкрита країна — епізод
- 1978 — Твій син — художник-ювіляр
- 1978 — Тому що я - Айвар Лідака — рибалка
- 1979 — Готель «Біля загиблого альпініста» — пан Мозес
- 1979 — Ніч без птахів — голова колгоспу
- 1979 — Дюма на Кавказі — Олександр Дюма
- 1979 — За скляними дверима — хворий
- 1980 — Брати Ріко — Вінчі Віттерс
- 1982 — Забуті речі — Карліс
- 1986 — Я хочу твоє фото (короткометражний) — її друг
- 1991 — Індрани — Індран-старший
- 2000 — Страшне літо — Аугустс .
- Заслужений артист Латвійської РСР (1956)
- Народний артист Латвійської РСР (1964)
- Народний артист СРСР (1974)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1988)
- Офіцер ордена Трьох зірок (1995) — за внесок в розвиток театрального мистецтва
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1984) — за успіхи в розвитку латиського радянського театрального мистецтва і в зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження.
У 2007 році в Ризі був встановлений пам'ятник сажотрусу і мулярові. Прототипами для цієї скульптурної композиції (автори Карліс Ілі та Гіртс Бурвіс) стали сажотрус Варіс Вілцанс і актор Карліс Себріс[2][3] .
- ↑ Генерал і маргаритки на сайті IMDb (англ.)
- ↑ В Риге поставят памятник трубочисту. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 квітня 2008.
- ↑ Новый памятник в Риге
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BNF: 16985083x · FAST: 1732872 · Freebase: /m/0c04n47 · GND: 1013515250 · ISNI: 0000000122122816 · LCCN: n83137618 · LNB: 000015634 · VIAF: 70305917 |