Суперневістка
Суперневістка | |
|---|---|
| Super kelinchak | |
 | |
| Жанр |
Мелодрама комедія |
| Режисер | Бахром Якубов |
| Сценарист |
Євгенія Палехова Бахром Якубов |
| У головних ролях |
Діана Ягофарова Адіз Раджабов Саїда Раметова Мурад Раджабов |
| Оператор | Умід Маліков |
| Композитор | Убайдулла Карімов |
| Кінокомпанія | Студія « Futurist» [1] |
| Тривалість | 103 хв. |
| Мова | Узбецький, російська |
| Країна |
 Узбекистан |
| Рік | 2008 |
| IMDb | [[IMDbTitle:<! — 0000000 -> |ID <! — 0000000 -> ]] |
«Суперневі́стка» (узб. Super kelinchak) — узбецький художній фільм 2008 року в жанрах кінокомедія і мелодрама. Режисер — Бахром Якубов. Дії у фільмі відбуваються в теперішньому часі, тобто вони приблизно відповідають часу його створення.
Етимологія назви super kelinchak (вимовляється «супер келінчак»): англ. super — чудовий; узб. kelinchak — невістонька (диминутив слова kelin — наречена [для нареченого]; невістка або дружина сина по відношенню до його батьків та інших родичів).
|
У фільмі розкривається вся краса узбецьких національних традицій, і в наш сучасний вік збереглися в побуті і сімейних відносинах. | 
|
— Офіційний сайт фільму [2]. | ||
Двоє молодих людей, Діана і Сардор, закохуються й вирішують одружитися. Їхні батьки рішуче проти цього союзу через різні національні й культурні особливості майбутнього подружжя: Сардор з традиційної узбецької сім'ї, а сім'я Діани такою не є. Всупереч думці батьків молоді справляють весілля й Діана переходить жити в будинок чоловіка, де вона є невісткою для його батьків. Щоб догодити своїй свекрусі — Мунір-опа, яку вона ласкаво називає «мамочка» — Діана досить успішно навчається культури та кухні узбецького народу завдяки знанням, здобутим в Інтернеті, але на шляху до сімейного щастя з'являються нові перешкоди.
Порядок приведений відповідно до титрів.
- Діана Ягофарова — Діана (суперневістка [на іл.])
- Адіз Раджабов — Сардор (чоловік Діани)
- Саїда Раметова — Муніра-опа (свекруха Діани)
- Мурад Раджабов — Алішер-ака (свекор Діани)
- Назім Туляходжаев — Карен[3] (тато Діани)
- Єлизавета Карали — Клара (мама Діани)
- Санджар Шодієв — Ільхом (друг Сардора)
- Гульчехра Насирова — Севари-опа (мама першої дівчини Сандора)
- Дільноза Махмудова — Гульчехра (перша дівчина Сандора)
Примітка: імена Карена і Клари не згадані у фільмі.
Зухра Солієв — сусідка Муніра-опа, емоційно плескають у долоні глядачка на конкурсі «Суперневестка»
Караматов Ісамова • Діларам Сафаева • Мірвахід ЗАХІД • Ріхсівой Алієв • Алішер Атабаев • Зіеда Мадрахімова • Зульфія Хамраева • Мехрі Бекджанова • Олександр Бекджанов • Анна Насимова • Саідмалік Кадиров • Азамат Алієв • Хуса Максудов • Даврон Мухітдінов • Лазіз Саматов • Шерзод Мамадаліев • Поліна Бєлова • Оксана Розумна • Настя Кочкіна • Євгена Кондратьєва • Айбек Алімов • Дурдона Рашідходжаева • Роман Іванов • Машхура Ергашева • Лазізбек Арзіев • Гюзаль Халікова • Тахира Саттарова • Валерія Скулкова • Анна Могільнікова
- Продюсер — Наргиза Салом
- Автори сценарію — Євгена Палехова і Бахром Якубов
- Режисер-постановник — Бахром Якубов
- Оператор-постановник — Умід Маліков
- Художник-постановник — Бектош Раджабов
- Директор фільму — Хотам Хамраєв
- Композитор — Убайдулла Карімов
- Режисер монтаж а — Наргиза Салом
- Гример — Катерина Серякова
- Другий режисер — Тамара Моїсеєва
- Помічник оператора — Зафар Іманджонов
- Костюмер — Ірісхонім Хайтметова
- Художник по світлу — Зафар Міргуламов
- Режисер дубляжу — Елдош Абдукарімов. У деяких сценах використовується оригінальний закадровий переклад з російської мови на узбецьку.
