Хальяла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Хальяла
ест. Haljala

Координати 59°25′54″ пн. ш. 26°15′59″ сх. д. / 59.43166666669477394° пн. ш. 26.26638888891677936° сх. д. / 59.43166666669477394; 26.26638888891677936Координати: 59°25′54″ пн. ш. 26°15′59″ сх. д. / 59.43166666669477394° пн. ш. 26.26638888891677936° сх. д. / 59.43166666669477394; 26.26638888891677936

Країна Естонія
Повіт Ляене-Вірумаа
Волость Хальяла
Перша згадка 1241
Площа 5,46 км²[2]
Клімат помірний
Офіційна мова естонський
Населення 1049 осіб (1 січня 2019)[3]
Національний склад естонці — 97,0 % (2011)
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Поштовий індекс 45301[1]
GeoNames 592200
Хальяла. Карта розташування: Естонія
Хальяла
Хальяла
Хальяла (Естонія)
Мапа

Хальяла (ест. Haljala) — селище в волості Хальяла повіту Ляене-Вірумаа, Естонія. До 2017 року був адміністративним центром однойменної волості (скасовано).

Географія[ред. | ред. код]

Розташований біля шосе Раквере-Візу на північ від шосе Таллінн-Нарва (автодорога А1). Відстань до центру повітового центру — міста Раквере — 12 кілометрів.[4] Висота над рівнем моря — 81 метр.[5]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року, в селищі проживали 1 084 особи, з них 1 052 (97,0 %) — естонці.[6]

Чисельність населення селища Хальяла[4][7][8] :

Рік 2000 2011 2018 2019 2020
Осіб 1 259 ↘ 1 084 ↘ 1 050 ↘ 1 049 ↗ 1 061

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт вперше згадано в 1241 році в Данській поземельній книзі (Halela). У письмових джерелах 1402 згаданий Halgel, 1445 — Halligell, 1447 — Haliel, 1674 — Halja, 1796 — Haljal, 1913 — Гальяль.[7][9]

На військово-топографічних картах Російської імперії (1846—1863 роки), до складу якої входила Естляндська губернія, позначений пасторат Хальяль.[10]

Селище Хальяла виросло із села Хальяла наприкінці XIX століття. У 1966 році з селищем об'єднали частину сіл Ідавере і Махеда, в 1977 році, в період кампанії з укрупнення сіл, Махеда увійшла до складу Хальяла повністю (вперше згадана в Данський поземельній книзі 1241 як Maidal6, 1 — Maheda, в 1871 році — Mahheda).[9]

За радянських часів у селищі розташовувалася центральна садиба колгоспу «Віру».[4]

На цвинтарі Хальяла знаходиться пам'ятник Визвольної війни (встановлений у 1930 році, зруйнований у 1945 році, відновлений у 1989 році) та братська могила загиблих у Другій світовій війні[4] (внесені до Державного регістру пам'яток культури Естонії[11][12]).

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У Хальяла є дитячий садок, школа, Народний дім, Молодіжний центр, Денний центр для людей похилого віку, центр сімейного лікаря, бібліотека, продуктовий магазин, аптека, поштовий пункт, волосний музей. Можливості для занять спортом є в селищній школі — це шкільні майданчики для ігор з м'ячем, майданчик для пляжного волейболу, доріжка для катання на роликових ковзанах, скейт-парк, стадіон, спортивний зал.[13]


Школа була заснована у 1687 році як школа для селянських дітей, у 1982 році стала середньою школою, у 2001—2017 роках була гімназією, з осені 2017 року перетворена на основну школу; нова будівля школи була побудована в 1989[14]; чисельність учнів у 2002/2003 навчальному році становила 458 осіб, у 2009/2010 навчальному році — 358, у 2018/2019 навчальному році — 239.[4][13]

У селищі знаходиться Церква Святого Маурітуса, при ній діє Хальяласька парафія Естонської євангелічно-лютеранської церкви.[4] Церкву внесено до Державного регістру пам'яток культури Естонії; при інспектуванні 30.10.2019 перебувала на реставрації.[15] Під охороною держави також знаходяться дві церковні каплиці[16][17], церковний сад[18] і кілька могильних пам'яток: сонячний хрест[19] (XVII століття), ангел[20] та ін.

