Папська комісія у справах держави-міста Ватикан

Папська комісія у справах держави-міста Ватикан
італ. Pontificia Commissione per lo Stato della Città del Vaticano
лат. Pontificia Commissio pro Civitate Vaticana

Тип

однопалатний парламент

Голова

кардинал Джузеппе Бертелло
з 1 жовтня 2011

Депутати

Останні вибори

1 червня 2013

Зала засідань

Губернаторський палац, Ватикан

Папська комісія у справах держави-міста Ватикан
італ. Pontificia Commissione per lo Stato della Città del Vaticano
лат. Pontificia Commissio pro Civitate Vaticana у Вікісховищі

Ватикан

Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Ватикану
Конституція Правова система Права людини
Глава держави Папа Римський (список) Франциск
Виконавча влада Державний секретаріат Державний секретар П'єтро Паролін Губернатор Ватикану Джузеппе Бертелло
Законодавча влада Голова Папської комісії Джузеппе Бертелло
Судова влада Вищий церковний суд Вищий трибунал Апостольського суду Місцевий трибунал
Вибори Конклави: 2005 2012
Міжнародні відносини Міжнародні організації Латеранські угоди Міністерство закордонних справ Секретар у справах зносин з державами (список) архієпископ Пол Галлахер Посольства: іноземні власні в Україні Паспорт

Категорія • Інші країни
п о р

Па́пська комі́сія у спра́вах держа́ви-мі́ста Ватика́н — законодавчий орган Ватикану. Комісія складається з кардиналів, яких призначає на п'ятирічний термін Папа Римський.^[1]

Закони й установи, що пропонує Комісія мають бути представлені Папі Римському через Державний секретаріат Ватикану, перед тим як будуть оприлюднені й наберуть сили.^[1] Закони, установи й інструкції, які приписує Комісія, видаються в Акті Acta Apostolicae Sedis.^[2]

Комісію очолює голова (тепер - кардинал Джузеппе Бертелло).

Члени Папської комісії[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Іван-Павло II (26 грудня, 2000). Основний Закон держави-міста Ватикан. Ватикан. Архів оригіналу за 2012-02-23. Процитовано 2007-08-12.
↑ Законодавчі й виконавчі органи. Ватикану. Архів оригіналу за 2012-02-23. Процитовано 2007-08-12.
↑ Держава-місто Ватикан. Ватикан. Архів оригіналу за 2012-02-23. Процитовано 2008-06-01.

Посилання[ред. | ред. код]

п о р Ватикан у темах

Географія	Апостольський палац • Дім Святої Марти • Ватиканські сади • Зала для аудиторій Павла VI • Собор Святого Петра • Площа святого Петра • Ватиканський пагорб • Музеї (Сікстинська капела)

Історія	Папська держава • Латеранські угоди • Перший Ватиканський собор • Другий Ватиканський собор

Державний устрій	Папа Римський (Список римських пап) • Вибори • Конституція • Губернатор • Збройні сили (Папська жандармерія • Швейцарська гвардія) • Міжнародні відносини • Правова система

Економіка	Банківська справа • Транспорт (залізниця • повітряне сполучення • Інтернет-домен)

Культура	Академія наук (Ватиканська обсерваторія) • Гімн • Герб • Прапор • Мови • Музика • Католицтво • Радіо • Газети • Ватиканська бібліотека • Ватиканський секретний архів

Портал «Католицтво» • Проект «Католицтво»