- Звукорежисер и — Анвар Файз і Камоліддін Рахімов
- Редактор — Міртохір Міргуламов
- Виконавці пісень до фільму: Зіеда — «Супер келінчак» і Сардор Рахімхон — «Назар-назар»
Закадровий переклад на російську мову здійснений на замовлення компанії ТОВ «Камер-Тон-Медіа» Назва компанії озвучено диктором російського перекладу і зазначено на обкладинці DVD-диска.
- «Uz Bowling» — боулінг овий клуб[4][5]
- «SIHAT VA FAROGAT» — лікувально-діагностичний центр[6]
- «NUR» gullari — фірма з оформлення весільних торжеств[7]
- «Akfa-media» — студія[8]
- Державний інститут мистецтв Узбекистану
- Адміністрація Національного парку Узбекистану
- «Oyisha» — салон
- «Fayz» — народний самодіяльний музичний ансамбль. Керівник — Фахріддін Рустамов.
- Сім'ї: Нігматов-ака Хаітова, Маді Мурадова, Даврона Абдуллаєва
- Спонсори: Ойбек Нарінбаев, Немат Файзієв, Бек Салом
Оригінальним мовою, якою розмовляють герої фільму, є узбецька, але іноді вони розмовляють і російською. Діана, наприклад, вільно володіє обома мовами і розмовляє російською без акценту. А деякі герої, такі як подруги і батьки Діани, говорять тільки російською мовою. Це пов'язано з тим, що раніше Узбекистан входив до складу СРСР[9] і нарівні з національною мовою використовувалася російська мова, яка була мовою міжнаціонального спілкування, що залишилася нею й понині.
У фільмі показано, що в традиційних узбецьких родинах прийнято звернення на «Ви»: молодшого за віком до старшого, і жінки до чоловіка. Наприклад, так звертаються: Сардор до своїх батьків, Діана до чоловіка і його батькам, Муніра-опа до чоловіка.
У сценах фільму видно, що для вживання напоїв застосовуються піали, що є традиційною посудом для пиття на Сході. Одну з піал тато Сардора в гніві розбив об двері, кинувши в сторону сина, коли дізнався на кому той хоче одружитися.
Традиційні музичні інструменти: на узбецької весіллі Діани використовується ударний інструмент у вигляді бубна — дойра, а на конкурсі «Суперневістка» — довгий за розмірами мідний духовий інструмент Карнал, два барабана нагора і дерев'яний духовий музичний інструмент сурнай[10].
Як головний убір Діана використовує три різні тюбетейки.
Після офіційного одруження Діани в класичному для сучасного світу білому весільній сукні, в будинку чоловіка відбувається обряд узбецької весілля вже у відповідному національному весільному костюмі[11].
Терміни в списку наведено в хронологічному порядку.
- Махалля — сусідська община в Узбекистані, що є представницьким органом місцевого самоврядування[12].
- Нарин (домашня локшина), схоже на який вироби з тіста готували разом Діана і Муніра-опа.
- Келін-салом (узб. kelin — невістка; salom — привітання, уклін) — післявесільний обряд в будинку чоловіка, що включає в себе уклін: привітання невісткою свекра і свекрухи на наступний ранок після першої шлюбної ночі[13], а також гостей в перші дні шлюбу (зазвичай 1-го — 3-х)[14]. Таким поклоном Діана обдаровувала Ільхома — друга свого чоловіка, який приїхав до них у гості, щоб «подарувати» молодятам програний Сардору на спір автомобіль.
