Центральна лінія (Лондон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральна лінія
Логотип
Зображення
Держава Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Адміністративна одиниця Лондон
Зазвичай використовуваний транспортний засіб London Underground 1992 Stockd і London Underground 1962 Stockd
Шістнадцятковий триплет кольору DC241F
Оператор Transport for Londond
Дата офіційного відкриття 1900
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Залізничне депо Hainault depotd
Довжина або відстань 74 км
Дорожня карта
Файл KML Template:Attached KML/Central lined
Маршрутна карта Template:Central line RDTd
Тип електрифікації Контактна рейка і 630 V DC railway electrificationd
Історичне графство Міддлсекс
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Центральна лінія у Вікісховищі

Координати: 51°34′10″ пн. ш. 0°26′13″ зх. д. / 51.56972200002777384° пн. ш. 0.437222000028° зх. д. / 51.56972200002777384; -0.437222000028

Центральна Лінія (англ. Central line) — лінія Лондонського метрополітену, прямує від Еппінг, Ессекс на північному сході до Ілінг-Бродвей та Вест-Раїсліп на заході. На схемі Лондонського метро зображена червоним кольором. Лінія має довжину 76 км, є найдовшою лінією Лондонського метро. З 49 станцій 20 розташовані під землею.[1][2] В цілому вважається, що Центральна лінія має найбільшу швидкість між станціями серед всіх ліній Лондонського метро, ​​яка досягає 110 км/год після введення в дію вагонів 1992 серії.

Лінія була відкрита як Central London Railway в 1900 році, перетинаючи по осі Схід-Захід центральний Лондон.

Опис[ред. | ред. код]

Центральна лінія завдовжки 74 км обслуговує 49 станцій.[2] Лінія має переважно дві колії, рідше три — на коротких відрізках на південь від Лейтонстону і на захід від Вайт-Сіті. Загальна довжина колій — 147,1 км, з яких 52,8 км прямують тунелями,[3] колії електрифіковані мережею постійного струму з чотирма рейками: третя рейка живиться напргою −210 V і четверта — +420 В, що дає різницю потенціалів 630 В.[4]

Одноколійну лінію на північ від Епінга, було закрито в 1994 році, тепер це історична залізниця Epping Ongar Railway.

Лінія має найкоротший ескалатор у Лондонському метрополітені, у Стратфорді, висота підйому — 4,1 м.

Лінію обслуговують три депо: Райсліп[en], Гайнолт[en] та Вайт-Сіті[5]

Список станцій[ред. | ред. код]

Відкриті станції[ред. | ред. код]

