Фрідріх Адлер
| Фрідріх Адлер | |
|---|---|
| нім. Friedrich Adler | |
 | |
| Народився |
9 липня 1879[1][2][…] Відень, Австро-Угорщина[1] |
| Помер |
2 січня 1960[4][2][…] (80 років) Цюрих, Швейцарія[1] |
| Країна |
 Австрія |
| Діяльність | політик, журналіст, філософ |
| Alma mater | Федеральна вища технічна школа Цюриха |
| Знання мов | німецька[2] |
| Учасник | Перша світова війна |
| Посада | член Національної ради Австрії[d] і член Національної ради Австрії[d][5] |
| Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
| Батько | Віктор Адлер |
| Мати | Емма Адлер |
Фрі́дріх А́длер (нім. Friedrich Adler; нар. 9 липня 1879 — пом. 2 січня 1960) — один із лідерів Австрійської Соціал-демократичної партії та теоретик австромарксизму, син Віктора Адлера.
Життєпис[ред. | ред. код]
За освітою фізик. В 1907—1911 роках приват-доцент Цюрихського університету на кафедрі теоретичної фізики. В цей час примкнув до швейцарських соціал-демократів. У філософії стояв на позиціях махізму. В 1911—1916 — секретар Австрійської Соціал-демократичної партії. Під час Першої світової війни належав до центристського угрупування своєї партії. Виступав за нейтралітет пролетаріату під час війни.
21 жовтня 1916 року Фрідріх Адлер вбив міністра-президента Штюргка. За це його засудили до страти, яку потім замінили багаторічним ув'язненням. Звільнений після подій 1918 року. Вийшовши на волю став разом з іншими лідерами соціал-демократів одним з керівників революційних подій. Брав участь у створенні та був одним з лідерів 2½. Інтернаціоналу (1921—1923). Зіграв велику роль у злитті 2 та 2½ Інтернаціоналів в так званий Соціалістичний Інтернаціонал в якому займав пост секретаря виконкому з 1923 по 1940 роки.
Фрідріх Адлер вороже ставився до СРСР та комуністичних партій. На початку Другої світової війни емігрував до США. Останні роки доживав у Швейцарії. Помер у Цюриху.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118647016 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Адлер Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ https://www.parlament.gv.at/WWER/PAD_00010/index.shtml
Література[ред. | ред. код]
- 8. Пономарьов . Адлер Фрідріх // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 15. — ISBN 978-966-611-818-2.
- Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — 639 с. — С. 94.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 75.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Посилання[ред. | ред. код]
|
