Х-59

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Х-59 «Овод» (виріб Д-9)
ракета Х-59МЭ на МАКС-2007
ракета Х-59МЭ на МАКС-2007
Тип ракета класу «повітря — поверхня»
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні з 1980 (1982), на озброєні
Оператори  Росія
 КНР
 Індія
Історія виробництва
Розробник СРСР СРСРРосія Росія МКБ «Радуга», НИИЭП[1]
Розроблено з 1975 —
Виробник СРСР СРСР СмАЗ[2], ДМЗ[3]
Росія Росія КТРВ
Вартість одиниці 16 млн на 2010 рік[4]
Варіанти Х-59М
Х-59МК
Х-59М2
Х-59МК2
Характеристики

Commons-logo.svg Х-59 у Вікісховищі

Х-59 (рос. «Овод», виріб Д-9, Індекс ГРАУ ?, за кодифікацією НАТО AS-13 Kingbolt) — радянська / російська високоточна авіаційна ракета класу «повітря-поверхня» середнього радіусу дії.

Призначена для ураження важливих наземних та надводних об'єктів противника, прикритих ППО, що візуально виявляються оператором у будь-який час в день у простих метеоумовах, а також різновиди для вседобового та протикорабельного застосування.

Історія[ред. | ред. код]

Розробка керованої ракети Х-59 виконувалася МКЛ «Райдуга». Льотно-конструкторські випробування ракет X-59 «Овід» проведені в 1975—1977 роках в ГЛІЦ (Ахтубінськ).

Державні випробування X-59 були закінчені в 1979 році, на озброєння комплекс у складі винищувача-бомбардувальника Су-24М, контейнера управління і двох ракет Х-59 був прийнятий в 1980 році. Також «Оводом» оснащувалися одномісні винищувачі-бомбардувальники Су-17М, такий комплекс отримав найменування Су-17М4. Х-59 у складі Су-17М4 був прийнятий на озброєння в 1982 році, але через припинення серійного випуску Су-17, основним носієм Х-59 був Су-24М.

Зараз модифікації Х-59 виробляються та модернізуються корпорацією «Тактичне ракетне озброєння», до якої входить МКБ «Райдуга».

Різновиди[ред. | ред. код]

Х-59МЭ, головна частина
  • Х-59 — первісний варіант з двоступінчастим РДТТ (стартовий і маршевий), інерційною системою управління СНАУ-59 та телевізійно-командною «Текон-1» системою наведення з ТГСН «Тубус-2». Двоступінчаста твердопаливна ракетна рухова установка забезпечує дальність польоту до 45 км. ДСВ (державні спільні випробування) завершено в 1979 році, прийнято на озброєння у складі Су-24 в 1980[5]. Єдиний носій у ВПС — Су-24М[6].
  • Х-59Л — варіант з лазерним наведенням, що розроблявся, але, ймовірно, не доведений до виробництва.
  • Х-59Т — паралельне найменування для базової модифікації Х-59 з телевізійно командною системою наведення.
  • Х-59М («Овод-М», Виріб Д-9М, за кодифікацією НАТО — AS-18 Kazoo) — оновлений варіант Х-59 з ТРДД у підфюзеляжній гондолі, замість маршового РДТТ, потужніша БЧ, системою наведення «Текон-1А» "(-1Б/-2) з радіовисотоміром та ТГСН «Тубус-2А». Експортувалася як Х-59М чи Х-59МЕ. Дальність дії до 115 км.
    • Х-59МЭ — експортний варіант Х-59М.
    • Х-59МК (Х-59А) — Протикорабельна ракета з БИНС, комплексним радіовимірювачем, НАП систем ГЛОНАСС / GPS та з активною радіолокаційною головкою самонаведення АРГС-59Э, маршева висота польоту 10-15 м, на кінцевій ділянці 4-7 м дальністю 285 км та БЧ проникного типу масою 320 кг. Вперше було представлено на МАКС-2001.[7]
Ракета Х-59МК2 на МАКС-2009
Оновлений варіант ракети Х-59МК2 на МАКС-2015
    • Х-59МК2 — різновид Х-59МК для ураження нерухомих наземних цілей з відомими координатами, оснащена системою управління, що включає: БИНС, оптико-електронну ГСН і НАП систем ГЛОНАСС/GPS, політ до цілі здійснюється на висоті 50-300 м, передбачені проникна та касетна БЧ. Була представлена на МАКС-2009.
    • Х-59МК2 — оновлений варіант меншої довжини та маси з квадратним у перерізі корпусом, пристосований для розміщення у внутрішньому відсіку озброєння літака. Аналог західних КР того ж класу AGM-158 JASSM, Scalp EG/Storm Shadow та Taurus у фюзеляжі з обводами Stealth має значну дальність стрільби. Була представлена на МАКС-2015. Проходить випробування.
    • Х-59М2 — варіант з АРЛГСН АРГС-59 і трансляційно-командною системою наведення що допускає застосування по наземних та надводних цілях з відомими координатами у будь-який час доби.
    • Х-59М2Э — експортний варіант Х-59М2.

