Чайка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чайка
Northern Lapwing.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Рід: Чайка (Vanellus)
Вид: Чайка
Біноміальна назва
Vanellus vanellus
(Linnaeus, 1758)
Ареал чайки: блакитний — зимовий, жовтий — гніздовий, зелений — осілий, осілі популяції
Ареал чайки: блакитний — зимовий, жовтий — гніздовий, зелений — осілий, осілі популяції
Синоніми
Tringa vanellus Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vanellus vanellus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vanellus vanellus
EOL logo.svg EOL: 1049340
ITIS logo.svg ITIS: 176481
IUCN logo.svg МСОП: 22693949
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 100859

Ча́йка (Vanellus vanellus) — прибережний птах родини Сивкових, ряду Сивкоподібних. Раніше мав обмежене мисливське значення.

Опис[ред.ред. код]

Яйце чайки

Птах завбільшки з галку, або трохи менше. Розмір крила 21,5-23,75 сантиметри. У річному віці довжина тіла до 35 см, вага 180 — 225 грам.

Відрізняється своїм чорно-білим забарвленням і тупими крилами. Верх — з сильним металевим зеленим, бронзовим і пурпуровим блиском; груди чорні; боки тіла, черево і боки голови білі; на голові хохол з дуже вузького і довгого пір'я. У літньому вбранні горло та воло чорні, у зимовому помітна велика домішка білого пір'я. Дзьоб чорний; око темно-буре; чотирипалі малинові ноги.

Біологія[ред.ред. код]

Пташеня чайки

Перелітний птах, поширений у помірних районах Європи та Азії, інколи залітає до Північної Америки. В Україні трапляється скрізь, крім Карпат.

Прилітає на місця гніздування дуже рано, залежно від широти, з кінця лютого до початку квітня. Гніздиться на вологих луках та трав'янистих болотах. Гніздо у вигляді невеликої ямки у ґрунті. Чайка не боїться селитися поруч з людиною та є чудовим літуном — самці під час шлюбного періоду розважають самиць повітряними іграми. Прилітають перші чайки в той час, коли на полях зберігається сніговий покрив і тільки-но з'являються перші прогалини. Самиця відкладає 4 яйця, які висиджує разом з самцем.

Гніздиться колоніями, але не дуже тісно, або окремими парами. Поява небажаного прибульця викликає переполох у всій колонії: птахи з гучними пронизливими криками і різноманітними жалібними інтонаціями починають кружляти над ворогом, налітаючи дуже близько і цим дуже часто видають себе, адже гніздо чайки на землі помітити дуже важко, а пташенята відмінно маскуються. Якщо над весняними луками летить ворона або яструб, чайки почергово ганяють ворога поки він пролітає над їх гніздовими ділянками. Пташенята виводкові. Живиться чайка різноманітними безхребетними, павуками, слимаками, хробаками тощо.

Марка, випущена в Угорщині

Значення та охорона[ред.ред. код]

У 18 сторіччі в Європі яйця чайок були делікатесом. У Фрісландії досі популярна розвага, яка полягає у тому, щоб знайти перше яйце чайки цього року і подарувати королеві. Щороку сотні людей йдуть на пасовища у пошуках яєць. Той, хто знаходить перше яйце, відзначається як національний герой.[Джерело?] Але сьогодні на це потрібна ліцензія, яка до того-ж, зобов'язує позначати гнізда чайок, а то і огороджувати, щоби вберегти їх від фермерської діяльності, оскільки чайки не можуть захистити себе від сільгосптехніки.

В українському фольклорі відома журлива чумацька пісня «Ой горе тій чайці»[2], яку, за деякими джерелами, дуже полюбляв, або, можливо, був її автором, гетьман України Іван Мазепа. Гетьман порівнював тогочасну Україну з чайкою, яка звела гніздо при битій дорозі. Слова пісні свідчать, що в давнину чайок упольовували і споживали в їжу.

У Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи у 2004—2015 роках чайка мала статус «Найменший ризик». У жовтні 2015 року через скорочення чисельності виду, йому було надано статус «близький до загрозливого стану»[3].

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Чайка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ой горе тій чайці, відео
  3. BirdLife International. 2015. Vanellus vanellus. The IUCN Red List of Threatened Species 2015: e.T22693949A82827740. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2015-4.RLTS.T22693949A82827740.en. Downloaded on 10 January 2016.