Фабрика Святого Петра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Emblem of the Papacy SE.svg
Стаття із серії:
Римська курія
ChristianitySymbolWhite.PNG Портал «Католицтво»

Фа́брика Свято́го Петра́ (лат. Fabricia Sancti Petri) — звичайна назва відомства Римської курії, що відповідає за управління, утримання, збереження та декорування базиліки Святого Петра у Ватикані.

З 2005 року голова відомства - Анджело Комастрі.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Фабрики Святого Петра сягає понтифікату Климента VII (1523–1534), який утворив колегію, з 60 осіб для управління та контролю будівництва нової базиліки Ватикану. Папа Климент VIII (1592–1605) перетворив колегію в конгрегацію кардиналів, що остаточно схвалив його наступник Павло V у червні 1605 року. Під час понтифікату Климента XI (1700–1721) функції кардинала-префекта цієї конгрегації з функціями кардинала-архіпресвітера собору Ватикану. Павло VI 1967 року понизив статус Фабрики Святого Петра, яка 1 січня 1968 року втратила статус конгрегації. Іван-Павло II у статті 192 апостольської конституції Pastor Bonus окреслив повноваження Фабрики.

Список голів Фабрики Святого Петра[ред. | ред. код]

Фабрика Святого Петра була піднесена до рангу конгрегації 1605 року. На відміну від наявних тепер конгрегацій, початково вона не мала свого сталого голови в ранзі префекта. Її роботою керував кардинал-диякон, найвищий за рангом кардинал, член конгрегації, а в разі його відсутності, його функції автоматично переходять до найвищого за рангом кардинала з-поміж присутніх.[1] Тільки від 50-х років XVII століття (не пізніше, ніж від 1657, ймовірно від 1654) Папа почав формально призначати якогось кардинала префектом, проте тільки з 1701 стало правилом, що цю посаду дістав архіпресвітер собору Ватикану.

Декани Конгрегації Фабрики Святого Петра[ред. | ред. код]

Префекти Конгрегації Фабрики Святого Петра[ред. | ред. код]

Голови Фабрики Святого Петра з 1968 року[ред. | ред. код]

Голови Фабрики Святого Петра зазвичай також є архіпресвітерами Собору Святого Петра.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Weber, s. 196, 238; por. Moroni, vol. XVI, s. 138.

Посилання[ред. | ред. код]