Собор Волинських святих (свято)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Волинських святих
Офіційна назва Всіх святих землі Волинської
Дата 10  (23 ) жовтня

Собор Волинських святих - свято Української Православної Церкви Київського Патріархату та Російської Православної Московського Патріархату на спогад про визволення Почаївської лаври з уніатського полону та повернення в Православ'я 10 жовтня 1831 року[1]. Святкуэться це свято 10  (23 ) жовтня.

Список волинських святих[ред. | ред. код]

З цих святих тільки один прп. Іов спочиває на Волині, в лаврі Почаївській; та окрім цього, за переказами, прп. Стефан похований при своїй кафедрі, у Володимирі-Волинському. З інших святих угодників свт. Амфілохій і прп. Федір, наприклад, покояться в Києві в Дальніх печерах; там же, як відомо, спочивають і останки святої і блаженної Юліані Ольшанської. Блаженний Ярополк, як говорить передання, з Володимиро-Волинського теж перевезений до Києва для поховання і там покладений в церкві св. апостолів Петра і Павла, яку сам побудував. Що стосується прпмч. Макарія Овруцького, то мощі його — в Переяславі Полтавської області, в кам'яному храмі Вознесенського монастиря. До Собору Волинських святих насамперед треба віднести св. Ольгу (+ 969 р.), яка так відома утихомиренням древлян, що жили, як нині відомо, в межах Волинської землі. Св. рівноапостольний князь Володимир, просвітитель Волині і засновник багатьох її міст і храмів; прп. Микола Святоша, кн. Чернігівський, який в 1099 р. був князем Луцького уділу на Волині, і окрім цього в різні часи княжив у Дорогобужі, Пересопниці (сучасна Рівненська обл.) і в інших місцях древньої Волинської землі. І дуже багато інших відвідували Волинську єпархію або для «нагляду і проповіді», або займалися влаштуванням Православної Церкви на Валині в часи католицько-уніатського переслідування. Святі і рівноапостольні брати — просвітителі слов'янські Кирило і Мефодій знаходяться в безпосередньому найближчому союзі з землею Волинською, бо. історія прямо говорить, що в числі інших країн вони також посилали проповідників і в межі Волинські, так що внаслідок цього, за сказанням древніх письменників, межі Моравської єпархії св. Мефодія простягалися в саму глиб землі Волинської, до річок Бугу та Стир.

Трапар і кондак святим[ред. | ред. код]

Тропар собору Волинських святих, глас 4[ред. | ред. код]

Надійшов день світлого празника, / люди волинські радуються, і з ними все Київське Православ'я радіє в псалмах і співах, і піснях духовних, / бо сьогодні, як сонце вічне, усім засяяла пам'ять святих, і славних угодників, і чудотворців Волинських: / святителя Стефана дивного, першого ієрарха Волинського, / і святого благовірного князя Ярополка, боговідважного страждальця, / і переможного Федора, богаданого князя Острожського, / і преподобного Іова, вічно блаженного, / їх молитвами, Господи, землю нашу в Православ'ї й мири затверди, / і спаси всіх нас, маючих неспинну за нас Молитовницю, / Пресвяту Матір Богородицю, / що благодатно засяяла в цілющій стопі Своєї і чудотворної іконі на горі Почаївської, / і заступництвом інших Волинських угодників Божих: / Юліані, блаженної діви Ольшанської, / і святого преподобнемученика Макарія, архімандрита Овручевського.

Кондак собору Волинських святих, глас 8[ред. | ред. код]

Обраним чудотворцям і добрим угодникам Божим, /що з Волинської землі вийшли, вам, святі, похвалу заспіваємо: / Ярополк славний, Стефан, Амфілохій, Федір. Юліана, Іов і Макарій, вічно блаженні! / Тому, як маючи благодать і милость у Христа Бога нашого, / від всяких бід нас визволите, / та вашою допомогою визволені, співаємо вам подячно: / Радуйтеся, славні угодники Божі й Волинської землі прикраса.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СОБОР ВОЛИНСЬКИХ СВЯТИХ | КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ'Я. kyiv-pravosl.info (uk). Процитовано 2018-03-27. 
  2. його святість неодноразово ставилась під сумнів.