Джессіка Честейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джессіка Честейн
Jessica Chastain
На 65-му Каннському кінофестивалі, 19 травня 2012
На 65-му Каннському кінофестивалі, 19 травня 2012
Ім'я при народженні англ. Jessica Michelle Chastain
Народилася 24 березня 1977(1977-03-24) (45 років)
Сонома, Каліфорнія, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність Акторка
Alma mater Джульярдська школа, Американська академія драматичного мистецтваd[2], Sacramento City Colleged і El Camino Fundamental High Schoold
Роки діяльності 2004 - дотепер
IMDb nm1567113
Нагороди та премії

CMNS: Джессіка Честейн
Jessica Chastain
у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Дже́ссіка Міше́ль Честе́йн (англ. Jessica Michelle Chastain; нар. 24 березня 1977(19770324)) — американська акторка театру, кіно та телебачення.

У 2012 роц була включена до щорічного списку ста найвпливовіших людей року за версією журналу Time[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в місті Сакраменто, столиці американського штату Каліфорнія.[4][5] Відповідно до різних джерел, дата її народження — 24 березня 1977 року[5][6]. Точну ж дату народження актриса приховує[7]. Виросла в сім'ї шеф-кухаря Джеррі Честейн, і вітчима Майкла Гасті, що працював пожежником.[8] Честейн — дівоче прізвище її матері. Джессіка — старша з п'яти дітей, має два брати і дві сестри[6]. В інтерв'ю 2012 року вона згадувала, що один із братів служить в Іраку[6].

Коли Честейн було сім років, бабуся відвела її на мюзикл Ендрю Ллойда Веббера та Тіма Райса «Йосиф та його дивовижний, різнокольоровий плащ снів». Після цього Джессіка зрозуміла, що акторство стане її професією: «Я не те, щоб хотіла стати актрисою. Я скоріше вже була нею. Це моя робота. Усе це було настільки зрозумілим, що мені ніколи не доводилося вибирати»[9].

У підлітковому віці Честейн займалася танцями. У 1995 році дівчина закінчила школу El Camino Fundamental High School, що розташована в Сакраменто. Також Честейн навчалася у Міському коледжі Сакраменто (англ. Sacramento City College)[10]. Уже після закінчення середньої школи Честейн грала Джульєтту в постановці «Ромео та Джульєтта». Від актора, який виконував роль Ромео, вона дізналася про Джульярдську школу, один із найбільших вищих навчальних закладів США в галузі мистецтва та музики, і вирішила, що хоче вступити туди. Після прослуховування, на якому вона читала монолог Джульєтти, Честейн була прийнята, ставши першою в сім'ї, хто вступив до коледжу. Восени 1999 року разом із бабусею вона вирушила на інший кінець країни — до Нью-Йорка, де й була Джульярдська школа[9]. Сплатити навчання Джессіці допоміг знаменитий випускник Джульярда Робін Вільямс: сім'я Честейн не мала достатньо грошей, але дівчина отримала від Вільямса стипендію, яка покривала всі витрати[11]. У 2003 році акторка закінчила Джульярд[9][7].

Кар’єра[ред. | ред. код]

Перші ролі й розвиток кар’єри[ред. | ред. код]

Відразу після закінчення навчання Честейн перестала брати в батьків гроші й почала працювати[12]. Спочатку вона «працювала де тільки можна»: підробляла аніматором на дитячих ранках, а в одному телевізійному шоу грала мертве тіло[13]. Ролі в серіалах, переважно епізодичні, стали її першим досвідом роботи на телебаченні. Джессіка Честейн дебютувала в готичній мильній опері 2004 року «Похмурі тіні». Пізніше вона продовжувала зніматися на телебаченні і в основному грала епізодичні ролі в таких серіалах як «Сусідка» й «Вероніка Марс»[14]. У серіалі «Закон та порядок. Суд присяжних», який виходив з 2005 до 2006 року, Честейн грала помічника окружного прокурора Сігрун Борг. У 2006 році Честейн з'явилася в епізодах серіалів «Поряд з будинком» та «Докази» та у другорядній ролі Шарлотти Ормонд у мінісеріалі «Чорна борода», а в 2007 — в епізоді «Friendly Skies» (укр. «Друже» ) серіалу «Мандрівник»[5].

