Хто боїться Вірджинії Вульф? (фільм, 1966)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хто боїться Вірджинії Вульф?
англ. Who's Afraid of Virginia Woolf?
Жанр драма
Режисер Майк Ніколс
Продюсер Ернест Леман
Сценарист Ернест Леман
Едвард Олбі
На основі Who's Afraid of Virginia Woolf?d
У головних
ролях
Елізабет Тейлор
Річард Бертон
Джордж Сігал
Сенді Денніс
Оператор Гаскел Векслер
Композитор Алекс Норт
Художник George Hopkinsd
Кінокомпанія Warner Bros.
Дистриб'ютор Warner Brothers і Netflix
Тривалість 131 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1966
Кошторис 7,5 млн. $
IMDb ID 0061184

«Хто боїться Вірджинії Вульф?» (англ. «Who's Afraid of Virginia Woolf?») — американський художній фільм-драма 1966 року, дебютна стрічка Майка Ніколса. Екранізація однойменної п'єси Едварда Олбі. У головних ролях знялася подружня (на момент зйомок) пара Елізабет Тейлор та Річард Бартон.

Сюжет[ред. | ред. код]

Друга година ранку в Новій Англії. Джордж — звичайний професор історії, одружений з Мартою, розпусницею, чий батько є президентом коледжу, де викладає Джордж. Після двадцяти років шлюбу їхні відносини постійно змінюються — від любові до ненависті й навпаки. Марта любить порівнювати свого слабкого чоловіка зі своїм сильним батьком (він на екрані не з'являється), знаючи, що це злить її чоловіка.

Напередодні ввечері вони вирушили на вечірку факультету, де познайомилися з молодими співробітниками Ніком і Гані. Нік, викладач біології, вважає себе серцеїдом, а Гані, за визначенням Марти, сіра мишка. Старша подружня пара запрошує друзів зайти в їх комфортабельний будинок і випити по чарці на прощання. Всю ніч вони безперервно випивають, танцюють і грають в «ігри». Марта, з метою викликати ревнощі свого чоловіка, заграє з Ніком, але Джордж, щоб досадити їй, жодним чином не намагається цьому перешкодити. Гані нудить, а Нік напивається все сильніше і повідомляє Джорджу, що Гані обманом одружила його з собою, заявивши, що вагітна. Розмови, розмови й суперечки набувають дедалі інтенсивнішого характеру. Приголомшливі зізнання, несамовиті звинувачення, підозри перетворюють вечірку в психологічне жахіття, після якого життя персонажів вже не може залишатися таким, як раніше. Настає ранок, і Марта веде Ніка у свою спальню. Джордж стоїть надворі й бачить їхні тіні у вікні.

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

1967 — Оскар

Переможець в категоріях:

Номінований в категоріях:

  • Найкращий фільм — Майк Ніколс
  • Найкращий актор — Річард Бертон
  • Найкращий режисер — Майк Ніколс
  • Найкращий актор другого плану — Джордж Сігал
  • Найкращий сценарист (адаптація) — Ернест Леман

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Фільм шокував публіку, оскільки вона ще не звикла до підкреслено реалістичного показу внутрішньосімейних і подружніх конфліктів, а також до лайки з екрана.
  • П'єса Едварда Олбі, з величезним успіхом поставлена на Бродвеї в 1962 році, була куплена компанією за 500000 доларів США.
  • Фільм побив рекорди касових зборів в 1966 році, а до 1968 року зібрав величезну на ті часи суму — 40 мільйонів доларів США.

Посилання[ред. | ред. код]