Пагор Дмитрій Олексійович
| Дмитрій Пагор | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
10 квітня 1992 с. Хропотова, Чемеровецький район, Хмельницька область, Україна | |
| Помер |
19 лютого 2014 (21 рік) Хмельницький, Україна ·кульове поранення в голову | |
| Поховання | с. Хропотова, Чемеровецький район, Хмельницька область | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Місце проживання | с. Хропотова, Чемеровецький район, Хмельницька область, Хмельницький | |
| Діяльність | студент | |
| Конфесія | християнин | |
| Нагороди |
| |
Дмитрій Олексійович Пагор (10 квітня 1992, с. Хропотова, Чемеровецький район, Хмельницька область, Україна — 19 лютого 2014, Хмельницький, Україна) — український активіст Євромайдану, боєць Небесної Сотні. Герой України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Заочно навчався в Подільському державному аграрно-технічному університеті в Кам'янці-Подільському.
У Хмельницькому працював на автомобільній мийці. Друзі по роботі сказали, що на Майдан хлопець пішов через свої переконання.
Д. Пагор грав у футбол, виступаючи за місцеву команду в його рідному селі Хропотова на першість Чемеровецького району.[1]
Сім'я
Мати, батько та старший брат.
Загибель у Хмельницькому[ред. | ред. код]
Загинув увечері в Хмельницькому біля будівлі СБУ, звідки була відкрита стрілянина. Був поранений у голову, невдовзі помер у лікарні. «У морзі нам сказали, що в нього кульове поранення, ніби то стріляли із автомата Калашникова, але кулі не показали. Діма закривав собою дівчину, коли лунали постріли», — розповів дядько загиблого.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
1 грудня 2014 року при вході в Інститут механізації та електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету встановлено пам'ятний знак Дмитру Пагору[2].
Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Дмитра Пагора за спеціальністю «Агроінженерія». [3]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[4]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Герої України не вмирають [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.] Газета «Поділля-Спорт» від 20 березня 2014 № 24
- ↑ В Кам'янці встановили пам'ятний знак Герою України // Незалежний громадський портал. — 1 грудня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2014.
- ↑ постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 896 «Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні». Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
Посилання[ред. | ред. код]
- Втрата. На похорони Дмитра Пагора зібралося пів тисячі люду (ФОТО, ВІДЕО)
- Згадаємо «Небесну сотню» по іменах… [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.] (Відео, 5 канал)
