Кенігсберг 13

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:55, 10 грудня 2014, створена Krupski Oleg (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кенігсберг 13 (нім. Koenigsberg 13) — лабораторія товариств «Аненербе» й «Тулє» Третього Рейху, що була розташована у Східній Пруссії за адресою місто Кенігсберг вулиця номер 13, «Кенігсберг-13». Що було підпорядковане СС[1]. Геральдичний символ зазначеної лабораторії вважається «Срібна рись»[2], оскільки це був символ «універсальних» військовослужбовців із закодованою під гіпнозом психікою, загін зомбі лабораторії «Кенігсберг-13»[2].

Архітектура

У центрі Кенігсбергу було розташовано чотири старовинних міцних середньовічних будівлі.

Де на перших двох поверхах будівель була зібрана величезна кількість предметів культів всіх часів і всіх народів світу — від православних ікон до найдавніших знаків вікінгів (руни тощо). Підвальна частина до 4 м углиб була обладнана під один величезний холодильник з безліччю ванн, в яких знаходився лід і вирізані очі домашніх тварин, привезених з м'ясокомбінатів.

З цих будівель були переходи в бомбосховище, щоби під час авіаційних нальотів весь персонал науковців-дослідників міг сховатися.

Шість напалмових бомб, що впали на ці споруди під час Другої світової війни, не розірвалися, і американські військові засвідчили фотографіями вид будинку, що дивом уцілів після бомбардування. Хоча сучасним історикам вдалося пересвідчитись — на картах авіаторів бомбардувальників ця лабораторія була основним об'єктом бомбардування та позначена була на мапі хвилястими лініями для триразового бомбардування вщент. Фундаменти цих будинків й до нині перебувають під зеленими насадженнями на «острові Емануїла Канта» (стара назва острову — «Кнайпхоф»).

Досліди

Дослідження з маніпуляції людською свідомістю (створення біороботів «універсальний солдат»), техніка витирання пам'яті в людині тощо, що проводилися в цьому місці, ставилися в СС до розряду стратегічних. Крім найрізноманітніших напрямків, які вела лабораторія «Кенігсберг 13», головним була розробка «східної концепції» психотропної зброї (тобто була і «західна концепція»). Результати досліджень ретельно нотувалися та архівувалися.

Створений підрозділ «Кенігсберг-13» виконував завдання вивчення стародавніх метафізичних дисциплін, астрології, алхімію, окультизм, магії, практичного гіпнозу, дослідження біоенергетики людини, експерименти впливу звукових хвиль і електромагнітного поля, розробки використання протягів для викликання смерті в людині, пошук довголіття (дослідження в галузі геронтології), різних вірувань та культів, фетишів тощо; а на основі отриманих результатів дослідів займалися розробкою східної концепції психотронної зброї[3][4]. Практикували техніку дистанційного впливу на психіку політичних лідерів ворожих країн або дистанційне «знімання інформації» з вказаного «об'єкта»[5], що пізніше увійде в практику сучасних спецслужб[6] через «підлаштування» на фотографії пси-оператором тощо (див. документальний фільм «Поклик безодні»).

Архів

Основою розробок у цій галузі послужили трофейні матеріали обсягом 38 залізничних вагонів нацистського товариства «Аненербе» і «Тулє» з досягнення тоталітарного контролю над беззахисним громадянським суспільством, що були перевезені у Росію на обслугу її ідей гегемонізму (Росія визнає тільки 25 вагонів в «особливому архіві СРСР»)[7][8]. Натомість сучасна Росія намагається поширити думку (див. «дезінформація») про буцімто передачу архівних матеріалів результату німецького дослідження американцям в обмін на трофейне німецьке устаткування[2]. Хоча згідно домовленостей між СРСР та США, США було зобов'язане допомагати СРСР (див. «Ленд-ліз», «Другий фронт» тощо); навіть якщо СРСР, де провідну ролю відігравала Росія, і передавали якусь частину німецького архіву (не весь архів), та певно це могло бути зроблене після копіювання документів архіву (наприклад на мікрофільми), й віддавати американцям могли з РРФСР непотріб. Але вірогідним є місце-знаходження частини архіву в фондах КДБ СРСР, де напрацювання нацистів були використані російською спецслужбою[2].

Див. також

Примітки

  1. ↑ «Я не придумал ни одного оборотня», — Сергей Трифонов о лаборатории «Кенигсберг-13», местах силы, борьбе с пьянством с помощью магии и городском новоделе, 16 Июля 2014 г. (рос.)
  2. ↑ а б в г Обзор военно-политической обстановки в мире: Кёнигсберг-13, Военная история, 29.03.2012 (рос.)
  3. ↑ Лаборатория Кенигсберг-13 (рос.)
  4. ↑ Відео: Лаборатория Кёнигсберг 13, 2005 г. (рос.)
  5. ↑ Константин КАРЕЛОВ, «Кёнигсберг-13» (рос.)
  6. ↑ Гипноз. Из истории спецслужб: ЦРУ и контроль за разумом. Джон Маркс. Гипноз; Огнивцев Александр Георгиевич //‎ «НСНБР: Ключ реализации.Koenigsberg13». (рос.)
  7. ↑ III Юрий Воробьевский: «Рейх. Туле, Аненербе, Мистика Фашизма». (рос.)
  8. ↑ «Особый архив СССР, что мы знаем о нём?», 2011 г., сайт «Фонтанка. Ру» (рос.)

Джерела

  • Громак В. // Колдуны из «Кенигсберг-13», газета «Интересная газета», рубрика «Невероятное», № 24, за 2012 г. (рос.)
  • Анабель Ли // «Кенигсберг-13: лаборатоия кошмаров», газета «Непознанное», № 43, 25-31 октября 2013 г., С. 19 (рос.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кенігсберг_13&oldid=15262686