Каролінги

Історія Франції Портал Франція

Доісторична Франція Античність Галлія Галльська імперія Римська Галлія (50 до н.е.—486) Середньовічна Франція Пізня Галлія (457—486) Бургундське королівство Франкське королівство Каролінзька імперія Західне Франкське королівство Династії Франкського королівства: Меровінги (481—751) Каролінги (751—987) Дореволюційна Франція Французьке королівство Станова монархія у Франції (1302—1614) Французький абсолютизм (1643—1789) Династії Французького королівства: Капетинги (987—1328) Валуа (1328—1589) Бурбони (1589—1792, 1814—1848) Сучасна Франція Французька революція (1789—1799) Конституційна монархія (1791—1792) Перша республіка (1792—1804) Перша імперія (1804—1814) Реставрація Бурбонів (1814—1830) Липнева монархія (1830—1848) Друга республіка (1848—1852) Друга імперія (1852—1870) Третя республіка (1870—1940) Паризька комуна (1871) Режим Віші (1940—1944) Тимчасовий уряд (1944—1946) Четверта республіка (1946—1958) П'ята республіка (з 1958) Історія Франції

Каролі́нги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків.

Походження

Каролінги були династією голів палаців (мажордомів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії — Карл Великий, (фр. Carolus Magnus), коронований імператором у 800.

Карл Великий, представник династії Каролінгів

Вважають, що династія заснована Арнульфом Мецським, впливовим єпископом Меца на початку VII сторіччя. Його син Ансегісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггою (Saint Begga), дочкою мажордома Австразії Піпіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Піпін Герістальський (Pepin Heristal), також мажордом Австразії.

Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Піпініди (Pippinid).

Представники

• Піпін Герістальський— завоював Нейстрію у битві при Тертрі 687 року і утвердив свою владу над усіма франками.

• Карл Мартел, син Пепіна Герістальського, батько Піпіна Короткого.

• Піпін Короткий став королем 751 року за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія. Останнього короля династії Меровінгів, Хілдеріка III було пострижено і заслано в монастир.

• Карл Великий, син Пепіна, став королем франків 768 року й був коронованим на імператора римським Папою Левом III у 800.
• Людовик I Благочестивий, син Карла, був єдиним наступником, але після смерті Людовика розпочалася трирічна громадянська війна між його синами: Лотаром, Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим.

Поділ імперії Карла Великого

Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії:

• У Західній Франкії, яка стала Францією, вони далі були керівною династією, допоки Капетинги не одержали трон у 987.
• У Середній Франкії, (королівства Лотарингія, Прованс і Ломбардія), сім'я правила до 875, але подальше розділення відбувалося згідно з Мерсенським Договором 870 року.
• У Східній Франкії, ядрі Священної Римської Імперії, Каролінги правили до смерті Людовика IV Дитини в 911. Герцоги племінних герцогств визнали Саксонську династію (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Ззв'язок Карла з Римом був слабким.