У 2008 році Джессіка Честейн дебютувала у повнометражному кіно, зігравши головну роль в незалежному фільмі «Жолін», за яку була удостоєна премії за найкращу жіночу роль на Міжнародному кінофестивалі в Сіетлі. Після цього вона отримала ролі другого плану в декількох великих фільмах, які були випущені в прокат протягом 2011 року і мали успіх у критиків («Укриття», «Коріолан», «Древо життя» і «Прислуга»). За роль у фільмі «Прислуга» вона була номінована на «Золотий глобус» та «Оскар» у категорії Найкраща жіноча роль другого плану.

2010 року на Міжнародному кінофестивалі в Торонто відбулася прем'єра фільму «Розплата». Честейн виконала роль Рейчел Сінгер — агента «Моссада» на секретному завданні 1965 року. Колегами актриси зі знімального майданчика стали Сем Вортінгтон і Мартон Чокаш, які також зіграли агентів, а роль Сінгер у зрілості зіграла Гелен Міррен. Коли Честейн читала сценарій, героїня їй дуже сподобалися, і, за словами актриси, вона була дуже схвильована, коли отримала цю роль, оскільки «важко виборювала неї»[15]. Готуючись до ролі, актриса прочитала велику кількість матеріалів про Голокост, навчалася ізраїльському бойовому мистецтву крав-мага, освоїла ізраїльський акцент, а також вивчала німецьку мову[16]. Крім того, Честейн дивилася відео з молодою Хелен Міррен, щоб запам'ятати її міміку та інтонацію голосу[7]. За роль Рейчел Сінгер Честейн отримала кілька нагород[17], а критики позитивно оцінили її гру.

2011: прорив[ред. | ред. код]

У 2008 році Джессіка знялася в драмі Терренса Маліка «Дерево життя»[18]. Хоча прем'єра картини відбулася лише у 2011 році, тоді вона завоювала на 64-му Канському кінофестивалі «Золоту пальмову гілку», а знайомство з продюсером «Дерева життя» Сарою Грін принесло Честейн ще одну роль. Грін представила її режисерові Джеффу Ніколсу, який знімав драматичний трилер «Укриття», і той запросив молоду актрису взяти участь у зйомках. У центрі сюжету «Укриття» — робітник Кертіс, який після низки апокаліптичних снів починає будувати на подвір'ї будинку штормове укриття, здатне врятувати його сім'ю від катастрофи. Головні ролі — Кертіса та його дружини Саманти — зіграли Майкл Шеннон та Честейн. За словами актриси, до причин, з яких проєкт її зацікавив, була можливість попрацювати з Шенноном, шанувальницею якого вона була, а також з Ніколсом, оскільки її вразив його попередній фільм, «Вогнепальні історії»

Джессіка Честейн на прес-конференції фільму «Коріолан», 14 лютого 2011

[19]. Роль Саманти принесла Честейн кілька номінацій і нагород різних спільнот кінокритиків, а також номінації на премії «Сатурн» найкращій акторці, «Незалежний дух» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» та «Gotham Awards» на категорії «Найкращий акторський ансамбль»[17]. «Укриття», прем'єрний показ якого відбувся 24 січня 2011 року на фестивалі незалежного кіно «Санденс», стало першим із п'яти фільмів за участю Честейн, які того року вийшли на екран. У лютому на 61-му Берлінському міжнародному кінофестивалі відбулася прем'єра драми «Коріолан», головні ролі в якій виконали Рейф Файнс (він же був режисером фільму) і Джерард Батлер. Джессіка зіграла дружину головного героя, Віргілію. Фільм був дуже високо оцінений критиками[20] і виборов головний приз фестивалю — «Золотого ведмедя»[21].

