Аверін Всеволод Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Всеволод Григорович Аверін
Аверін Всеволод Григорович.gif
Дата народження 8 (20) лютого 1889(1889-02-20)
Місце народження Чепіль, Харківська губернія, Російська імперія
Дата смерті 3 вересня 1946(1946-09-03) (57 років)
Місце смерті Харків, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Жанр графіка

Все́волод Григо́рович Аве́рін (* 20 лютого 1889, Чепіль, Харківська губернія, Російська імперія (нині Балаклійський район, Харківська область, Україна) — † 3 вересня 1946, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський художник-графік. Один із найкращих українських анімалістів першої половини XX століття. Брат зоолога Віктора Аверіна.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Харківське художнє училище в 1914 р., де навчався в Олександра Любимова, Митрофана Федорова, Михайла Пестрикова. Відвідував студії Е. Штейнберга та К. Киша у Харкові.

Працював у галузі книжкової та станкової графіки як анімаліст, переважно в техніці літографії.

Автор ілюстрацій до дитячих книжок, станкових творів, переважно анімалістичного жанру. Численні малюнки, акварелі та естампи А. виконані з високою майстерністю і лаконізмом художніх засобів. Є автором також альбому «Звірі зоосаду» (1929), малюнків до казок «Колобок», «Ріпка» (1936), «Куниці» (літографія), ілюстрацій до окремих творів Льва Толстого, Максима Горького, Лева Квітка (1936–1939). Виконав портрети Миколи Чернишевського, Миколи Добролюбова, Миколи Некрасова (усі — офорти, суха голка, 1929), Олександра Пушкіна (1937) та інших. У творчому доробку є також серія пейзажів — «По Осетії» (1931), «Крим» (акварель, 1933), плакат «Нещадно знищувати вбивців наших дітей» (1941).

Член Асоціації художників Червоної України з 1925, Харківської організації Спілки художників України з 1938. Учасник виставок з 1927; республіканських, всесоюзних і зарубіжних з 1930. Персональні виставки: Харків — 1936, 1937, 1950.

Також є автором творів: портрет Шевченка (літографія), «Т. Г. Шевченко серед представників російської революційно-демократичної літератури» (літографія), «Т. Г. Шевченко в Новопетровському укріпленні» (офорт), усі виконані 1939 року.

Найкращі твори[ред.ред. код]

«Телята», 1936
  • «Бій оленів»,
  • «Куниці»,
  • «Телята», 1936;
  • «Остання путь Пушкіна», 1937;
  • "Шевченко в редакції журналу «Современник»", 1939;
  • «Мати», 1940;
  • плакат «Нещадно знищувати вбивців наших дітей!», 1941.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]