Тарасівка (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тарасівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Збаразька міська громада
Код КАТОТТГ UA61040150440057657
Основні дані
Засноване 1730
Населення 323
Територія 1283.000 км²
Густота населення 0.25 осіб/км²
Поштовий індекс 47302
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°41′15″ пн. ш. 25°47′59″ сх. д. / 49.68750° пн. ш. 25.79972° сх. д. / 49.68750; 25.79972Координати: 49°41′15″ пн. ш. 25°47′59″ сх. д. / 49.68750° пн. ш. 25.79972° сх. д. / 49.68750; 25.79972
Водойми Гнізна
Відстань до
районного центру
2 км
Найближча залізнична станція Збараж
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Тарасівка. Карта розташування: Україна
Тарасівка
Тарасівка
Тарасівка. Карта розташування: Тернопільська область
Тарасівка
Тарасівка
Мапа
Мапа

Тара́сівка — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Розташоване на річці Гнізна, на північному сході району. До 2020 орган місцевого самоврядування — Базаринська сільська рада.

Населення становить — 327 осіб (2007).

Назва

[ред. | ред. код]

До 17 століття село називалося Тарасівці. Назва змінилася під впливом тенденції зміни відпатронімних ойконімів на -івці, характерної для 14-17 століть[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка припадає на 9 липня 1463 року. В цей день у Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл Збаражчини (і не тільки), що відійшли князям.

Зокрема, Василю Васильовичу – містечко Збараж і села Опрілівці, Лозова, Охрімівці, Чернихівці, Верняки, Залужжя, Тарасівка(Тарасівці), Розношинці, Мусорівці, дві Стриївки та інші.

Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).

Великі маєтки у селі належали графу Лементовському, якими розпоряджався орендар Фраєнберґ (жорстока людина, платив наймитам по 70 крейцарів за день). Після від'їзду із села Івана Франка влітку 1902 р. розпочався страйк селян, тривав 2 дні. На 3-й день прибув карний ескадрон солдатів, страйк припинився, почались репресії (арештували Яцка Остапчука, інших селян).[2]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Є церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (1920, кам'яна), 2 «фіґури».

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Село відвідував Іван Франко:

  • у 1901 році — як представник Русько-Української політичної партії, зупинявся у Дмитра Остапчука.[6]
  • у 1902 р. проживав в домі Д.Остапчука (напередодні жнив, під час селянських страйків у Галичині).[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інна Волянюк. Посесивні ойконіми Північної Тернопільщини (утворення із суфіксом -к-а, -івк-а, ойконіми у формі родового відмінка) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Мовознавство. — Вип. № 1, 2008. — С. 198
  2. Б.Мельничук, В. Уніят. Іван Франко і Тернопільщина… с. 73-74
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с. 167
  6. Б. Мельничук, В. Уніят. Остапчук Дмитро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 693.
  7. Б. Мельничук, В. Уніят. Іван Франко і Тернопільщина… с. 73

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Про населений пункт йдеться у книзі М. Грозовського «Чотири села над Гнізною» (Т., 1997).