У травні на 64-му Каннському кінофестивалі відбулася прем'єра знятого ще в 2008 «Дерева життя», яке отримало головну нагороду — «Золоту пальмову гілку». Спочатку прем'єру планували провести на 63-му Канському кінофестивалі, але режисер не встиг закінчити фільм на той час. Центральні ролі, подружню пару О'Брайєнів, виконали Честейн і Бред Пітт. За сюжетом, у Джека, одного з трьох синів головних героїв, розвивається едіпів комплекс (несвідомий сексуальний потяг до батька протилежної статі). Актриса охарактеризувала свою героїню як «втілення людинолюбства»[22], проте зізналася, що зображати її спокій було дуже тяжко[23]. Честейн хотіла зобразити місіс О'Брайєн максимально приземленою та реалістичною. У процесі підготовки до ролі вона багато медитувала і, за порадою Маліка, розглядала картини з Мадонною, щоб досягти стану внутрішнього умиротворення[22]. Також актриса переглянула майже всі фільми з Лорен Бекол. За роль у «Древі життя» Честейн удостоїлася багатьох нагород, включаючи премії Асоціації кінокритиків Остіна. у номінації «Прорив року» (на цій же церемонії вона перемогла в номінації «Найкраща акторка другого плану» за фільм «Укриття»), премій Асоціації кінокритиків Чикаго у номінації «Найкраща акторка другого плану» та «Супутник» у тій самій номінації[24].

10 серпня у прокат вийшла драма про расову сегрегацію «Прислуга» режисера Тейта Тейлора[25]. Фільм є екранізацією однойменного бестселера Кетрін Стокетт та розповідає про жителів столиці південного штату Міссісіпі, Джексона, у 60-ті роки, коли чорношкірі стали активно боротися за свої права. Головною героїнею є дівчина Євгенія (Емма Стоун), яка мріє написати книгу від імені чорношкірої обслуги, щоб продемонструвати численні обмеження прав афроамериканців.

Честейн зіграла у картині роль другого плану — добродушну простушку Селію Фут, яка ніяк не може встановити добрих стосунків із сусідками. Коли Честейн готувалася до ролі, вона з'їздила в містечко Шугар Дітч (Sugar Ditch), штат Теннессі, де виросла її героїня. Голос Селії Честейн скопіювала з голосу матері Стокетт, з якою акторка зустрілася на початку репетицій[26]. Честейн потрібно було набрати вагу, щоб домогтися потрібних для образу Селії пишних форм, і для цього їй довелося багато їсти, зокрема продукти, що містять сою[26]. У фільмі є сцена, де Селія їсть смажене курча і для Честейн було приготовлено спеціальне «веганське курча», як акторка його назвала[27]. Це було зроблено тому, що вона веганка, і якби курча було справжнім, сцена так і не була б закінчена[51]. Стрічка стала касовим хітом, заробивши понад 210 млн. доларів при бюджеті в 20 млн.[48], і отримала позитивні оцінки кінокритиків[52][53]. За роль Селії Фут Джессіка була номінована на безліч премій, зокрема на «Оскар»[28], «Золотий глобус»[29], BAFTA[30] у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» та Премію Гільдії кіноакторів США у категоріях «Найкраща жіноча роль другого плану» та «Найкращий акторський склад в ігровому кіно»[31]. З цих п'яти нагород Честейн здобула лише Премію Гільдії кіноакторів США як учасниця кращого акторського складу року, інші виграла її партнерка за фільмом Октавія Спенсер, яка зіграла Мінні Джексон.

У вересні на 68-му Венеціанському кінофестивалі Аль Пачіно представив свій документальний фільм «Саломея Уайлда», основою якого стала театральна постановка, де Честейн зіграла біблійного персонажа Саломею[32]. Цей давно знятий фільм став свого часу для Честейн першим. До того, як вона отримала роль, вона рідко мала можливість хоча б потрапити на прослуховування, і зарахування її до акторського складу «Саломеї» стало, за її словами, першим разом, коли їй справді повірили. Актриса називала Аль Пачіно своїм «хрещеним батьком у світі кіно» і говорила, що він став першою людиною, яка надала їй таку велику можливість[33]. 9 вересня на тому ж фестивалі в рамках основної конкурсної програми пройшла прем'єра детектива «Поля» режисера Емі Манн. Крім Честейн, у фільмі були задіяні Сем Вортінгтон, який працював з нею над фільмом «Розплата», Джеффрі Дін Морган та Хлоя Грейс Морец.