Станція Фото Відкриття/[6]початок обслуговування Гілка Примітки
Вест-Раїсліп West Ruislip stn building.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Раїсліп Пересадка на National rail. Відкрита як Раїсліп-енд-Ікенгем в 1906 у складі Great Western and Great Central Joint Committee (GW&GCJC), перейменовано на Вест-Раїсліп (фор Ікенгем) в 1947; пізніше суфікс було відкинуто[7]
Раїсліп-гарденс Ruislip Gardens stn entrance.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Раїсліп Відкрита в 1934 у складі GW&GCJC, магістраль обслуговує з 1958.[8]
Саут-Раїсліп South Ruislip stn building.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Раїсліп Пересадка на National rail. Відкрита як Норголт-джанкшен у складі GW&GCJC в 1908, перейменовано на Саут-Раїсліп-енд-Норголт-джанкшен в 1932, сьогоденну назву здобула в 1947.[9]
Норголт Northolt station building.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Раїсліп Замінив сусідню станцію GWR, яка була відкрита в 1907 році.[9]
Грінфорд Greenford station entrance.JPG 01947-06-3030 червня 1947 Відгалуження Раїсліп Пересадка на National rail. Станція GWR відкрита в 1904.[10] Станція останньою використовувала дерев’яний ескалатор, який було демонтовано протягом 2014 року.
Перівеїл Perivale station building.JPG 01947-06-3030 червня 1947 Відгалуження Раїсліп Відкрита у складі GWR як «Перівеїл-гальт» в 1904, зачинено 1915–20; суфікс гальт було відкинуто в 1922.[11]
Генгер-лейн Hanger Lane stn building.JPG 01947-06-3030 червня 1947 Відгалуження Раїсліп
Ілінг-Бродвей EalingBroadway1.jpg 01920-08-033 серпня 1920 Відгалуження Ілінг Пересадка на лінію Дистрикт| and National rail. Відкрито у складі лінії Дистрикт в 1879, Пересадка на магістральну лінію в 1965/6.[12]
Вест-Актон West Acton stn building.JPG 01923-11-055 листопада 1923 Відгалуження Ілінг
Норт-Актон North Acton stn entrance.JPG 01923-11-055 листопада 1923 Головний маршрут GWR станцію відкрито в 1904, перенесено на сьогоденне місце 1913 та закрито в 1947.[13]
Іст-Актон East Acton Tube Station.jpg 01920-08-033 серпня 1920 Головний маршрут
Вайт-Сіті White City stn entrance2.JPG 01947-11-2323 листопада 1947 Головний маршрут Пересадка на лінії Кільцеву та Гаммерсміт-енд-Сіті
Шепгердс-Буш Shepherd's Bush tube stn eastern entrance.JPG 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Відремонтовано в 2008.
Голланд-парк Holland Park stn building.JPG 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут
Ноттінг-гілл-гейт NottingHillGate.jpg 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Пересадка на лінію Кільцеву та Дистрикт
Квінсвей Queensway tube station.jpg 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Відкрито як Квінс-роуд; перейменовано 1 вересня 1946
Ланкастер-гейт Lancaster Gate stn entrance.JPG 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут
Марбл-арч Marble Arch Underground Station.jpg 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут
Бонд-стріт Bond Street stn entrance Oxford St.JPG 01900-09-2424 вересня 1900 Головний маршрут Пересадка на лінію Джубилі.
Оксфорд-серкус Oxford Circus tube station - Central Line Entrance.jpg 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Пересадка на лінії Бейкерлоо та Вікторія.
Тоттенгем-корт-роуд Tottenham Court Road stn main entrance under refurb Oct 09.JPG 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Пересадка на Північну лінію. Відкрита як Оксфорд-стріт; перейменовано 9 березня 1908.
Голборн Holborn Tube Station - April 2006.jpg 01933-09-2525 вересня 1933 Головний маршрут Початково відкрито як станція лінії Пікаділлі 15 грудня 1906, платформи Центральної лінії відкрито пізніше та станцію перейменовано на Голборн (Кінгзвей); суфікс скасовано пізніше.
Чансері-лейн Chancery Lane stn northeast entrance.JPG 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Перейменовано на Чансері-лейн (Грей'з Інн) 25 червня 1934; суфікс скасовано пізніше
Святого Павла St Paul's stn entrance2.JPG 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Відкрито як Пост-офіс; перейменовано 1 лютого 1937
Бенк/Моньюмент Bankwbankofengland.jpg 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Пересадка на лінії Кільцеву, Дистрикт, Північну, Ватерлоо-енд-Сіті та DLR.
Ліверпуль-стріт Liverpool Street Underground concourse entr.JPG 01912-07-2828 липня 1912 Головний маршрут Пересадка на лінії Кільцеву, Гаммерсміт-енд-Сіті та Метрополітен, London Overground, TfL Rail and National rail.
Бетнал-Грін Bethnal Green stn southwest entrance.JPG 01946-12-044 грудня 1946 Головний маршрут
Майл-Енд Mile End stn entrance.JPG 01946-12-044 грудня 1946 Головний маршрут Крос-платформова пересадка на лінії Дистрикт та Гаммерсміт-енд-Сіті. Відкрито в 1902 у складі лінії Дистрикт.[14]
Стратфорд Stratford Station London UK.jpg 01946-12-044 грудня 1946 Головний маршрут Пересадка на лінії Джубилі, London Overground, DLR, TfL rail та National rail. Відкрито у складі Eastern Counties Railway (ECR) в 1839.[15]
Лейтон Leyton stn building.JPG 01947-05-055 травня 1947 Головний маршрут Відкрита як Лов-Лейтон у складі ECR в 1856, перейменовано в 1868.[16]
Лейтонстон Leytonstone east entrance.JPG 01947-05-055 травня 1947 Головний маршрут Відкрита у складі ECR в 1856.[17]
Вонстед Wanstead station building northwest.JPG 01947-12-1414 грудня 1947 Петля Гаїнолт During the war, it was used as an air raid shelter and the tunnels as a munitions factory for Plessey electronics.
Редбрідж Redbridge station entrance east.JPG 01947-12-1414 грудня 1947 Петля Гаїнолт Під час війни завершені тунелі в Редбріджі використовувались компанією Plessey як завод авіаційних деталей.
Гантс-гілл Gants Hill stn southwest entrance.JPG 01947-12-1414 грудня 1947 Петля Гаїнолт Під час війни тунелі в Редбріджі використовувались компанією Plessey як завод авіаційних деталей.
Ньюбері-парк Newbury Park Tube station.jpg 01947-12-1414 грудня 1947 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп.[18]
Баркінсайд Barkingside station building.JPG 01948-05-3131 травня 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп, зачинена 1916–19.[19]
Ферлоп Fairlop station building.JPG 01948-05-3131 травня 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп.[20]
Гаїнолт Hainault stn building.JPG 01948-05-3131 травня 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп, зачинена 1908–30.[21]
Греїндж-гілл Grange Hill stn entr.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп.[22]
Чигвелл Chigwell stn building.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп.[20]
Родінг-Веллі Roding Valley stn building.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1936 у складі LNER петлі Ферлоп.[23]
Снерсбрук Snaresbrook station building.JPG 01947-12-1414 грудня 1947 Відгалуження Еппінг Відкрито як Снерсбрук-енд-Вонстед у складі ECR в 1856, перейменовано на Снерсбрук-фор-Вонстед в 1929, перейменовано під передачі Центральній лінії.[16]
Саут-Вудфорд South Woodford entrance east.JPG 01947-12-1414 грудня 1947 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі ECR в 1856 як Джордж-лейн, перейменовано на Саут-Вудфорд (Джордж-лейн) в 1937, сьогоденна назва з 1950.[24]
Вудфорд Woodford Station.jpg 01947-12-1414 грудня 1947 Відгалуження Еппінг/Петля Гаїнолт Відкрито у складі ECR в 1856.[17]
Бакгерст-гілл Buckhurst Hill stn building.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Epping branch Відкрито у складі ECR в 1856.[25]
Лоутон Loughton station building.JPG 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі ECR в 1856.[17]
Дебден Debden Tube Station.jpg 01949-09-2525 вересня 1949 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі GER в 1865 як Чигвелл-роуд, перейменовано на Чигвелл-лейн за декілька років. Зачинено 1916–19, перейменовано під час передачі Центральній лінії.[26]
Тейдон-Буа Theydon Bois stn building.JPG 01949-09-2525 вересня 1949 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі GER в 1865 як Тейдон, перейменовано за декілька років.[27]
Еппінг Epping tube station.JPG 01949-09-2525 вересня 1949 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі GER в 1865.[28]

