Очікує на перевірку

Шерон Стоун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шарон Стоун)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шерон Вонн Стоун
англ. Sharon Stone
Ім'я при народженніSharon Vonne Stone
Народилася10 березня 1958(1958-03-10) (66 років)
Мідвіл, Пенсільванія, США[3]
ГромадянствоСША США
РелігіяБуддизм
Діяльністькіноакторка, модель, акторка озвучення, телеакторка, кінопродюсерка, еротична модель, акторка
Alma materPennWest Edinborod
Роки діяльності1980 — тепер. час
ПартіяДемократична партія США
ЧоловікДжордж Енлунд (молодший)
Майкл Грінбург (1984—1987)
Філ Бронштейн (1998—2004)
ЧленствоSAG-AFTRAd
IMDbID 0000232
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури

CMNS: Шерон Вонн Стоун у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ше́рон Вонн Сто́ун (англ. Sharon Vonne Stone; нар. 10 березня 1958(19580310), Мідвілл, Пенсільванія, США) — американська акторка кіно та озвучення, продюсерка, модель, ВІЛ/СНІД активістка, авторка автобіографії. Володарка нагород «Золотий глобус» та «Еммі». Здобула міжнародну славу роботою в голлівудському блокбастері «Основний інстинкт» (1992). Номінантка «Оскару» як найкраща акторка в «Казино» (1995).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1984 році на знімальному майданчику «Війни у Вегасі» Стоун познайомилася з телепродюсером Майклом Грінбургом, з яким одружилася, через три роки розійшлася, у 1990-му розлучилася.[4]

У 1993 на зніманнях фільму «Слівер» познайомилвся з Вільямом Дж. Макдональдом, співавтором картини. Макдональд залишив дружину Наомі Баку і заручився зі Стоун. Вони розлучилися через рік.[5][6] Після розлуки Стоун повернула обручку через FedEx.[7]

Працюючи над фільмом «Швидкий та мертвий» у 1994 році, Стоун познайомилася з Бобом Вагнером, з яким була заручена.[6]

1998 року Стоун одружилася з Філом Бронштейном, виконавчим редактором «The San Francisco Examiner», а згодом «San Francisco Chronicle».[8] У 2000 році вони усиновили немовля, Роана Джозефа Бронштейна.[9] Бронштейн подав заяву про розлучення в 2003 році, посилаючись на непримиренні розбіжності.[10] Розлучення стало остаточним у 2004 році, коли суддя постановив, що Роан повинен залишатися з батьком, а Стоун отримує права на відвідування.[11][12]

Стоун усиновила другого сина, Лаїрда Вонна, у 2005 році[13], а третього, Квінн Келлі Стоун, у 2006 році.[14] Станом на 2018 рік Стоун проживає з трьома синами у Західному Голлівуді, штат Каліфорнія, у будинку, який колись належав акторові Монтгомері Кліфту.[15]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після роботи фотомоделлю Стоун дебютувала у фільмі «Спогади про „Зоряний пил“»[en] (1980) режисера Вуді Алена, проте перша хороша роль другого плану дісталась їй у «Невідновних різницях/Irreconcilable Differences» (1984), де вона втілила темпераментну акторку Блейк Чандлер. Стоун стала зіркою після пригодницьких стрічок «Копальні царя Соломона»[en] (1985) і «Аллан Куотермейн: У пошуках Золотого міста»[en] (1986), знятого за мотивами роману Райдера Гаґґарда, який наприкінці XIX століття покинув професію заради написання бульварних романів для домогосподарок «між плитою та столом». «Джексон на прізвисько Мотор» та «Згадати все» (1990) закріпили успіх акторки.

Світової популярності Шерон Стоун досягла в еротичному трилері «Основний інстинкт» у 1992 році, де зіграла письменницю Катерину Трамел.

Стоун стала «найгарячішою» зіркою Голлівуду й почала зніматися в найбільш дорогих, хоч і не дуже якісних стрічках («Перехрестя», «Казино», «Останній танець»). Її кіноамплуа стали образи сексуальних, незалежних, фатальних жінок та аристократок з високим рівнем інтелектуальної рефлексії, що не завжди подобається посередньому глядачеві. У 2021 році вийшла автобіографія Шерон Стоун «Краса жити двічі», у якій акторка згадує й про Україну.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Кохання у великому місті 3 Камео
Рік Фільм Роль Примітки
1980 «Спогади про „Зоряний пил“»[en] Симпатична дівчина з поїзду Дебют
1981 Болеро/Les Uns et les autres Дівчина з Гленом Старшим Без оцінки
Смертельне благословення Лана Маркус
1982 Не просто любовний роман Лінетте ТБ фільм
1983 Блюз міста Бей Марія Кейсі ТБ серіал
1984 Магнум/Magnum, P.I. Діана Дюпре та Дієдра Дюпре
Календарні вбивства дівчат/Calendar Girl Murders Кассі Баскомб ТБ фільм
Війна у Вегасі/The Vegas Strip War Сара Шіпмен ТБ фільм
Невідновні різниці/Irreconcilable Differences Блейк Чандлер
1985 «Копальні царя Соломона»[en] Джессе Х'юстон
1987 Поліцейська академія 4: Громадянське патрулювання Клейр Матсон
«Аллан Куотермейн: У пошуках Золотого міста»[en] Джессе Хьюстон Номінована на Razzie Award
Холодна сталь Кейсі Коннорз
1988 Сльзи на дощі/Tears in the Rain Кейсі Кантрелл ТЮ фільм
Джексон на прізвисько Мотор Патриція Деллаплейн
Над законом Сара Тоскані
1989 Під зірками Лаура Мак Колл
Кров та пісок Доня Сол
Пам'ять про війну Жаніс Генрі ТБ міні серіал
1990 Згадати все Лорі Квейд
1991 Він сказав, вона сказала Лінда Метцжер
Ножиці Енджі Андерсон
Рік зброї Елісон Кінг
Щоденник найманого вбивці Кікі
Де сплять собаки Серена Блек
1992 Основний інстинкт Катерина Трамелл Golden Globe Nomination
1993 Щепка Карлі Норріс Razzie Award Nominated
1994 Перехрестя Саллі Істмен Won Razzie Award
Спеціаліст Мей Мунро Won Razzie Award
1995 Швидкий та мертвий Елен 'Леді' Saturn Award Nomination
Казино Джінгер Мак Кенна Academy Award Nomination, Golden Globe
1996 Дияволиці Ніколь Хорнер Razzie Award Nominated
Останній танець Сінді Ліггетт
1998 Сфера Др. Елізабет 'Бет' Гальперін
Мураха Антц Принцеса Бала Голос
Велетень Гвен Діллон Golden Globe Nomination
1999 Глорія Глорія Razzie Award Nominated
Муза Сара Літтл Golden Globe Nomination
Симпатяга Розі Картер
2000 Якби стіни могли говорити 2 Френ ТВ фільм
Піднімаючи осколки Кенді Ковлей
Прекрасний Джо Аліса 'Гуш' Масон
2003 Помістя біля холодної річки Лех Тілсон
2004 Інша лояльність Саллі Кауффілд
Жінка-кішка Лаурел Гедаре Razzie Award Nominated
2005 Зламані квіти Лаура Міллер
2006 Альфа Дог Олівія Мазурська
Основний інстинкт 2 Катерина Трамелл Won Razzie Award
Боббі Міріем Ебберз
2007 Якби знав, то був би генієм Глорія Фрімонт
Коли чоловік впав в лісі Карен Філдс
Демокрейзі Патріція Гілл Короткометражка
2008 Рік нашого пізнання Жана Рокет
П'ять доларів за день Долорез Джонс
2009 Вулиці крові TBA
2011 Ларго Вінч 2: Змова в Бірмі Діана Франкен
2012 Мул Софі
2013 Ігри богів Афродіта
2013 Лавлейс Дороті Бормен
2013 Під маскою жиголо Доктор Паркер
2013 Як на рахунок кохання? Лінда Тарлтон
2013 Papa Мері Гемінґвей
2014 Вкладення Меллорі Раян
2017 Дрібничка на день народження Сенна Бергес
2020 Сестра Ретчед (серіал) Ленор Осгуд
2021 Here Today Шерон Стоун
2023 Як щодо любові? Ліз

Нагороди

[ред. | ред. код]
Відбитки рук Шерон Стоун поблизу Палацу кінофестивалів. Канни

2010 Бурлеск 2013 Мул

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #119285215 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. The International Who's Who of Women 2006Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
  4. Hellard, Peta (4 октября 2008). Court humiliation for Stone. Herald Sun (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  5. Fink, Mitchell (21 февраля 1994). The Insider:. People (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  6. а б Rolling Stone. People (англ.). 21 марта 1994. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  7. People: Sharon Stone. Rolling Stone. 41 (10): 74. 21 березня 1994. ISSN 0093-7673. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 грудня 2017.
  8. Schindehette, Susan (2 березня 1998). Some Enchanted Evening. People. 49 (8): 80. ISSN 0093-7673. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  9. Bear, Liza; Oldenburg, Ann (24 травня 2002). No fashion stone left unturned. USA Today. Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  10. The War Over Roan. People. 20 жовтня 2008. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 20 січня 2012.
  11. People: Liv Ullmann, Sharon Stone, Seal. The New York Times (англ.). 13 мая 2005. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 1 жовтня 2019.
  12. Jones, Oliver (20 октября 2008). The War Over Roan. People (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  13. Maternal Instinct: Sharon Stone Adopts Boy. People (англ.). 12 мая 2005. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  14. Sharon Stone Confirms Adoption. Hollywood.com (англ.). 29 августа 2006. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  15. Sharon Stone's second chance. CBS News (амер.). 14 січня 2018. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 1 жовтня 2019.
  16. 1987 Razzie Awards[недоступне посилання з травня 2019]
  17. 1993 Razzie Awards. Архів оригіналу за 9 серпня 2009. Процитовано 29 жовтня 2008.
  18. а б 1994 Razzie Awards. Архів оригіналу за 22 серпня 2009. Процитовано 29 жовтня 2008.
  19. 1996 Razzie Awards. Архів оригіналу за 25 березня 2009. Процитовано 29 жовтня 2008.
  20. 1999 Razzie Awards. Архів оригіналу за 30 березня 2009. Процитовано 29 жовтня 2008.
  21. а б 2004 Razzie Awards. Архів оригіналу за 13 липня 2009. Процитовано 29 жовтня 2008.
  22. 2006 Razzie Awards. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 29 жовтня 2008.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Sharon Stone, La main de l'ange, 2005.
  • Emanuele Scorcelletti, Quelques jours dans la vie de Sharon Stone: Cannes Londres Paris, 2006.
  • Frank Sanello, Sharon Stone: l'instinct nu, 2001.
  • Collectif, Le Petit inédit de Sharon Stone, 1997.
  • Gebhard Hölzl, Thomas Lassonczyk, Sharon Stone. Mit «Basic Instinct» zum Erfolg, Wilhelm Heyne Verlag, München 1995, ISBN 3-453-06551-4
  • Kosecka B., Sharon Stone (w:) Słownik filmu pod red. R. Syski, Kraków 2005, ISBN 83-7389-981-2, s. 407.
  • Rymuza D., Życie zaczyna się po czterdziestce, «Kultura» (dodatek do Dziennika Polska-Europa-Świat), nr z dn. 23.03.2007, s. 3-4.
  • Thompson Douglas, Sharon Stone, Katowice 1996.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Sharon Stone на сайті IMDb (англ.)