п о р Голови країн та урядів Європи

Голови країн	Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) • Президент Албанії (Ілір Мета) • Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • Король (Філіп I) • Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) • Президент Болгарії (Румен Радев) • Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) • Папа Римський (Франциск) • Королева Великої Британії (Єлизавета II) • Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) • Королева Данії (Маргрете II) • Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) • Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) • Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) • Король Іспанії (Філіп VI) • Президент Італії (Серджо Матарелла) • Президент Латвії (Егілс Левітс) • Президент Литви (Ґітанас Науседа) • Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • Великий герцог Люксембургу (Анрі) • Президент Північної Македонії (Стево Пендаровський) • Президент Мальти (Джордж Велла) • Президент Молдови (Ігор Додон) • Князь Монако (Альбер II) • Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) • Король Норвегії (Гаральд V) • Президент Польщі (Анджей Дуда) • Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) • Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • Президент Румунії (Клаус Йоганніс) • Капітани-регенти Сан-Марино (Нікола Сельва та Мікелє Мураторі) • Президент Сербії (Александар Вучич) • Президент Словаччини (Зузана Чапутова) • Президент Словенії (Борут Пахор) • Президент Угорщини (Янош Адер) • Президент України (Володимир Зеленський) • Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) • Президент Франції (Емманюель Макрон) • Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) • Президент Чехії (Мілош Земан) • Президент Чорногорії (Мило Джуканович) • Президент Швейцарії (Улі Маурер) • Король Швеції (Карл XVI Густав) Частково визнані: Президент Косова (Хашим Тачі)

Голови урядів	Федеральний канцлер Австрії (Брігітте Бірляйн) • Прем'єр-міністр Албанії (Еді Рама) • Прем'єр-міністр Андорри (Хав'єр Еспот Самора) • Прем'єр-міністр Бельгії (Шарль Мішель) • Прем'єр-міністр Білорусі (Сергій Румас) • Прем'єр-міністр Болгарії (Бойко Борисов) • Прем'єр-міністр Боснії і Герцеговини (Деніс Звіздич) • Державний секретар Ватикану (П'єтро Паролін) та Голова Губернората Ватикану (Джузеппе Бертелло) • Прем'єр-міністр Великої Британії (Борис Джонсон) • Прем'єр-міністр Греції (Кіріакос Міцотакіс) • Прем'єр-міністр Данії (Метте Фредріксен) • Прем'єр-міністр Естонії (Юрі Ратас) • Прем'єр-міністр Ірландії (Лео Варадкар) • Прем'єр-міністр Ісландії (Катрин Якобсдоттір) • Голова Уряду Іспанії (Педро Санчес) • Голова Ради міністрів Італії (Джузеппе Конте) • Прем'єр-міністр Латвії (Кріш'яніс Каріньш) • Міністр-голова Литви (Саулюс Скверняліс) • Прем'єр-міністр Ліхтенштейну (Адріан Гаслер) • Прем'єр-міністр Люксембургу (Ксав'є Бетель) • Прем'єр-міністр Північної Македонії (Зоран Заєв) • Прем'єр-міністр Мальти (Джозеф Мускат) • Прем'єр-міністр Молдови (Мая Санду) • Державний міністр Монако (Серж Тель) • Прем'єр-міністр Нідерландів (Марк Рютте) • Федеральний канцлер Німеччини (Ангела Меркель) • Прем'єр-міністр Норвегії (Ерна Солберг) • Прем'єр-міністр Польщі (Матеуш Моравецький) • Прем'єр-міністр Португалії (Антоніу Кошта) • Голова Уряду Російської Федерації (Дмитро Медведєв) • Прем'єр-міністр Румунії (Віоріка Денчіле) • Держсекретар закордонних справ і політики Сан-Марино (Нікола Ренці) • Прем'єр-міністр Сербії (Ана Брнабич) • Прем'єр-міністр Словаччини (Петер Пеллегріні) • Голова Уряду Словенії (Мар'ян Шарец) • Прем'єр-міністр Угорщини (Віктор Орбан) • Прем'єр-міністр України (Олексій Гончарук) • Прем'єр-міністр Фінляндії (Антті Рінне) • Прем'єр-міністр Франції (Едуар Філіпп) • Прем'єр-міністр Хорватії (Андрей Пленкович) • Прем'єр-міністр Чехії (Андрей Бабіш) • Голова Уряду Чорногорії (Душко Маркович) • Прем'єр-міністр Швеції (Стефан Левен) Частково визнані: Прем'єр-міністр Косова (Рамуш Харадінай)