Томас Лоуренс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Лоуренс
Thomas Lawrence
Sir Thomas Lawrence01.jpg
«Автопортрет», 1787 р.
При народженні Thomas Lawrence
Народження 13 квітня 1769(1769-04-13)
Бристоль, Ейвон, Південно-Західна Англія, Англія, Королівство Велика Британія
Смерть 7 січня 1830(1830-01-07) (60 років)
  Лондон, Сполучене Королівство
Національність англієць
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Жанр парадний портрет
Діяльність художник
Напрямок сентименталізм, романтизм
Роки творчості 1787—1829
Покровитель король і королева Англії
Вплив Джошуа Рейнольдс
Вплив на Джордж Доу, Джон Хопнер
Член Лондонське королівське товариство і Королівська академія мистецтв
Твори портрети
Нагороди
член Лондонського Королівського Товариства

Томас Лоуренс у Вікісховищі?

То́мас Ло́уренс (англ. Sir Thomas Lawrence; 13 квітня 1769 — 7 січня 1830) — англійський художник зламу 18-19 ст. Портретист[1] .

Життєпис[ред. | ред. код]

«Мері Лінлі», пастель ранішнього періоду творчості

Народився в місті Бристоль[2]. Батько був володарем невеличкого готеля. Згодом справи батька не задалися і він припинив готельний бізнес. 1779 року батько декларував власне банкрутство. В родині було шістнадцять (16) дітей, але тільки п'ятеро дожили до дорослого віку. Один із братів Томаса став священиком, другий — військовим.

Родина перебралась у курортне містечко Бат. Хлопець рано виявив художні здібності і у місті Бат почав заробляти малюванням олівцевих портретів та декламацією віршів британських поетів. Його початкова освіта припинилась після двох років школи. Але в нагоді були здібності і намагання вижити. Почав працювати в техніці " пастель ", що не портребувала довгих етапів підготовки чи сушки.

У віці 18 років покинув Бат і відбув у Лондон, де почав заробляти на життя створенням портретів олійними фарбами. Два роки в столиці відвідував Королівську художню академію, де опанував техніку олійного живопису[3].

Серед перших творів цього періоду — «Автопортрети». Практично автодидакт, він опановував художню майстерність вивченням чужих творів. Мав точне око, твердий малюнок і здатність досить точно відтворювати індивідуальні риси портретованих. Не гребував лестити своїм вельможним моделям, що сприяло його популярності модного портретиста (бо треба було вижити в столиці).

На нього звернули увагу аристократи і родина короля Англії. 1790 року Томас Лоуренс портретував королеву Шарлотту Мекленбург-Стрелицьку. Був прийнятий до членів Королівської художньої академії.

Меценатом Томаса Лоуренса згодом став принц-регент. На гроші принца художник відбув на континент, де працював портретистом вельможних лідерів Священого союзу, що розбили війська Наполеона І Бонапарта, а потім остаточно усунули його із європейської політики. Вже на початку 19 ст. твори Томаса Лоуренса розійшлися різними країнами Західної Європи і перейшли у збірки Франції, Австро-Угорщини, Російської імперії.

1814 року принц-регент став королем Англії під ім'ям Георга IV . З нагоди події Томас Лоуренс створив коронаційний портрет Георга IV, а король дарував художникові звання лицаря. 1818 року Лоуренс знову відбув на континент, де працював у містах Німеччини (Ахен), Австро-Угощини (Відень), Італії. Окрім тодішніх політиків портретував і представників художніх кіл ("Портрет скульптоpа Антоніо Канова ").

1820 року був обраний президентом Королівської художньої академії. Томас Лоуренс помер в Лондоні і був похований в соборі Святого Павла.

Хоббі і борги[ред. | ред. код]

Томас Лоуренс не мав власної родини все життя. Мав тривалі і бурхливі стосунки то із Саллі, то із Марією Сіддонс, що не завершились шлюбом. Це дало підстави створити декілька романів англійським літераторам, жадібним до пліток, фантазій і біографій чимось відомих осіб.

Всі зароблені гроші витрачав на хоббі — колекціонування живопису та малюнків інших художників. Незважаючи на прибутки, мав борги. Відомо, що прихильник творчості Томаса Лоуренса — Френсіс МакКензі, барон Сеафрт заплатив борги художника, віддавши одну тисячу фунтів стерлінгів його кредиторам.

Колекція Лоуренса війшла непоганою і по смерті художника була придбана до музейних збірок Національної галереї (Лондон).

Критичний перегяд творчості художника[ред. | ред. код]

В третій третині 19 ст. відбувся критичний перегляд творчості Томаса Лоуренса. Порівняння його малюнків і портретів олійними фарбами виявили слабкість і відсутність помітного художнього темпераменту у порівнянні з майстрами Франції, Російської імперії. В Meyers Lexikon 1889 року про твори Томаса Лоуренса сповіщали :

Твори Лоуренса не позбавлені елегантності, але сентиментальні, жіночні. Його малюнок має щось слабке, його фарби не відповідають реальності, а його характеристики поверхневі. В його композиціях відсутня різноманітність. Декілька його картин історичного жанру — не мають значущості. Тим не менше він став модним портретистом, прийшов, аби задовольнити сентиментльні смаки лондонських аристократів.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

«Мері, графиня Енкікін», кінець 18 ст.
  • "Автопортрет ", (погруддя) 1787
  • "Автопортрет ", (поясний) 1788
  • «Вільям Лінлі», 1789
  • "Мері Лінлі ", пастель

Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]

"Портрет леді Елізабет Фаррен, графині Дербі ", 1791, Музей мистецтва Метрополітен

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гос. Эрмитаж. Каталог 2 «Западноевропейская живопись». Ленинград, Аврора, 1981
  • Meyers Konversations-Lexikon. 4-е издание. том 10, Bibliographisches Institut, Leipzig 1885—1892, стр. 583—583.
  • Caroline, Princess of Wales, 1804, Leinwand, 127×102 cm. London, National Portrait Gallery (London)|National Portrait Gallery.
  • Charles William Lambton, vor 1826, Leinwand, 141×110 cm. London, Slg. Earl of Durham.
  • Der Dauphin, Leinwand, 270×176 cm. Windsor Castle, Royal Collection.
  • Elizabeth Farren, vor 1791, Leinwand, 238×147 cm. New York, Metropolitan Museum of Art, Vermächtnis Edward S. Harkness. (siehe Bild 2)
  • Emily Lamb und Harriet Lamb, vor 1793, Leinwand, 76×63 cm. London, Slg. Lady Salmond.
  • Emily und Laura Calmady (Tondo), vor 1825, Leinwand, Durchmesser 77 cm. New York, Metropolitan Museum of Art
  • Papst Pius VII., 1818, London, National Portrait Gallery
  • Karl von Österreich-Teschen|Erzherzog Karl, 1818-19, Leinwand, 270×176 cm. Windsor Castle, Royal Art Collection.
  • Homer rezitiert die «Ilias», vor 1792, Leinwand, 85×114 cm. Downton Castle (Herefordshire), Slg. W. M. P. Kincaid Lennox

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гос. Эрмитаж. Каталог 2 «Западноевропейская живопись». Ленинград, Аврора, 1981, с. 261—162
  2. Гос. Эрмитаж. Каталог 2 «Западноевропейская живопись». Ленинград, Аврора, 1981, с. 261—162
  3. Гос. Эрмитаж. Каталог 2 «Западноевропейская живопись». Ленинград, Аврора, 1981, с. 261—162

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томас Лоуренс