2012—донині[ред. | ред. код]

У 2012 році вона з'явилася в драмі «Колір часу» в ролі матері американського поета Чарльза Кеннета Вільямса. Джессіка працювала з Терренсом Маліком над романтичною драмою «До дива», але її роль була вирізана з фільму.[34] У трилері Кетрін Бігелоу «Тридцять хвилин по півночі», вона зіграла Майю й за бездоганне перевтілення була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль. У 2013 році вона зіграла головну роль у фільмі жахів Андреса Мускетті «Мама».

У 2014 році вона разом із Меттью Макконехі, Енн Гетевей та Майклом Кейном знялась у науково-фантастичній драмі режисера Крістофера Нолана «Інтерстеллар». Відомий астрофізик Кіп Стівен Торн, який виступив виконавчим продюсером фільму, давав Честейн уроки фізики та космології. «Інтерстеллар» став першим для Честейн фільмом у жанрі наукової фантастики, а також першою її великобюджетною стрічкою: виробництво коштувало 165 мільйонів. Фільм став касовим хітом, зібравши понад 660 мільйонів доларів, і отримав позитивні відгуки[35].

4 листопада на відкритті Фестивалю Американського інституту кіномистецтва пройшла прем'єра кримінального фільму «Найжорстокіший рік» режисера Джей Сі Чендора з Оскаром Айзеком та Честейн у головних ролях[36]. Айзек і Честейн виконали ролі подружжя Моралес — іммігрантів, які намагаються налагодити життя в Нью-Йорку в 1981 році, коли в місті було зафіксовано один із найвищих показників рівня злочинності. Під час підготовки до ролі Честейн вивчала події 1981 року та дивилася документальні фільми про нью-йоркський акцент, щоб достовірніше зобразити мешканку Брукліна. Дорогий одяг, який носить героїня Честейн, Анна — це речі з колекцій 80-х років будинку Armani, надані Робертою Армані на прохання самої актриси[37]. Джессіка підкреслювала силу і амбітність Анни і говорила, що вона відрізняється від усіх персонажів, що їй колись доводилося грати[37][38]. За цю роль Честейн вже втретє була номінована на «Золотий глобус», але програла Патрісії Аркетт, яка отримала статуетку за роль у фільмі «Отроцтво»[39]. Національна рада кінокритиків США теж не залишила роботу актриси поза увагою і визнала Честейн найкращою актрисою другого плану, а сам фільм — найкращим у році[40].

У жовтні 2015 року в прокат вийшли науково-фантастична драма Рідлі Скотта «Марсіанин» та фільм жахів Гільєрмо дель Торо «Багряний пік». У «Марсіанині», що розповідає про виживання Марка Уотні (Мет Деймон) на Червоній планеті, Честейн виконала роль керівника експедиції Ares III Меліссу Льюїс. Про те, що Рідлі Скотт шукає актрису для нового фільму, Честейн дізналася за кілька днів після виходу «Інтерстеллара»[41]. Спочатку вона прочитала книгу, що стала основою фільму, а потім зустрілася з режисером[42]. Як зізнавалася Честейн, вона погодилася брати участь у кількох причин, серед яких було бажання зіграти астронавта і попрацювати зі Скоттом[41]. До ролі Меліси Джесіку готувала Трейсі Колдвелл-Дайсон, астронавт, учасниця двох довготривалих екіпажів МКС. Вони вперше зустрілися у Космічному центрі Джонсона, де Честейн провела весь день. Крім того, актриса на кілька днів вирушила до Лабораторії реактивного руху, яка займається розробкою безпілотних кораблів для НАСА. Підготовка до зйомок була складною і містила тренування у важкому скафандрі та імітацію роботи за умов відсутності гравітації. Фільм вийшов у прокат 2 жовтня і миттєво завоював визнання кінокритиків[43].

