Хайтарма (ансамбль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хайтарма
Основна інформація
Жанр ансамбль народного танцю
Роки створений 1936, відновлений 1957
Країна Україна
Місто Євпаторія
Мова кримськотатарська
Склад художній керівник Ремзіє Баккал-Тарсинова
krimfilarmoni.com.ua/ansambl-hajtarma

«Хайтарма» (крим. Qaytarma) — державний кримськотатарський ансамбль народного танцю, найстаріший кримськотатарський художній колектив[1].

Історія колективу[ред. | ред. код]

Офіційно вважається, що ансамбль заснований 1939 року[2], але учасники колективу ведуть його родовід від «Кримськотатарського ансамблю пісні й танцю», створеного у 1936 році в Акмесджиті[1]. У травні 1944 року через сталінську депортацію кримських татар ансамбль припинив своє існування. Після депортації ансамбль був відновлений лише у 1957 році в Ташкенті (Узбекистан)[2]. Через те, що в назві колективу було заборонено згадувати слово «кримськотатарський», ансамбль назвали «Хайтарма» на честь однойменного кримськотатарського народного танцю[1]. Дата відновлення колективу в 1957 році вважається днем народження «Хайтарми»[3].

Ансамбль «Хайтарма» (1957 рік). Стоять шостий зліва Шевкет Мамутов, десятий — Аким Джемілєв. На фото також Едіє Топчи, Сабріє Ереджепова, Осман Асанов, Рефат Асанов, Леніяр Якубова та ін.

В Ташкенті ансамбль діяв при «Уздержестраді». Першим художнім керівником колективу був відомий композитор Ільяс Бахшиш. Перші танці ставили Аким Джемілєв, Усеїн Баккал, Енвер Алієв. Перший концерт був даний 6 червня 1957 року в Ташкентській державній філармонії[3].

Ансамбль «Хайтарма» став єдиним творчим колективом, що зберіг в роки депортації на професійному рівні і доніс до нащадків самобутню культуру кримських татар. «Хайтарма» — лауреат премії Ленінського комсомолу Узбекистану (1970), дипломант Всесоюзного огляду художніх колективів (1972)[3]. Ансамбль багато гастролював республіками Середньої Азії (Самарканд, 1959; Андижан, 1963; Чирчик, 1971; Бухара, 1977 та ін.). В останні роки перебудови колективу дозволили дати концерти на батьківщині — у 1989 році гастролі до Новоросійську, і, врешті, у 1990 році — в Бахчисараї.

У 1970–1978, 1989–1993 — художнім керівником ансамблю «Хайтарма» був Февзі Білялов. У 1987 він створив при ансамблі групу «Ефсане». В ансамблі Февзі Білялов пропрацював 43 роки.

Після Февзі Білялова художнім керівником ансамблю став заслужений артист України Рефат Аширов.

Після розпаду СРСР і початку повернення кримських татар на історичну батьківщину «Хайтарма» повернулася в Крим. У 1992 році ансамбль був переведений у Кримську державну філармонію, а з 1993 року «Хайтарма» працює в Євпаторійському відділенні Кримської філармонії[2]. Ансамбль багато гастролює. Є лауреатом міжнародних фестивалів «Мертішер» (Кишинів), майстрів мистецтв «Ізмір» (Туреччина), «Кримські зорі», «Чумацький шлях», «Пісні моря», «Пісні сонячного Криму», «Східний базар», «Солхат». Неодноразово брала участь у концертах майстрів мистецтв Криму в Києві. Ансамбль нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради АРК[2].

Склад ансамблю, репертуар[ред. | ред. код]

Останні 15 років художній керівник ансамблю — народна артистка Таджикистану, заслужена артистка України Ремзіє Баккал-Тарсинова.

Диригент ансамблю — заслужений артист України, заслужений працівник культури Узбекистану Рефат Аширов.

В колективі 50 артистів — танцювальний і музичний колективи, вокалісти. Провідні артисти ансамблю — артистка балету, заслужена артистка України Муніввер Халілова, заслужені артисти АРК Раіф Алієв (труба) і Рустем Абільтаров (вокал)[2]. У цьому колективі працювали і працюють талановиті виконавці — Сервер і Ельміра Бейтулла, Якуб Джемілєв, Раіф Алієв, Асан Джіен, Сейтхаліл Аппазов, Еміне Емір-Алі, Ферат Меметов… Молоде покоління, яке продовжує традиції своїх попередників — вокалістки Аксана Амет-Мустафа, Ліля-Фруз Абібуллаєва та інші.

Репертуарний діапазон ансамблю дуже багатий. Це і фольклорні твори, хореографічні композиції, сюїти, сольні виконання, інструментальні та танцювальні номери. В репертуарі народні і сучасні пісні й танці кримських композиторів, зокрема «Степові узори», «Къарлы боран», «Юзук» та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • С. Абдурахманова. Миллетимиз Къырымда «Хайтарма» ансамблине янъы омюр бере билирми? : / С. Абдурахманова // Къырым. — 31.03.2010. — С. 3. (крим.)
  • Р. Фазил. Халкъ хызметинде : («Къайтарма» ансамблининъ 30 йыллыгъына) / Р. Фазыл // Ирмакълар. Эдебий макъалелер, очерклер, хатырлавлар, левхалар. — Сімферополь, 2002. — С. 433–442. (крим.)
  • А. Хамзін. Фарогат Рахматова о крымскотатарском ансамбле «Хайтарма»[недоступне посилання з липня 2019]. 04.06.2004 (рос.)