Цигелка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
громада Словаччини
Coat of arms of Slovakia.svg Цигелка
словац. Cigeľka  [?]
Cigelka.jpg
Греко-католицький костел св. Козми і Дем'яна, з 1816 р.
Основні дані
49°24′28″ пн. ш. 21°08′52″ сх. д.H G O
Країна SK Словаччина
Край Пряшівський
Округ Бардіїв → SPARQL ←

Перша згадка 1414[2]

Сусіди

Ізби Висова-Здруй Висова-Здруй
Пітрова link=d:Property:P654 Бліхнарка
Пітрова Нижній Тварожець і Габолтов Вишній Тварожець
Фричка ?
Географічна зона Низькі Бескиди[2] (гірський хребет)
Висота над р.м. 526 м
Площа 15,98 км²
Населення
Телефонний код +421-054
Автомоб. ном. BJ
Поштовий індекс 086 02 (pošta Gaboltov)
Місцева влада
Адреса Obecný úrad Cigeľka 33
Веб-сторінка obeccigelka.sk
E-mail mailto:obeccigelka@gmail.com
Телефон +421-54-479-41-26
Староста Ľudovít Kravec
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) 519111[3]
OpenStreetMap r2277780  ·R
GeoNames 724934
Карта
Цигелка. Карта розташування: Словаччина
Цигелка
Цигелка. Карта розташування: Пряшівський край
Цигелка
Цигелка (Пряшівський край)

Джерела:
Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. — Т. 1 [d]

CMNS: Cigeľka на Вікісховищі

Цигелка, або Цигелька (словац. Cigeľka, раніше Cigelka) — село, громада в окрузі Бардіїв, Пряшівський край, північно-східна[d] Словаччина.

Розташоване в долині річки Ольховець (словац. Oľchovec) нижче гори Бусов (словац. Busov, 1002 метри над рівнем моря) на кордоні з Польщею.

Населене українцями, але після Другої світової війни — під загрозою переселення в УССР — абсолютна більшість селян переписалася на словаків та русинів.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується 1414-го року. У наступні століття належала домену Маковиця (словац. Makovica). У дев'ятнадцятому столітті село занепало через міграцію до Північної Америки з економічних причин, а в 1947 році частина населення, з ініціативи радянської влади переїхала до України (зокрема, в село Хомут, зараз Зелений Гай), звідки повертались поступово від 60—их рр. 20 ст. по початок 21 ст.

Населення[ред. | ред. код]

В селі проживає 533 особи.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 (1991) року):

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

Мінеральна вода[ред. | ред. код]

В кадастрі села є джерело мінеральної води з однойменною назвою. Під час першої республіки біля джерела був курорт. «Альманах курортів Чехословацької Республіки» з 1949 року згадує село як курорт для лікування шлункових захворювань, захворювань верхніх дихальних шляхів, серця і кровоносних судин, а також шкірних захворювань. Зараз в селі курорт не працює.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

В селі є греко-католицька церква святих Козми і Дам'яна, збудована в 1816 році на місці старшої дерев'яної церкви. У 1911 році тут служив свою першу літургію пряшівский єпископ Павло Петро Ґойдич.

У селі є пам'ятник жертвам другої світової війни з Цигелки – особливо сім юнаків із села, а також декілька єврейських сімей, члени яких загинули в концентраційних таборах. Меморіал було відкрито в жовтні 1989 року. Автором є художник Николай Ловацький.

Галерея[ред. | ред. код]

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Андрій Іванович Дудрович (Andreas Dudrovic, 1782-1830)- нар. у Цигелькі в родині греко-католицького священника Івана (Яна) Дудровича. З 1812 р. був викладачем філософії, з 1818 р. екстраординарним, з 1820 р. - ординарним професором кафедри теоретичної та практичної філософії Харківського університету. В 1829-1830 рр. - ректор Харківського університету. В 1829 р. Дудрович заснував греко-католицьку громаду у м. Харків (Див.: Абашник В.А. Преподавательская деятельность и философская позиция А.И. Дудровича // Абашник В.А. Харьковская университетская философия (1804-1920). - Харьков: Бурун и К., 2014. - Том 1 (1804-1850). - С. 275-376).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]