У «Багряному піку», що вийшов 16 жовтня, Честейн зіграла одну з головних ролей — Люсіль Шарп, сестру головного героя у виконанні Тома Хіддлстона. Честейн «прикипіла» до героїні ще тоді, коли Дель Торо надіслав їй сценарій: вона зізнавалася, що завжди хотіла брати ролі, в яких можна «далеко піти від себе», а в Люсіль Шарп було саме тим, що вона шукала — вона зовсім не схожа ні на кого з попередніх героїв[44]. Зйомки давалися актрисі важко: «Багряний пік» знімався практично одночасно з «Найжорстокішим роком», і Честейн доводилося працювати над двома зовсім різними персонажами. Крім того, грати було важко фізично: щоб зобразити болісно худу Люсіль, актрисі доводилося одягати «жахливий вузький одяг», дуже туго затягувати корсети та сукні[45]. Готуючись до ролі, протягом чотирьох місяців вона брала уроки гри на піаніно[45]. Честейн називала свою героїню «загадковою, замкненою особистістю, у якої було похмуре дитинство»[45], і, щоб легше увійти в цей похмурий образ, розміщувала на стінах гримерки репродукції картин з трупами[45], читала цвинтарну поезію та дивилася психологічні трилери[46].

У 2016 році Честейн виконала головну роль у політичному трилері Джона Меддена «Небезпечна гра Слоун», за що була відзначена номінацією на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль – драма. Навесні 2017 року на екрани вийшла історична військова драма «Дружина наглядача зоопарку», дія якої відбувається під час окупації Польщі Третім рейхом. Честейн зіграла у фільмі Антоніну Жабінську, дружину директора Варшавського зоопарку. Прототипи героїв картини були нагороджені титулом Праведників світу завдяки тому, що ховали від нацистів сотні євреїв, що втекли з варшавського гето, у спустілі клітини для тварин.

У тому ж році у світовому прокаті стартувала біографічна драма «Велика гра», знята за мотивами книги Моллі Блум, однієї з найзнаменитіших особистостей у світі покеру. Честейн виконала у фільмі головну роль, за яку була номінована на «Золотий глобус». Її партнерами зі знімального майданчика стали Ідріс Ельба, Кевін Костнер, Майкл Сера та Джеремі Стронг.

У 2019 році актрису можна було побачити у двох картинах: у блокбастері «Люди Ікс: Темний Фенікс» у ролі головної лиходійки, а також у фільмі жахів «Воно 2», у якому акторка виконала роль Беверлі Марш, що подорослішала. Крім Честейн, у стрічці були задіяні такі актори, як Джеймс Макевій, Білл Хейдер і Білл Скарсгард.

У 2020 році відбулася прем'єра нового фільму з Джесікою Честейн у головній ролі, що дістала назву «Агент Єва». Режисером проєкту виступив Тейт Тейлор, який працював із акторкою раніше на зйомках драми «Прислуга». Сюжет стрічки Тейлора закручується навколо агента Єви, на яку відкриває полювання бос секретної служби в особі Коліна Фаррелла. Також у картині зіграв Джон Малкович.

2021 року Честейн удостоїлася акторської нагороди міжнародного кінофестивалю в Торонто — TIFF Tribute Awards. Також вона отримала нагороду «Срібна раковина» міжнародного кінофестивалю у Сан-Себастьяні у категорії «Найкраща головна роль» за виконання ролі Теммі Фей у біографічній драмі «Очі Теммі Фей». За цю роль вона також отримала премію «Оскар»[47].

Відгуки критиків[ред. | ред. код]

Акторські роботи Честейн високо оцінюють критиками. Роль Рейчел Сінгер у трилері «Розплата» стала першою широко обговорюваною роллю актриси і була тепло прийнята[48]. Джон ДеФоур з газети «The Washington Post» писав про участь актриси в цьому фільмі: «Хоча Хелен Міррен займає найбільш помітне місце в рекламних матеріалах, серце фільму б'ється в молодій версії її персонажа, зіграної актрисою-відкриттям цього року Джессікою Честейн»[49]. Пітер Треверс, критик журналу «Rolling Stone», назвав Честейн «проводом під напругою», і додав, що «у її з Чокашем і Уортінгтон сценах є іскра, якої наступним сценам не вистачає»[50].