Підприємництво[ред. | ред. код]

У селищі працює велика частина найбільших підприємств волості, зокрема броварня «Віру Илу» (AS Viru Õlu), попередником якого був пивзавод колгоспу «Віру». У 2009 році найкращим алкогольним напоєм Естонський Союз Харчової промисловості назвав пиво Wiru Kadakaõlu, яке він випускає. Чисельність працівників заводу станом на 30.09.2019 склала 61 особу. Найбільшою за чисельністю працівників фірмою селища є підприємство OÜ Bellus Furnitur, що випускає м'які меблі: чисельність персоналу станом на 30.09.2019 — 203 особи. На підприємстві Trendsetter Europe OÜ, що випускає текстиль, кількість працівників на ту ж дату склала 104 особи.[4][21]

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

На заході селища знаходяться селянські будівлі хутора Ліллеберга, які перебувають під охороною держави як зразки сільської архітектури XIX століття: житловий будинок з очеретяним дахом[22], комора[23], хлів[24] та погріб.[25]

На заході селища знаходяться селянські споруди хутора Ліллеберга, які перебувають під охороною держави як зразки сільської архітектури XIX століття: житловий будинок з очеретяним дахом, комора, хлів і льох.

Відомі особи[ред. | ред. код]

З Хальяла родом астроном Георг Томас Саблер (1810—1865). У Хальяла народився естонський архітектор Герберт Вольдемар Йохансон[et] (1884—1964).[7]

Та́нель Па́дар — естонський рок-музикант і попспівак, якій в дуеті з Дейвом Бентоном переміг в конкурсі пісні Євробачення 2001 в Копенгагені.

Галерея[ред. | ред. код]

  • Хальяла взимку
    Хальяла взимку
  • Виробничий комплекс пивзаводу Viru Õlu (праворуч)
    Виробничий комплекс пивзаводу Viru Õlu (праворуч)
  • Церква Хальяла
    Церква Хальяла
  • Каплиця церкви Хальяла
    Каплиця церкви Хальяла
  • Сад церкви Хальяла
    Сад церкви Хальяла
  • Ангел, що молиться (пам'ятник культури)
    Ангел, що молиться (пам'ятник культури)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ postiindeks.ee. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 10 січня 2020.
  2. ↑ Land Board — 1990.
  3. ↑ Департамент статистики Естонії — 1991.
  4. ↑ а б в г д е ж Haljala. Eesti Entsüklopeedia (ест.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  5. ↑ Haljala alevik, Estonia. GeoNames (англ.).
  6. ↑ Statistics Estonia. NUMBER AND SHARE OF ESTONIANS BY PLACE OF RESIDENCE (SETTLEMENT), 31 DECEMBER 2011 (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  7. ↑ а б в Haljala alevik. eestigiid.ee (ест.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  8. ↑ Statistikaamet. Asulate rahvaarv - Mehed ja naised, Vanuserühmad kokku. VKR (ест.). Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 10 квітня 2020.
  9. ↑ а б Haljala. Словарь эстонских топонимов (ест.). Eesti Keele Instituut.
  10. ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. Лист 3-5 Выхосоо 1862 г. ЭтоМесто (рос.).
  11. ↑ 27123 Vabadussõja mälestussammas. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  12. ↑ 5762 II maailmasõjas hukkunute ühishaud. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 10 січня 2020.
  13. ↑ а б Haljala Vallavalitsus. Haljala valla arengukava 2018-2030 (PDF). Riigi Teataja (ест.). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2022. Процитовано 10 січня 2020.
  14. ↑ Ajalugu. Haljala Kool (ест.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  15. ↑ 15647 Haljala kirik. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  16. ↑ 15649 Haljala kirikuaia kabel 1. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  17. ↑ 15650 Haljala kirikuaia kabel 2. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  18. ↑ 5761 Haljala kirikuaed. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  19. ↑ 16931 Ratasrist, 17.saj. (paas). Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 10 січня 2020.
  20. ↑ 16930 Hauamonument palvetava ingliga, 19.saj. II pool (marmor). Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 10 січня 2020.
  21. ↑ Creditinfo Eesti AS. Kogu info Sinu äripartneri kohta. Creditinfo Eesti AS andmebaas ja Ametlik Maksehäireregister (ест.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  22. ↑ 15651 Lillebergi talu elamu. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 10 січня 2020.
  23. ↑ 15652 Lillebergi talu ait. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.). Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 10 січня 2020.
  24. ↑ 15653 Lillebergi talu laut. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.).
  25. ↑ 15654 Lillebergi talu kelder. Kultuurimälestiste riiklik register (ест.).
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хальяла&oldid=40647711