Енні Голл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енні Голл Picto infobox cinema.png
Annie Hall
Anniehall.jpg
Жанр комедія
Режисер Вуді Аллен
Продюсер Чарльз Джофф
Джек Роллінз
Сценарист Вуді Аллен
Маршалл Брікмен
У головних
ролях
Вуді Аллен
Даян Кітон
Оператор Гордон Вілліс
Композитор Кармен Ломбардо
Кінокомпанія Rollins-Joffe Productions
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість 94 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1977
Дата виходу 20 квітня 1977
Кошторис 4 млн $
Касові збори $ 38251425[1]
IMDb ID 0075686

«Енні Голл» (англ. Annie Hall) — американський художній фільм режисера Вуді Аллена, що вийшов на екрани в 1977 році та отримав низку нагород — у тому числі чотири премії «Оскар». На 18 вересня 2018 року фільм займав 250-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

У фільмі показано зародження, розвиток і кінець любовних відносин пари — нью-йоркського коміка Елві Сінґера (Вуді Аллен), єврея-невротика, який бачить скрізь антисемітські змови і вже 15 років відвідує психоаналітика, та молодої співачки Енні Голл (Даян Кітон). Головний герой фільму, який працює коміком, з гумором і іронією розказує про своє життя, про людей, які його оточують. Він скептично аналізує свої невдачі в особистому житті, в якому було кілька коханих жінок. Стрічка про те, що якими б ірраціональними чи безглуздими не були стосунки, ми всі чомусь прагнемо їх. Оповідання перемежовується вставками комедійного характеру, що відносяться до спогадів або саморефлексії персонажів[2].

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

  • 1977 — премія Національної ради кінокритиків США за найкращу жіночу роль другого плану (Даян Кітон)
  • 1978 — чотири премії «Оскар»: найкращий фільм (Чарльз Джофф), найкраща жіноча роль (Даян Кітон), найкращий режисер (Вуді Аллен), найкращий оригінальний сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен)
  • 1978 — номінація на премію « Оскар» за найкращу чоловічу роль (Вуді Аллен)
  • 1978 — премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі (Даян Кітон)
  • 1978 — чотири номінації на премію «Золотий глобус»: найкращий режисер (Вуді Аллен), найкраща комедія або мюзикл, найкраща чоловіча роль в комедії чи мюзиклі (Вуді Аллен), найкращий сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен)
  • 1978 — п'ять премій BAFTA: найкращий фільм, найкращий режисер (Вуді Аллен), найкраща жіноча роль (Даян Кітон), найкращий сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен), найкращий монтаж (Ральф Розенблум, Венді Грін Брічмонт)
  • 1978 — номінація на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль (Вуді Аллен)
  • 1978 — премія Боділ за найкращий неєвропейський фільм (Вуді Аллен)
  • 1978 — номінація на премію «Сезар» за найкращий іноземний фільм (Вуді Аллен)
  • 1978 — премія Гільдії режисерів США (Вуді Аллен)
  • 1978 — премія Гільдії сценаристів США за найкращу оригінальну комедію (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен)

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У 1992 році фільм був поміщений в Національний реєстр фільмів.
  • Даян Кітон виконує у фільмі пісні «Seems Like Old Times» (1945, музика Кармена Ломбардо, слова Джона Джейкоба Леба) і «It Had To Be You» (1924, музика Ішемія Джонса, слова Гаса Кана).
  • Крім того, що головні ролі виконали Вуді Аллен і його дружина Даян Кітон, деякі побічні любовні інтереси героя зіграні теж коханими Вуді Аллена.
  • Головні герої дивляться в кінотеатрі чотиригодинний документальний фільм Марселя Офюльса «Скорбота і жалість» ( The Sorrow and the Pity ), присвячений французькому Опору.
  • Прізвище головної героїні — Голл (англ. Hall) — збігається зі справжнім прізвищем виконавиці цієї ролі Даян Кітон (Даян Голл, англ. Diane Hall).

Озвучення[ред. | ред. код]

Українською мовою озвучено студією «Цікава ідея» на замовлення Гуртом, у рамках проекту «Хочеш кіно українською? Замовляй!»[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]