Наступну велику роль Честейн, місіс О'Брайєн у драмі «Древо життя», також зустріли хорошими відгуками. Героїню Честейн критики описували як «втілення материнства та краси»[51] та «милосердя»[52]. Кеннет Тюран з журналу «Los Angeles Times» назвав Честейн «прекрасною і обдарованою молодою актрисою»[53], а Джастін Чен з «Variety» писав, що Честейн зіграла матір «з несамовитою вразливістю»[54]. За виконання ролі наївної і дурної Селії Фут у драмі «Прислуга» Честейн також удостоїлася загалом позитивних отзывов[55]. Пітер Треверс, що раніше позитивно відгукувався про роль Честейн у «Розплаті», писав, що Селія Фут «могла б стати шаблонною секс-бомбою, якби сліпуча Джессіка Честейн не зіграла її з такою теплотою і почуттям»[56]. Були протилежні думки: так, наприклад, критик «The Hollywood Reporter» Кірк Ханікут написав про клішованість персонажа і назвав Селію «тупою блондинкою»[57].

Фільм жахів «Мама» також приніс акторці похвали критиків[58]. Оглядач «San Francisco Chronicle«»Мік Ласалль назвав актрису «кращим, що є у фільмі»[59], а Річард Роупер з «Philadelphia Inquirer» писав про її образ рокерші: «Він неймовірно далекий від перетворення Честейн на Цілі номер один», за яке вона номінувалася на «Оскар» , і ще раз доводить, що вона є однією з найкращих акторок свого покоління»[60]. Однак деякі критики вважали вибір Честейн на цю роль не цілком вдалою. Наприклад, Марі Полс з журналу «Time», що дала середню оцінку фільму, написала, що Джессіка для нього «надто хороша»[61]. Бетсі Шаркі з журналу «Los Angeles Times» назвала персонажа Джессіки «клоном Джоан Джетт», а вибір Честейн на роль у фільмі — «проблемою кастингу»[62].

Роль Ганни Моралес у драмі «Найжорстокіший рік» стала ще однією роботою Честейн, яку прихильно прийняла критики. Мік Ласалль, який раніше хвалив гру Джессіки у фільмі «Мама», писав про неї: «Честейн — втілення нью-йоркської нувориші, жінки епохи, і вона додає вогню у свій образ»[63]. Деякі критики порівняли Анну з леді Макбет[64], однак, на думку Кріса Нашаваті з «Entertainment Weekly», незважаючи на те, що зараз образ «відомої люті леді Макбет є штампом», Честейн все ж зуміла «дати Ганні несподівані риси та нову родзинку»[65]. Роббі Коллін з «Telegraph» відзначав «чудову, їдку хімію», що виникла між героями Честейн і Оскара Айзека, і писав про «самоволодіння, як у сталевої скульптури», яке було продемонстровано актрисою[66]. Білл Гудікунтц, оглядач «The Arizona Republic», також згадував про те, що «Айзек і Честейн чудово зобразили пару, яка намагається зберегти власний бізнес»[67].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Джессіка на прем'єрі фільму «Марсіянин», 11 вересня 2015

Фільми[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2008 ф Джолін Jolene Джолін
2009 ф Украдені життя Stolen Lives Селлі Енн
2010 кф The Westerner мати Деніела
2010 ф Розплата The Debt Рейчел у молодості
2011 ф Укриття Take Shelter Саманта ЛаФорче
2011 ф Коріолан Coriolanus Віргілія
2011 ф Древо життя The Tree of Life пані О'Браєн
2011 ф Прислуга The Help Селія Фут
2011 док Саломія Оскара Вайлда Wilde Salomé Саломія
2011 ф Убивчі поля Техаса Texas Killing Fields Пем Столл
2011 кф Дотик зла Touch of Evil Підпалювачка
2012 мф Мадагаскар 3 Madagascar 3: Europe's Most Wanted Джія (голос)
2012 ф Найп'янкіший округ у світі Lawless Меґґі Б'юфорд
2012 ф Колір часу The Color of Time місіс Вільямс
2012 ф Тридцять хвилин по півночі Zero Dark Thirty Майя
2013 ф Мама Mama Аннабель Мур
2013 ф Зникнення Елеанор Ріґбі The Disappearance of Eleanor Rigby Елеанор Ріґбі
2014 ф Miss Julie[en] Miss Julie міс Джулі
2014 ф Інтерстеллар Interstellar Мерфі Купер
2014 ф Найжорстокіший рік A Most Violent Year Анна Моралес
2015 ф Багряний пік Crimson Peak Люсіль Шарп
2015 ф Марсіанин The Martian Мелісса Льюїс
2016 ф Мисливець і Снігова королева The Huntsman: Winter's War Сара
2016 ф Смерть і життя Джона Ф. Донована The Death and Life of John F. Donovan журналістка
2016 ф Небезпечна гра Слоун Miss Sloane Меделін Елізабет Слоун
2017 ф Дружина доглядача зоопарку The Zookeeper's Wife Антонина Забинська
2017 ф Жінка йде попереду Woman Walks Ahead Кетрін Велдон
2017 ф Гра Моллі Molly's Game Моллі Блум
2018 док This Changes Everything у ролі самої себе
2019 ф Люди Ікс: Темний Фенікс X-Men: Dark Phoenix Маргарет / Вук
2019 ф Воно: Частина друга It: Chapter Two Беверлі Марш
2020 док Creating a Character: The Moni Yakim Legacy у ролі самої себе
2020 ф Агент Єва Ava Єва
2021 ф The Forgiven Джо Хеннінгер
2021 ф Очі Таммі Фей The Eyes of Tammy Faye Таммі Фей[en]
2022 ф 355 355 Солара
2022 ф Час Армагеддону Armageddon Time Меріенн Трамп
2022 ф Добрий медбрат Good Nurse Емі Лоурен
ф The Division