Мапа[ред. | ред. код]

Станції Центральної лінії лондонського метрополітену


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Central line facts. Transport for London. Процитовано 1 December 2012. 
  2. а б Key facts. Transport for London. Процитовано 1 December 2012. 
  3. Detailed London Transport Map. carto.metro.free.fr. Процитовано 1 December 2012. 
  4. Martin, Andrew (26 April 2012). Underground, Overground: A Passenger's History of the Tube. London: Profile Books. с. 137–138. ISBN 978-1-84765-807-4. Процитовано 7 December 2012. 
  5. London Underground Key Facts. Transport for London. n.d. Процитовано 21 May 2008. 
  6. Rose, 2007.
  7. Leboff, 1994, с. 152.
  8. Leboff, 1994, с. 117.
  9. а б Leboff, 1994, с. 126.
  10. Leboff, 1994, с. 64.
  11. Leboff, 1994, с. 108.
  12. Leboff, 1994, с. 42.
  13. Leboff, 1994, с. 97.
  14. Leboff, 1994, с. 92.
  15. Leboff, 1994, с. 160.
  16. а б Leboff, 1994, с. 86.
  17. а б в Leboff, 1994, с. 87.
  18. Leboff, 1994, с. 96.
  19. Leboff, 1994, с. 18.
  20. а б Leboff, 1994, с. 54.
  21. Leboff, 1994, с. 65.
  22. Leboff, 1994, с. 63.
  23. Leboff, 1994, с. 115.
  24. Leboff, 1994, с. 127.
  25. Leboff, 1994, с. 27.
  26. Leboff, 1994, с. 41.
  27. Leboff, 1994, с. 134.
  28. Leboff, 1994, с. 53.