Характеристики[ред. | ред. код]

Джерела:[8],[9],[10],[11],[12]

  • Довжина, м:
    • 5,37 (Х-59)
    • 5,7 (Х-59М, Х-59М2, Х-59МК)
    • 4,2 (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Розмах крила, м:
    • 1,26 (Х-59)
    • 1,3 (Х-59М, Х-59М2, Х-59МК)
    • 2,45 (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Діаметр, м:
    • 0,38 (Х-59, Х-59М, Х-59М2)
    • 0,38 — 0,42 (Х-59МК, Х-59МК2)
    • 0,4×0,4 (Х-59МК2 («оновлена») у похідному положенні)
  • Стартова маса, кг:
    • 760—790 (Х-59)
    • 930 (Х-59М, Х-59МК)
    • до 960 (Х-59М2)
    • до 900 (Х-59МК2)
    • 770 (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Двигун:
    • двоступінчастий РДТТ (Х-59)
    • стартовий РДТТ, маршовий ТРДД РДК-300, Р95ТП-300БТ або ТРДД-50АТ (Х-59М, Х-59М2)
    • РДК-300, Р95ТП-300БТ, ТРДД-50АТ або ТРДД-50Б (Х-59МК, Х-59МК2)
    • ТРДД-50Б (Виріб 37-04) (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Бойова частина : проникна фугасно-кумулятивна, касетна або ядерна (варіант для Ту-160 розробки " РФЯЦ-ВНДІЕФ "[13]
    • Маса БЧ, кг:
      • Проникною:
        • 148 (Х-59)
        • 320 (Х-59М, Х-59М2, Х-59МК2)
        • 310 (Х-59МК2 («оновлена»))
      • Касетної:
        • 280 (Х-59М)
        • 283 (Х-59М2, Х-59МК2)
        • 310? (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Система управління та наведення:
  • КІВ, м:
    • 2-3 (Х-59, Х-59М)
    • 3-5 (Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Швидкість ракети:
    • М = 0,72-0,88 (Х-59М, Х-59М2)
    • 900—1050 км/год (Х-59, Х-59МК, Х-59МК2)
    • 750—1000 км/год (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Найбільша дальність пуску, км:
    • 40 (Х-59)
    • 115 (Х-59М, Х-59М2)
    • 200 (Х-59МЕ)
    • 285 (Х-59МК по цілі типу «есмінець», «крейсер», Х-59МК2)
    • 290 (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Найменша дальність пуску, км:
    • 10-15 (Х-59М)
    • 5-25 (Х-59МК)
  • Висота польоту, м:
    • 15, 50-1100 (Х-59)
    • 7, 50, 100, 200, 600 або 1000 (Х-59М, Х-59М2)
    • 4-7, 10-15 (Х-59МК)
    • 50-300 (Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Висота пуску, м:
    • 200-5000 (Х-59М)
    • 200-5000 і більше (Х-59М2)
    • 200-11000 (Х-59МК, Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Сектор пуску:
    • 360 ° (Х-59, Х-59М, Х-59М2)
    • ±45° (Х-59МК, Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Швидкість носія, км/год / М : 600—1100 / 0,5-0,9 (Х-59М, Х-59М2, Х-59МК, Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Носії: Су-24М, Су-17М3/22М4, Су-25, Су-30, Су-34, Су-27СМ, Су-35, Су-57

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-чеченські війни (перша та друга)[ред. | ред. код]

Ракети Х-59М використовувалися в ході бойових дій у Чечні для знищення укриттів та складів противника у горах[14]. Клімат Північного Кавказу наклав серйозні обмеження застосування високоточної зброї — погані метеоумови, туман і слабка видимість призводили до зриву наведення в лісистих горах і засніжених ущелинах. Наприклад, за весь грудень 1994 року в Чечні було всього 2 дні із ясною погодою, коли було можливо використати всі можливості високоточної зброї[15]. Від застосування ракет Х-59 відмовилися після чотирьох пусків.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

3 квітня 2022 року під час великої московитської навали російські загарбники крилатою ракетою Х-59 завдали удару по розташованому в селі Костянтинівка елеватору компанії ТОВ «Баловнянська виробнича база» (ТОВ «Костянтинівський елеватор», група компаній ПАЕК), почалась пожежа на площі 1600 м², яку вдалось загасити. Минулось без жертв, але роботу підприємства було заблоковано[16][17][18].

