Степанівка (Кам'янець-Подільський район)
| село Степанівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Чемеровецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020290380033258 |
| Основні дані | |
| Населення | 757 (2001) |
| Площа | 1,829 км² |
| Густота населення | 413,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31644 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′46″ пн. ш. 26°27′21″ сх. д. / 48.87944° пн. ш. 26.45583° сх. д.Координати: 48°52′46″ пн. ш. 26°27′21″ сх. д. / 48.87944° пн. ш. 26.45583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
239 м |
| Водойми | річка Батіжок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Степанівка | |
 Степанівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Степа́нівка — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Історично зафіксовано назва «Стефанівка» у 1895 році, можливо походить від імені чи прізвища першопоселенця, власника Стефана.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Степанівка розкинулось на південному заході України, за 35 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. Через село протікає річка Батіжок, що впадає в Смотрич.
Клімат[ред. | ред. код]
Степанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про поселення 1716 рік.
Церква святої Параскеви збудована біля 1733 року, дерев’яна з трьома низькими верхами. В 1739 році крита соломою, в 1759 – ґонтою. Перебудована в 1842 році, залізний дах зроблено в 1871 році.[1]
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
В роки Великого терору 1936-1937 було вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[3]
15 травня 2022 року релігійна громада храму Святої мучениці Параскеви села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.[4]
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 757 осіб станом на 2001 рік.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Релігія[ред. | ред. код]
- Церква Святої мучениці Параскеви (ПЦУ)
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Уродженці
- Галина Гуменюк — українська науковиця, кандидат біологічних наук (1969), доктор сільськогосподарських наук (1996), професорка (2006) Національного університету харчових технологій[5]. Лавреатка Державної премії України в галузі науки і техніки (1985). Нагороджена Нагрудним знаком Держстандарту України «За заслуги в стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації» (1998).
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква Святої Мучениці Параскеви -
Будинок культури -
Старостат -
Крамниця -
Краєвиди біля села
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Церква св.Параскеви Степанівка.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Зібрання релігійної громади у селі Степанівка.
- ↑ Гуменюк Галина Денисівна [Архівовано 2019-06-23 у Wayback Machine.] Інститут харчових технологій, Кафедра експертизи харчових продуктів
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |