Гаочі I (імператор Мін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Чжу Гаочи)
Перейти до: навігація, пошук
Чжу Гаочі
明仁宗.jpg
Інші імена Жень-цзун (посмертне ім'я)
Народився 16 серпня 1378(1378-08-16)
Пекін
Помер 29 травня 1425(1425-05-29) (46 років)
Пекін
Поховання Xianling[d]
Громадянство/підданство Китай
Національність китаєць
Титул імператор Мін
Посада Імператор Китаю
Термін 1424—1425
Попередник Ді I
Наступник Чжанцзі I
Конфесія конфуціанство
Батько Ді I (імператор Мін)
Матір Сюй Їхуа
Рід Чжу
Брати, сестри Princess Changning[d], Princess Yongan[d], Princess Yongping[d], Princess Xianning[d], Princess Ancheng[d], Zhu Gaoxi[d], Zhu Gaoxu[d] і Zhu Gaosui[d]
Дружина імператриця Чен
Діти 10 синів та 7 доньок

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Чжу Гаочі (朱高熾, 16 серпня 1378 —29 травня 1425) — 4-й імператор династії Мін у 14241425 роках, девіз Хунлі (Велике Сяйво).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 16 серпня 1378 року. Старший син імператора Чжу Ді. Отримав гарну освіту, виховувався у конфуціанському дусі. Замолоду допомагав батькові. Часто залишався регентами під час військових походів Чжу Ді. Саме Чжу Гаючи було доручено організовувати 6-ту морську експедицію у 1421 році під орудою Чжен Хе. Після смерті батька у 1424 році стає імператором. Продовжував зовнішню та внутрішню політику свого попередника, зокрема облаштовував нову столицю, піклувався про налогодження еконочіних зв'язків між півднем та півночю країни. Водночас намагався придушити повстання у В'єтнамі (тривало з 1418 року). Втім за станом здоров'я не міг виявляти необхідну активність — Чжу Гаочі страждав на ожиріння, хворобу ніг. Зрештою 29 травня 1425 року помер від серцевого нападу.

Сім'я[ред.ред. код]

Дружини[ред.ред. код]

Імператриця[ред.ред. код]

Портрет Рід Ім'я Роки життя В шлюбі Храмове ім'я
1 孝昭皇后.jpg Чжан

Zhāng
 ? 13791442 139629 травня 1425 Чєнсяогунсуміндехунженьшуньтяньцішенчжао
诚孝恭肃明德弘仁顺天启圣昭
Chéngxiàogōngsùmíngdéhóngrénshùntiānqǐshèngzhāo

Наложниці[ред.ред. код]

Діти[ред.ред. код]

Сини[ред.ред. код]

Дочки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ann Paludan: Chronicle of the Chinese Emperors. Thames & Hudson, London 1998, ISBN 0-500-05090-2