- Куйлік (Куйлюкскій базар) — ринок на околиці Ташкента[15], на якому подруга Діани пропонує їй придбати картопля, так там його вартість досить оптимальна для покупців, на що Діана здивовано відповідає:
На Куйліке? Та ти з глузду з'їхала, у мене зовсім часу немає! Та он, - Алайський «під боком». Я ще вранці повинна була «базар зробити» — продукти додому принести.
- Алайський (базар) — ринок в Ташкент е[16], де Діана і її свекруха купували картоплю. Тут слід відзначити особливість, яка показана в цій сцені, що на східних базарах прийнято торгуватися[17], як це з успіхом і робить Діана нарівні зі своєю дослідної свекрухою.
- Сум — узбецька валюта.
- Казан — посуд для приготування їжі.
- Шурпа (вид суп а) і дімлама — страви узбецької кухні[18][19]. Продавець на Алайському ринку запевняв Муніра-опа в хорошій якості товару, що його картоплю можна використовувати для приготування цих страв.
- Арбакеш — візник[20], водій гарби. Це слово виголосив водій таксі, який доставив Муніра-опа з продуктами від ринку до її будинку, так як був обурений розміром оплати послуги:
Що я вам - арбакеш чи що?
- Тандир — піч, в якій Діана навчалася готувати хліб у вигляді коржів. Такий хліб називається тандир нон (тандирний хліб).
У фільмі показано, як її свекруха робить ці коржики, використовуючи спеціальну товкачку-штамп, за допомогою якої приминається центр коржа для надання йому характерної форми, а також таким чином може додатково наноситися рельєфний малюнок у вигляді дірочок. Тут ще варто відзначити, як це й наочно показано, що коржі на Сході не ріжуть ножем, а ламають (рвуть) руками — так прийнято за традицією[21]. - Самса — пиріжки з м'ясом. Алішер-ака просив свою дружину навчити невістку пекти самсу, хоча до цього Діана приносила їм пиріжки на обід, зовні дуже схожі на цю страву й приготовані нею у своїх батьків. У разі правильності припущення, це говорить про те, що свекор не знав про вміння Діани пекти її. Мабуть, тут малося на увазі те, що він просив навчити Діану пекти самсу саме в тандирі.
- Себзар — квартал і вулиця в Ташкенті[22], невістки з якого брали участь в конкурсі «Супер келінчак». Також в цьому районі міста знаходиться будинок, в якому проживає режисер цього фільму Бахром Якубов[23].
- Плов ( на іл.). Два його види, Самаркандський і Ферганський, готували учасниці конкурсу в казанах.
- Пазандалік сірларі / Кулінарні секрети — назва книги.
- Тортлар ва шірінліклар / Торти та солодощі — назва книги.
- Назорат торозі / Контрольні ваги — табличка на ринку.
- Sabzavotlar rastasi / Овочевий ряд — вивіска над торговим рядом на ринку.
- Кўрік танлові / Конкурс — плакат конкурсу «Супер келінчак».
- Фарзандларі соғлом юрт кудратлі бўлур / Міць країни в здоровому поколінні — вивіска над майданчиком, де невістки готували плов (частина вивіски див. на іл.) ' '.
Як можна помітити, писемність в Узбекистані використовує кириличний та латинський алфавіти, попри те, що офіційно використовуваним алфавітом, починаючи з 1993 року, є латинський[24]. Навіть лист Сардору Діана пише на кирилиці.
Зйомки гри в боулінг та деяких інших сцен проходили у клубі «Uz Bowling» в Ташкенті .
Сардор, після того як він вигнав своїх друзів з боулінгового клубу за гру на гроші, проходив недалеко від Дитячої музичної школи № 18[25], вказівна табличка якій показана в кадрі.
Сцена покладання квітів, відразу ж після одруження Діана і Сардора, проходила у меморіального комплексу «Мужність» в Ташкенті, присвячений подвигу людей, повністю відновили місто за 3,5 року після найсильнішого Ташкентського землетрусу . Букети квітів традиційно прийнято покладати молодятами на один з його елементів — годинник у вигляді куба, що показують час початку землетрусу[26].
