Софонісба Ангвіссола

Софонісба Ангвіссола
Народження	1532 Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія
Смерть	16 листопада 1625(1625-11-16)
	Палермо, Італія
Країна	Італія
Жанр	портретний живописd, історичний живопис, жанрове малярство, релігійний живописd і портрет
Діяльність	художниця, мисткиня, візуальна мисткиня
Напрямок	живопис і живопис Відродженняd
Роки творчості	1545 — 1625–1625
Вчитель	Bernardino Campid і Bernardino Gattid
Твори	Автопортрет і Portrait Group with the Artist’s Father, Brother and Sisterd
Батько	Amilcare Anguissolad
У шлюбі з	Orazio Lomellinod
Брати, сестри	Minerva Anguissolad, Europa Anguissolad, Лючія Ангвіссола, Anna Maria Anguissolad і Elena Anguissolad
Софонісба Ангвіссола у Вікісховищі

Софонісба Ангіссола (італ. Sofonisba Anguissola; бл. 1532, Кремона — 16 листопада 1625, Палермо) — італійська художниця пізнього Відродження та маньєризму, офіційна придворна художниця іспанського короля. Протофеміністка, вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Життєпис

Софонісба Ангіссола. «Лючія з її сестрами Європою і Мінервою за грою в шахи». Масло. Оригінал картини знаходиться в колекції Національного музею в місті Познань. На картині три сестри Софонісби та їхня старша прислуга. Ліворуч сидить Лучія (теж художниця), праворуч — Мінерва. Дівчинка, яка стоїть за столиком, наймолодша сестра — Євгенія. До 1824 року картина перебувала в колекції Луї Бонапарта, поки її не купив граф Рачинський у Парижі. Це один з найкрасивіших витворів мистецтва на тему шахової гри

Народилася у Кремоні (Ломбардія) старшою донькою у сім'ї з сімома дітьми. Її сестра Лючія теж стала художницею. Батько Амількар Ангіссоло належав до обраного аристократичного кола Генуї. Мати Софонісби Бьянка Понцоне також належала до аристократичної сім'ї. Отримала всебічну якісну освіту, разом з тим навчалась образотворчого мистецтва. Ангіссола подорожує до Риму, де представлена Мікеланджело, який одразу розпізнав її талант. У 1558 р. побувала у Мілані й написала портрет герцога Альби. Герцог рекомендував її при іспанському дворі, і дружина Філіпа II, королева Єлизавета Валуа, котра була художницею-аматоркою, запросила Ангіссолу бути її вчителькою і присвоїла їй ранг фрейліни королеви іспанської. Відтак Ангіссола стала офіційною придворною художницею іспанського короля.

Пам'ять

4 серпня 2017 року на її честь був названий кратер на Меркурії.

Останні виставки

• 2019-2020: Ангіссола разом з Лавінією Фонтаною були в центрі уваги великої виставки під назвою «Казка про двох жінок-художниць» у Музеї Прадо, Мадрид.

Галерея вибраних творів

«Шляхетна пані», Львівська національна галерея мистецтв

• 

  «Ізабель Валуа» (1545—1568)

• 

  «Автопортрет», бл. 1559 р.

• 

  «Массіміліано Стампа»,1557. Художній музей Волтерс

• 

  «Хуана Австрійська з дівчинкою», 1561, Музей Гарднер

• 

  «Принцеса Ізабелла Клара Еухенія», 1573. Галерея Сабауда

• 

  «Портрет Джуліано ІІ Чезаріні у віці 14 років»

Див. також

• Мистецтво Італії
• Мистецтво Іспанії
• Маньєризм
• Жінки-художниці
• Парадний портрет

Джерела

• Chadwick, Whitney (1990). Women, Art, and Society. London: Thames and Hudson. ISBN 0-500-20354-7.
• Ferino-Pagden, Sylvia; Kusche, Maria (1995). Sofonisba Anguissola: A Renaissance Woman. National Museum of Women in the Arts. ISBN 0-940979-31-4.
• Harris, Ann Sutherland; Nochlin, Linda (1976). Women Artists: 1550—1950. New York: Los Angeles County Museum of Art, Knopf. ISBN 0-394-41169-2.
• Perlingieri, Ilya Sandra (1992). Sofonisba Anguissola. Rizzoli International. ISBN 0-8478-1544-7.
• Pizzagalli, Daniela (2003). La signora della pittura: vita di Sofonisba Anguissola, gentildonna e artista nel Rinascimento [The Lady of the Painting: The Life of Sofonisba Anguissola, Gentlewoman and Artist of the Renaissance] (in Italian). Milan: Rizzoli. ISBN 88-17-99509-6.