Відмінності між версіями «Іван Асен I»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
210 байтів додано ,  5 років тому
уточнення
м (checkwiki за допомогою AWB)
(уточнення)
}}
 
'''Іван Асень I''' ({{lang-bg|Иван Асен I}},<ref>правильніше ?передавати на українську мову з болгарської без «ь», а твердо&nbsp;— Іван Асен.</ref> ?&nbsp;— [[1196]])&nbsp;— цар [[Друге Болгарське царство|Болгарії]] у [[1186]][[1196]] роках. Разом з братом Тодором (цар [[Петро IV (цар Болгарії)|Петро IV]]) став засновником [[Друге Болгарське царство|Другого Болгарського царства]].
 
== Походження ==
Іван мав двох братів&nbsp;— [[Петро IV (цар Болгарії)|Тодора]] та [[Калоян (цар Болгарії)|Калояна]]. Щодо їхнього походження існує кілька теорій. Трьома основними гіпотезами є:
* ''валаська'', згідно з якою, Асені за національністю є румунами чи арумунами,
* ''болгарська'', за якою вони є вихідцями з регіону Валахія,
* ''тюркська'', за якою брати могли мати половецьке чи печенезьке походження, адже їхні імена мають схожість з тюркськими (так, прізвисько Івана Асеня I ''Білгун'' є похідною від тюркського слова «мудрий»).
 
== Життєпис ==
[[Файл:Second Bulgarian Empire (1185-1196).png|міні|праворуч|270пкс|Болгарія за часів Петра IV та Івана Асеня I]]
[[1185]] року на території болгарських земель, які тоді належали [[Візантія|Візантії]], спалахнуло повстання під керівництвом Тодора та Івана Асенів. . Імператор [[Ісаак II Ангел]] спорядив кілька кампаній проти болгар, та восени [[1185]] та [[1186]] року успіх був на стороні повстанців. [[1187]]-го візантійський імператор знов відрядив військо до Болгарії. Після ж невдалої облоги фортеці Ловеч, він змушений був укласти із повстанцями мир, що фактично означало відродження Болгарської держави.
 
Одним з перших державних питань, якими зайнялися браття, була проблема церкви. Землі знаходилися під юрисдикцією архієпископа Охридського. Та оскільки, кожна незалежна держава повинна мати власну церкву, головою церкви обрали пресвітера Василя, який став патріархом Василем I. Він, в свою чергу, коронував Тодора на царство під іменем Петро IV. Це ймення мало показувати наступність щодо спадковості нової держави [[Перше Болгарське царство|Першому Болгарському царству]] і попереднім правителям. Іван Асень I став соправителем брата.
 
У [[1193]][[1194]] роках болгарські війська захопили Сердику і селища по гірській частині течії [[Струма|Струми]]. Через рік оволоділи фортецями [[Серрес (місто)|Серрес]], Струмиця та іншими населеними пунктами в долині [[Струма|Струми]]. У [[1194]][[1195]] в угорців були відвойовані Белградська та Бранічевська області.
 
[[1195]]-го Іван Асень переніс мощі [[Святий Іван Рильський|святого Івана Рильського]] із [[Софія (місто)|Софії]] до Тирново.
== Особисте життя ==
Довгий час вважалося, що єдиною дружиною Івана Асеня була Єлена, від якої він мав двох синів:
* '''Іван Асен'''
* '''Александр'''
 
Але при розкопках середньовічної фортеці Червен було знайдено надгробний пам'ятник із написом «На…ден поставих кръст на жена си Мария, Асен цар на Търново…», який свідчить про те, що встановлений він був над могилою Марії, дружини царя Асеня з Тирново. Цей напис, враховуючи те, що цариця Єлена згадується в якості нової цариці, свідцить про те, що Марія була першою дружиною Івана Асеня. Вірогідно, що від неї цар мав доньку Ану.
 
== ЛітератураПримітки ==
{{reflist}}
*Никита Хониат. История. Царствование Алексея Комнина, брата Исаака Ангела [http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/Xoniat/2_2.htm]
 
*Павлов, Пламен. Търновските царици. В.Т.:ДАР-РХ, 2006.
== Джерела ==
* Златарски, Васил, „История на българската държава през Средните векове“, Т.3 „Второ българско царство. България при Асеновци (1187-1280)“, С. 1940, 2-ро изд. С.
* Никита Хониат. История. Царствование Алексея Комнина, брата Исаака Ангела [http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/Xoniat/2_2.htm]
* Павлов, Пламен. Търновските царици. В. Т.:ДАР-РХ, 2006.
* Златарски, Васил, „История«История на българската държава през Средните векове“векове», Т.3 „Второ«Второ българско царство. България при Асеновци (1187-12801187–1280)», С. 1940, 2-ро изд. С.
* Fine, Jr., John V.A. (1987). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 9780472100798.
 
911

редагувань

Навігаційне меню