Бриж Теодозія Марківна
Бриж Теодозія Марківна | |
---|---|
Народилася | 18 лютого 1929 Бережниця, Сарненський повіт, Поліське воєводство, Польська Республіка |
Померла | 4 липня 1999 (70 років) Львів, Україна |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Польська Республіка СРСР Україна |
Діяльність | скульпторка |
Alma mater | Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954) |
Вчителі | Любчик Василь Олексійович |
У шлюбі з | Безніско Євген Іванович |
Нагороди | |
Теодо́зія Ма́рківна Бриж (18 лютого 1929, Бережниця — 4 липня 1999, Львів) — українська скульпторка. Заслужена художниця України (1997).
Народилася в селі Бережниця, Сарненського повіту. Закінчила Сарненську гімназію. 1954 року закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Іван Севера та Леопольд Левицький. Мешкала та працювала у Львові.
Теодозія Бриж створила понад двісті скульптур. Двадцять сім реалізовано в натурі. Це — пам'ятники, надгробки, меморіальні дошки, декоративно-паркові скульптури. Чимало мистецьких проєктів Бриж реалізувала з чоловіком Євгеном Безніском — монументалістом і графіком зі Львова. Пара оформила меморіальний цвинтар січових стрільців на горі Маківці, меморіальну каплицю жертвам НКВС у Золочівському замку, пам'ятник Данилові Галицькому та Васильку Романовичу, споруджений у Володимирі.
Окремої уваги заслуговує серія образів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».[1] Скульптурам Теодозії Бриж притаманні пластика, витонченість та легкість. Бриж однією з перших в Україні стала на шлях сучасного світового мистецтва у 1960-х роках.
- «Княгиня Ольга» (1961, бронза, 50×28×12)[2].
- Портрет Ірини Вільде (1964, бронза, 30×30×43)[3].
- Меморіальний комплекс пам'яті жертв фашизму у Володимирі Співавтори скульптор Євген Дзиндра, архітектор Ярослав Назаркевич. Споруджений 1965 року[4] (є також версії про 1966[5] і 1967[6]). Реконструйований 1985 року[6]. На республіканській виставці 1980 року експонувалась фотографія пам'ятника[4], а на виставці львівських художників у Києві 1970 року — фотографія і карбований фрагмент під назвою «В'язень» (90×50)[5].
- «Дорога» за мотивами новели Василя Стефаника (1971, тонований гіпс, 67×50×53)[2].
- Пам'ятник радянським солдатам у селі Хоробрів (1975)[7].
- Портрет Юрія Великановича (1977, тонований гіпс, 125×64×57)[3].
- «Нопасаран!» (1977, тонований гіпс, 108×65×44)[8].
- Серія скульптур за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки[1]: «Мавка» (1978, тонований гіпс, 93×25×16, за іншими даними — не пізніше 1971[9]), «Той, що в скалі сидить» (1978, тонований гіпс, 96×36×25)[2], «Потерчата»[10], «Русалка і Той, що греблі рве»[11].
- Портрет члена Військової ради «Народної гвардії імені Івана Франка» М. Д. Березіна (тонований гіпс, 1979, 90×50×50)[12].
- Меморіальна таблиця Іванові Франку на вулиці Винниченка, 26 у Львові (1981, архітектор Людмила Романюк)[13].
- Пам'ятник Юрію Великановичу на вулиці Мишуги у Львові (1982, архітектор Лідія Лєсова)[14].
- «Члени „Народної гвардії імені Івана Франка“». 1982, тонований гіпс, 160×57×50[15].
- «Заслужений працівник культури УРСР Б. Г. Возницький». 1982, тонований гіпс, 110×70×38[15].
- «Ікар».
- Серія робіт на теми старослов'янської міфології («Бог війни», «Бог вогню»).
- Надгробні пам'ятники Соломії Крушельницькій, Іванові Крип'якевичу, Леопольдові Левицькому, Олексі Шатківському на Личаківському цвинтарі у Львові.
- Надгробний пам'ятник Богданові-Ігорю Антоничу на Янівському цвинтарі (1988—1989, скульптор Василь Каменщик)[16].
- Капличка-пам'ятник жертвам комуністичних репресій (1995, замковий парк у Золочеві; у співавторстві зі скульптором Василем Каменщиком, художниками — Євгеном та Яремою Безнісками)[17];
- Пам'ятники (Ю. Дрогобичу у Болоньї, у Дрогобичі[18], Т. Шевченку в селі Бережниця на Рівненщині).
- Пам'ятний знак актору Амвросію Бучмі біля собору святого Юра у Львові (проєкт 1986, споруджено 2005, скульптор Василь Каменщик).[19]
Похована на Личаківському цвинтарі, поле № 33[20] .
Нині в колишній майстерні, що на вулиці Мартовича, 5 у Львові, діє Меморіальний музей Теодозії Бриж.
У Рівному є вулиця Теодозії Бриж[21].
- ↑ а б Глинчак В. Монументи з пісні // Жовтень. — 1971. — № 2. — С. 156—157.
- ↑ а б в Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 25. (рос.)
- ↑ а б Выставка произведений художников западных… — С. 25; Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 46.
- ↑ а б Выставка произведений художников западных… — С. 32
- ↑ а б Художники Львова. Проспект виставки. — Львів : Советский художник, 1970. — С. 24.
- ↑ а б Памятники истории и культуры Украинской ССР / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 68. (рос.)
- ↑ Памятники истории… — С. 339.
- ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 46.
- ↑ Жовтень. — 1971. — № 2. — С. 17.
- ↑ Жовтень. — 1971. — № 2. — С. 37.
- ↑ Жовтень. — 1971. — № 2. — С. 23.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 25; Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 14.
- ↑ Жовтень. — 1981. — № 10 (444). — С. 159; Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 260.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 260.
- ↑ а б Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 14.
- ↑ Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 92, 214. — ISBN 978-966-441-384-5.
- ↑ Капличка-пам'ятник жертвам комуністичних репресій. zolochiv.net. Золочів. нет. 21 вересня 2011. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Наталка Кисіль (24 жовтня 2007). Євген Безніско: Кожен має свою місію на цій маленькій беззахисній кульці…. storinka-m.kiev.ua. Мистецька сторінка. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 16 червня 2012.
- ↑ Романюк П. «Свій храм» Архітектор… — С. 214.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 250. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Розпорядження Рівненського міського голови від 18 лютого 2016 р. № 137-р «Про перейменування топонімічних об'єктів м. Рівного». city-adm.rv.ua. Рівненська міська рада. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 24 березня 2023.
- Безніско Л. Бриж Теодозія // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 285—286. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Бриж Теодозія Марківна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
- Бриж Теодозія Марківна // Художники України: енциклопедичний довідник / Ін-т проблем сучасного мистецтва АМУ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова) та ін. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 95. — ISBN 978-966-96839-3-9.
- В. А. Овсійчук. Бриж Теодозія Марківна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — С. 58. — ISBN 966-8955-00-5.
- Віктор Гуменний (11 лютого 2016). Львів'янка, що творила історію скульптури з нової сторінки: творча історія Теодозії Бриж. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 24 березня 2023.
- Народились 18 лютого
- Народились 1929
- Уродженці Поліського воєводства
- Померли 4 липня
- Померли 1999
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Львівської національної академії мистецтв
- Заслужені художники України
- Українські скульптори
- Скульптори Львова
- Уродженці Дубровицького району
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Скульпторки