Ялта (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Ялта
Yalta smt gerb.png Yalta smt prapor.png
Герб смт Ялти Прапор
Селищна рада
Селищна рада
Ялта
Розташування міста Ялта
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Мангушський район
Рада Ялтинська селищна рада
Код КОАТУУ: 1423955500
Облікова картка Ялта 
Основні дані
Засноване 1780
Статус з 1969 року
Площа  км²
Населення 5321 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс 87450—87452
Телефонний код +380 6297
Географічні координати 46°57′22″ пн. ш. 37°15′57″ сх. д. / 46.95611° пн. ш. 37.26583° сх. д. / 46.95611; 37.26583Координати: 46°57′22″ пн. ш. 37°15′57″ сх. д. / 46.95611° пн. ш. 37.26583° сх. д. / 46.95611; 37.26583
Висота над рівнем моря 40 м[2]
Водойма р. Мокра Білосарайка, Азовське море
Відстань
Найближча залізнична станція: Маріуполь
До станції: 31,3 км
До райцентру:
 - фізична: 11,8 км
 - автошляхами: 16,1 км
До обл. центру:
 - фізична: 119,9 км
 - автошляхами: 143 км
Селищна влада
Адреса 87450, смт Ялта, вул. Радянська, 21, 9-22-83
Голова селищної ради Мінаєв Дмитро Миколайович
Карта
Ялта is located in Україна
Ялта
Ялта
Ялта is located in Донецька область
Ялта
Ялта

Commons-logo.svg Ялта у Вікісховищі

Я́лта — селище міського типу в Україні, Мангушському районі на півдні Донецької області, центр селищної ради. Населення — 5256 особа (2015). Відноситься до приазовського рекреаційного району.

Розташування[ред.ред. код]

Ялта розташована в гирлі річки Мокра Білосарайка на узбережжі Азовського моря за 31 км на захід від залізничної станції Маріуполь. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить автошляхом Т 0523.

Географічно селище розділяється на власне Ялту і Нову Ялту (райони, прилеглі до узбережжя, забудовані переважно будинками та базами відпочинку).

Недалеко від селища, біля основи Білосарайської коси, росте сосновий гай площею 4 га, висаджена ентузіастами Жданівського лісгоспу. Поруч розташовується орнітологічний заказник «Приазовський чапельник», що входить до складу природного національного парку «Меотида».

У Ялті знаходиться відділ прикордонної служби «Ялта» Донецького прикордонного загону.

Клімат[ред.ред. код]

У Ялті переважає континентальний клімат, який пом'якшується впливом Азовського моря. Літо завжди спекотне. Вода в морі прогрівається дуже швидко і вже в середині травня досягає 20—22°C, а в липні-серпні — 26—28 °C. Кількість опадів — 380 мм на рік.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Селище міського типу Ялта — адміністративний центр Ялтинського селищної ради, в який входять також села Азовське та Юр'ївка.

Назва[ред.ред. код]

Ялта, грецькою Яліта, що походить від румейських «яло» (море) і «ялос» (морське узбережжя). Катойконіми: ялтинський, ялтинська, ялтинці, яльтинет.

Історія[ред.ред. код]

Церква

Селище засноване у 1780 греками, які переселились із Криму і назване на честь кримської Ялти. Переселенці походили з міста Ялти та сіл Верхньої та Нижньої Аутки, Масандри, Магарача, Нікіти, Великого Ломбата та Малого Ламбата.

У перший же рік поселенці Ялти побудували спочатку з місцевого каменю невелику церкву Іоанна Златоустого, а 1784 року була побудована і освячена велика кам'яна церква з тією ж назвою. Богослужіння велося грецькою (румейською) мовою. У 1873 році було запроваджено богослужіння церковнослов'янською мовою, а священики були вже виключно росіяни. У той же час з'явилися метричні книги.

У 1876 році в Ялті вперше була відкрита двокласну церковно-парафіяльна школа російською мовою. Перші вчителі не знали грецької, а учні російської мови. До цього населення Ялти було не грамотне не знаючи грамоти.

В кінці XIX століття в Ялті були відкриті 2 чотириповерхові школи, побудовані на кошти повітового земства, мешканці називали їх «земськими».

У кінці XIX століття Маріупольська єпархія дала згоду і частково фінансувала будівництво великої кам'яної церкви, яка була освячена в день Івана Купали, румейською «Ай-Ян». Цей день в Ялті церквою та прихожанами відзначався як храмове свято.

У 1912 році в с. Ялта було 999 будинків, в яких проживало 6056 осіб: 3094 чоловіків та 2962 жінок. У селі діяла одна церква, 4 школи, мешкали урядник, лікар і фельдшер. Працювали 6 вітряних млинів і 2 заводи з виробництва дахівки.

Ялта (загиблим і ВВВ).jpg

Радянська влада встановлена в січні 1918 року. У роки громадянської війни створений у селі місцевими жителями В. П. Шурдою та О. В. Лук'яновим повстанський загін бився з денікінцями. 5 травня 1919 року під с. Троянами Бердянського повіту загін оточили махновці. Після жорстокої сутички частина бійців разом з В. П. Шурдою потрапила у полон і була розстріляна. 19 жовтня 1920 року в селі організувалася трудова артіль «Артільна сім'я». 1921 року створена сільськогосподарська кооперація. Під час суцільної колективізації в 1931 році в Ялті створено 8 колгоспів та МТС. У перші ж дні окупації гітлерівці розстріляли комуністів К. Д. Арнаутова; І. Л. Тодурова, Ф. В. Дмитрієва.

На фронтах німецько-радянської війни билися 400 жителів Ялти, з них 156 загинули, 193 удостоєні урядових нагород, у тому числі В. Г. Будико — ордена Леніна.