Діана і Сардор проходили прийом у лікаря в лікувально-діагностичному центрі «SIHAT VA FAROGAT». Туди ж Сардор відвіз Діану, коли в неї погіршилося самопочуття.
- У сценах цього фільму зустрічаються показ або згадування деяких товарних знаків — так званий продакт-плейсмент.
Сардор дав покористуватися своєю машиною Daewoo Nexia знайомим хлопцям, для здійснення інсценування приставання до Діани.
Номера автомобілів Сардора і Ільхома зареєстровані в місті Ташкенті (код 30), а номер машини Діани — в Ташкентської області (код 11)[27].
У сцені, де Ільхом намагається «спіймати» на зупинці якусь мимо проїжджаючу машину щоб його підвезли, водій, який зупинився на його прохання, розмовляв по мобільному телефону, що заборонено з 1 січня 2007 року Постановою Кабінету міністрів Республіки Узбекистан № 241 від 21 листопада 2006[28].
Далі, коли Ільхом їхав в машині, водієм якої була Діана, вони обидва під час водіння не були пристебнуті ременями безпеки, що також забороняється з 1 липня 2007 року Постановою кабінету міністрів Республіки Узбекистан від 6 березня 2007 року . І взагалі, у всіх сценах фільму, де показано водіння автомобіля, ні водій транспортного засобу, ні пасажир — не були пристебнуті ременями.
Тут цікаво відзначити, що в Узбекистані обов'язкове використання ременів безпеки було скасовано ще при Радянському Союзі — з 1985 року і до цієї Постанови[29].
- ↑ Офіційний сайт студії «Futurist». animation.uz [Архівовано 26 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Офіційний сайт фільму. superkelinchak.uz [Архівовано 2009-03-30 у Wayback Machine.]
- ↑ На сайті фільму — Ашот. superkelinchak.uz [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Клуб «Uz Bowling». bowling.uz [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Фотографії клубу «Uz Bowling». pr.uz [Архівовано 7 січня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Медичний центр «SIHAT VA FAROGAT». sihat.ru [Архівовано 18 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ «NUR» gullari. svadby.uz [Архівовано 24 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Студія «Akfa-media». akfa-media.uz[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Див Узбецька РСР.
- ↑ Традиційні музичні інструменти: дойра, Карнали, нагора і сурнай. uzbekmusic.uz [Архівовано 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Див Узбецький національний костюм.
- ↑ Батьківщина починається з махаллі. jahonnews.uz [Архівовано 28 липня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Весільні обряди Бухари. bukharapiter.ru [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Узбецькі весільні традиції. wedding.uz [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Куйлік (Куйлюкскій базар). orexca.com [Архівовано 20 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Алайський базар в Ташкенті. ferghana.ru [Архівовано 4 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Як правильно торгуватися на східному базарі. inostranets.ru [Архівовано 26 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Узбецькі супи. Шурпа. uzbek-culinar.ru [Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Узбецькі страви. Дімлама. uzbek-culinar.ru [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Арбакеш — візник. infobank.kz [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Хлібні традиції різних країн. gastronom.ru [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Див Ташкентська топоніміка.
- ↑ Інтерв'ю Бахрома Якубова. ferghana.ru [Архівовано 1 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Латинізація алфавіту. Узбецький досвід. ferghana.ru [Архівовано 3 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Дитяча музична школа № 18. mg.uz [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Меморіальний комплекс «Мужність» в Ташкенті. tashkent-hotels.com [Архівовано 22 січня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Автомобільні коди Узбекистану. lider.uz [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанови Кабінету міністрів Республіки Узбекистан, що стосуються безпеки дорожнього руху. zakon.kz [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Використання ременів безпеки. uznews.net [Архівовано 17 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Сторінка фільму на сайті студії «Futurist». animation.uz[недоступне посилання з липня 2019]
- Опис. kino-teatr.ru [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.]