За даними видання Defense Express 8 та 15 квітня 2022 року для пуску ракети цього типу по об'єктах в Полтавській, Кіровоградській області та порту Одеса було використано найсучасніший російський винищувач Су-57[19][20].

26 травня ЗРК української ППО (Бук-М1) близько 00:30 збив ракету Х-59МК в районі Соледару.[21][джерело?] 29 травня знищено дві ракети — поблизу Білогорівки (Бук-М1) та Верхньокам'янки (С-300).[22][джерело?] 30 травня підрозділи зенітних ракетних військ (Бук-М1) поблизу Трипілля[23][джерело?] на Донеччині знищили авіаційну ракету Х-59МК[24]. 3 червня 2022 року підрозділи зенітних ракетних військ ППО знищили авіаційну ракету Х-59 поблизу Соледару, Донецька область[25].[джерело?]

Оператори[ред. | ред. код]

Теперішні
Колишні
  • СРСР СРСР — у зв'язку з розпадом, ракети перейшли у власність країн учасників СРСР

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тихонов, Т.2, 2010, с. 159—160.
  2. Тихонов, Т.2, 2010, с. 297.
  3. Тихонов, Т.2, 2010, с. 92.
  4. Годовой отчёт корпорации тактическое ракетное вооружение. 2010 год. стр. 92
  5. AS-18 Kazoo / Х-59М | Анализ Вооружённых Сил России[недоступне посилання з Декабрь 2019]
  6. Управляемая тактическая ракета средней дальности Х-59 Овод | Ракетная техника. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2022. 
  7. Корпорация «Тактическое ракетное вооружение» Ракета Х-59МК. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 4 квітня 2022. 
  8. Комплекс «Овод-МЭ». Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2022. 
  9. Ракета Х-59МК. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2022. 
  10. Ракета Х-59МК2. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  11. Х-59 Овод (изделие Д-9). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  12. Самолёт Т-50 применял крылатые ракеты в Сирии. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 4 квітня 2022. 
  13. Высокая слава России. К 100-летию ВВС РФ. 1912—2012 [Архівовано 16 липня 2019 у Wayback Machine.], стр. 28
  14. Чечня: Авиация в Первой Чеченской Войне [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] combatavia.info
  15. Вячеслав Кондратьев. Грозное небо над Чечнёй [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] Уголок неба
  16. На Миколаївщині внаслідок обстрілів ворожими військами горіло зерносховище, будинок та автомобілі, є поранені. Укрінформ. 5 квітня 2022. 
  17. РФ вперше застосувала проти України радянську ракету Х-59 (фото). Defense Express. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. 
  18. Рашисти розбомбили ракетою Х-59М елеватор біля Миколаєва. Мілітарний. 3 квітня 2022. 
  19. Звідки ворог б'є по Україні ракетами і скільки їх у нього ще залишилось — Сергій Згурець для "НВ". Defense Express. 10 травня 2022. 
  20. Тактика повітряних боягузів: як Росія вперше застосувала проти України свій найновіший літак Су-57 (укр.). Процитовано 16 квітня 2022. 
  21. Цензор.НЕТ. 26 травня збито ворожу ракету Х-59, вертоліт Ка-52 та безпілотник "Орлан-10", - Повітряні сили ЗСУ. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 13 липня 2022. 
  22. На сході ППО збила дві ворожі ракети, ЗСУ відбили 14 атак. Українська правда (укр.). Процитовано 13 липня 2022. 
  23. У небі українського Донбасу збили крилату ракету Х-59МК, - Угруповання Об'єднаних Сил | Еспресо. 
  24. Ударна авіація України "причесала" позиції ворога, зенітні війська знищили 2 ракети РФ. Українська Правда. 30 травня 2022. 
  25. Цензор.НЕТ. Розрахунок ЗРК С-300ПТ збив крилату ракету Х-59МК та надзвукову ракету Х-31П. ВIДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 13 липня 2022. 
  26. Годовой отчёт открытого акционерного общества «Корпорация «Тактическое ракетное вооружение» за 2010 год (рос.). Корпорация «Тактическое ракетное вооружение». Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 11 лютого 2012. 
  27. а б Зато мы делаем ракеты «Профиль» — еженедельный деловой журнал

Джерела[ред. | ред. код]

  • Марковский В.Ю., Перов К. Советские авиационные ракеты «воздух-земля». — М. : Экспринт, 2005. — С. 34—39.
  • А. Б. Широкорад. История авиационного вооружения. Краткий очерк / Под общей ред. А. Е. Тараса. — Минск : Харвест, 1999. — С. 332—334. — (Библиотека военной истории) — 11000 прим. — ISBN 985-433-695-6.
  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России : в 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 1. — 608 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-903603-02-2.
  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России: в 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 2. — 608 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-903603-03-9.

Література[ред. | ред. код]