У 1969 році Ялті надано статус селища міського типу.

У центрі Ялти 9 травня 1975 року відкрито меморіальний пам'ятник на честь воїнів, загиблих у боротьбі проти нацизму.

Археологія[ред.ред. код]

У селища Ялта, в одному з курганів групи «Комишеватка» епохи енеоліту/бронзи, був виявлений скелет стародавньої людини, ріст якої становив 2 метри. Також знайдено посуд, якаий відноситься до зрубної археологічної культури[3].

Туризм[ред.ред. код]

Ялта це регіональний морський курорт. У селищі і в околицях розташовані понад 65 баз відпочинку і пансіонатів, велика кількість дитячих оздоровчих таборів, приватних котеджів. Море у межах селища мілководне (частково оточене Білосарайською косою), добре прогрівається. У Ялті можна оздоровитися за допомогою лікувальних грязей. У Старій Ялті дно моря переважно грязьове, піщане дно на пляжі у Новій частині селища. Пляжі упорядковані тіньовими навісами. Ціле літо в селищі працюють продуктові ринки. Насиченість морського повітря озоном, бромом, йодом створюють комфортні умови для відпочинку і оздоровлення в Ялті. Купальний сезон розпочинається у середині травня.

Між Старою та Новою Ялтою є безкоштовний кемпінг, де відпочивають туристи з наметами. У центрі Ялти діє луна-парк.

Найбільші санаторії, пансіонати, готелі та бази відпочинку:

  • «Самсон» (раніше «Азовсталь»)
  • «Східний»
  • «Меблевик»
  • «Азовські зорі»
  • «Гірник»
  • «Збагачувач»
  • «Вторчермет»
  • «Вогник»
  • «Колосок»
  • «Комунальник»
  • «Хвиля» (Укрвторчермет)
  • «Ялта»
  • «Нептун»
  • «Азовочка»
  • «Червона гвоздика»
  • «Сонячна»
  • «Світлячок»
  • «Вуглик»
  • «Металург»
  • «Сонячний берег»
  • «Рибак»
  • «Кооператор»
  • «Лагуна»
  • «Хвиля»
  • «Топольок»
  • «Меркурій»
  • «Дельфін»
  • «Житловик»
  • «Геолог»
  • «Кондитер»
  • «Хвиля»
  • «Зв'язок»
  • «Золотий колос»
  • «Галинка»
  • «Південний»
  • «Перлина»
  • «Шиферник»
  • Готель «Таранова Бухта»

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 5798 осіб.

1859 1885 1897 1908 1939 1959 1970 1979 1987 1989 1992 1998 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
→ 2204 ↗ 3040 ↗ 5853 ↘ 5321 ↗ 5535 ↘ 5232 ↗ 5600 ↗ 5800 ↗ 5900 ↘ 5600 ↗ 6000 → 6000 ↘ 5798 ↘ 5732 ↘ 5648 ↘ 5597 ↘ 5540 ↘ 5485 ↘ 5421 ↘ 5412 ↘ 5407 ↘ 5361 ↘ 5321 ↘ 5290 ↘ 5278 ↘ 5276 ↘ 5256
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[4].
українська російська грецька вірменська білоруська молдовська
4,17% 93,79% 1,54% 0,29% 0,09% 0,2%%

Економіка[ред.ред. код]

Харчова промисловість (молочна, маслосироробна). Рибна промисловість, місцевий морський курорт. Місце розселення греків Приазов'я. Неподалік розташований ландшафтний парк Білосарайська коса.

Культура[ред.ред. код]

Ялта 2003 року приймала міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі.

Центральна площа Ялти має назву «Грецька площа». Відкрита в честь 225 річниці заснування грецького селища Ялта, і у святкові дні тут проходять концерти та культурно-розважальні заходи. Храм Святителя Іоанна Златоуста знаходиться на найвищій точці Ялти, поряд з Грецькою площею. У храмі покояться частки мощей Святителя Іоанна Златоуста і Святителя Василя Великого, які були передані з острова Крит напередодні 1600-ї річниці пам'яті покровителя Храму.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У Ялті діють:

  • Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2,
  • Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1,
  • філія районної дитячої музичної школи,
  • будинок культури,
  • бібліотека,
  • лікарня,
  • протитубдиспансер,
  • дитячі садки,
  • два стаціонарних поштових відділення та одне сезонне (забезпечує відпочивальників у курортній зоні усіма видами послуг зв'язку).
  • кавярні
  • дві аптеки
  • дві перукарні
  • три ринки (продовольчі та сувенірний)
  • крамниці («Рибник», «Ялта», «Скіф», «Диліжан», «Щирий Кум», «Караван», «Схід», «Чебуречна», «Кулінарія» та автомагазин)
  • автозаправка
  • шиномонтаж
  • відділення поліції
  • дискотека «Левада»
  • автовокзал

Персоналії[ред.ред. код]

У селищі народились:

Пам'ятки[ред.ред. код]

Поблизу Ялти розташований орнітологічний заказник загальнодержавного значення Приазовський чапельник.

Цікавий факт[ред.ред. код]

На Великдень 2011 року в селищі Ялта спекли найбільшу українську паску вагою 2,1 тонни — її випікали 10 пекарів упродовж 100 годин, використавши понад тонну борошна, 480 л молока, 7,5 тисяч яєць, 280 кг родзинок, 10,5 кг солі, 315 кг цукру, 90 кг дріжджів, 430 кг вершкового масла. Кожному з семи тисяч мешканців Ялти дісталося по 300 грамів випічки, унікальність якої визнали експерти Національного реєстру рекордів України[5].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]