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2004 с Темні тіні Dark Shadows Керолін Стоддард (пілотний епізод)
2004 с Швидка допомога ER Далія Тасліц (епізод 10.16)
2004 с Вероніка Марс Veronica Mars Сара Вільямс (епізод 1.07)
20052006 с Закон і порядок: Суд присяжних Law & Order: Trial by Jury Сігрун Борг (3 епізоди)
2006 с Close to Home Кейсі Вірт (епізод 1.13)
2006 с Докази The Evidence Лора Грін (пілотний епізод)
2006 с Чорна борода (міні-серіал) Blackbeard Шарлотта Орман (основна роль)
2007 с Мандрівник Journeyman Тенна Блум (епізод 1.02)
2010 с Пуаро Агати Крісті Agatha Christie's Poirot Мері Дебен'ем (епізод 12.3)
2021 с Сцени з подружнього життя Scenes from a Marriage Міра (головна роль)
2022 с George & Tammy Теммі Вайнетт (головна роль)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Notable Past StudentsАмериканська академія драматичного мистецтва.
  3. Oldman, Gary (18 квітня 2012). Jessica Chastain - 2012 TIME 100: The Most Influental People in the World. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 30 березня 2022. 
  4. Jessica Chastain. 24SMI. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019. 
  5. а б в Jessica Chastain. Biography (en-us). Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 24 березня 2019. 
  6. а б в Hollywood's hidden treasure: Jessica Chastain interview. www.telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2022. 
  7. а б в Rochlin, Margy (24 серпня 2011). A Star Not Quite Overnight. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 31 березня 2022. 
  8. UsWeekly Staff (25 травня 2011). 5 Things You Don't Know About Jessica Chastain, Brad Pitt's Costar. usmagazine.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 14 січня 2015. 
  9. а б в McGrath, Charles (7 вересня 2012). Off to Broadway and Back to School. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 31 березня 2022. 
  10. Oscar-Nominated Actress Started On Path To Stardom At El Camino High (амер.). 11 січня 2013. Процитовано 31 березня 2022. 
  11. Jessica Chastain. Interview Magazine (амер.). 27 листопада 2011. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2022. 
  12. Голдман, Леа SUPERNOVA // Marie Claire. — 2013. — № 4.
  13. Джессика Честейн: «Чтобы испугаться, слушаю страшную музыку» - Известия. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  14. [kinoafisha.ua/persons/djessika-cestein Джессика Честейн] kinoafisha.ua, процитовано: 14 січня 2015
  15. Studio Magazine :: WEB EXCLUSIVE: THE DEBT. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  16. JESSICA CHASTAIN LEARNS KRAV MAGA & GERMAN FOR 'THE DEBT'. Hollywood Outbreak (амер.). 25 травня 2011. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 31 березня 2022. 
  17. а б Jessica Chastain. IMDb. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  18. Что выросло, то выросло: Брэд Питт и Джессика Честейн про «Древо жизни» Малика — Архив — Афиша-Воздух. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  19. Interview: Jessica Chastain Talks Her Great New Movie “Take Shelter” And Pimp-Slapping Michael Shannon. Complex (англ.). Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 31 березня 2022. 
  20. Coriolanus - Rotten Tomatoes. web.archive.org. 8 лютого 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  21. | Berlinale | Archive | Annual Archives | 2011 | Programme. web.archive.org. 14 червня 2012. Процитовано 31 березня 2022. 
  22. а б IndieLondon: The Tree of Life - Jessica Chastain interview - Your London Reviews. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  23. Архівована копія. ww1.flicksandbits.com. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  24. 2011 Awards - Austin Film Critics Association. web.archive.org. 17 лютого 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  25. The Help (2011) - Box Office Mojo. web.archive.org. 17 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2022. 
  26. а б Actress Jessica Chastain Has The Help to Get Her Award Noms. HuffPost (англ.). 27 лютого 2012. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 31 березня 2022. 
  27. The Help - Jessica Chastain and Octavia Spencer Interview. web.archive.org. 6 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  28. The 84th Academy Awards | 2012. Oscars.org | Academy of Motion Picture Arts and Sciences (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2022. 
  29. Golden Globes 2012: The Winners List | Hollywood Reporter. web.archive.org. 27 серпня 2016. Процитовано 31 березня 2022. 
  30. Film in 2012 | BAFTA Awards. awards.bafta.org. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 31 березня 2022. 
  31. The 18th Annual Screen Actors Guild Awards | Screen Actors Guild Awards. www.sagawards.org. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 31 березня 2022. 
  32. La Biennale di Venezia - Wilde Salome. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  33. Jessica Chastain mulls breakthrough role as Salome - BBC News. web.archive.org. 12 травня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  34. Kevin Jagernauth (29 серпня 2012). Barry Pepper, Michael Sheen & Amanda Peet Also Cut From Terrence Malick's 'To The Wonder'. indiewire.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 14 січня 2015. 
  35. Interstellar (2014) - Box Office Mojo. web.archive.org. 16 березня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  36. ‘A Most Violent Year’ Review: J.C. Chandor’s Richly Atmospheric Thriller | Variety. web.archive.org. 21 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  37. а б Arbeiter, Michael; Arbeiter, Michael (11 грудня 2014). Interview: Jessica Chastain Talks ‘A Most Violent Year,’ Avoiding Brooklyn Cliches & An Unlikely Political Inspiration. IndieWire (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 31 березня 2022. 
  38. Jessica Chastain on Yet Another Crowded Fall -- Vulture. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  39. 2015 Imagen Foundation Award Nominees Announced | Hispanic Lifestyle. web.archive.org. 9 липня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  40. NATIONAL BOARD OF REVIEW ANNOUNCES 2014 AWARD WINNERS - National Board of Review. web.archive.org. 8 грудня 2014. Процитовано 31 березня 2022. 
  41. а б Jessica Chastain : Interview pour le film Seul sur Mars|Interstellar - AlloCiné. web.archive.org. 6 жовтня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  42. Jessica Chastain on The Martian, Female Characters, More | Collider. web.archive.org. 21 жовтня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  43. The Martian (2015) - Rotten Tomatoes. web.archive.org. 1 листопада 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  44. Crimson Peak: Jessica Chastain Talks Guillermo del Toro, Ghosts, and More | Collider. web.archive.org. 8 листопада 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  45. а б в г Джессика Честейн: «Романы со знаменитостями всегда заканчиваются кошмаром» - 7Дней.ру. web.archive.org. 10 листопада 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  46. Jessica Chastain on Crimson Peak, The Huntsman & More. web.archive.org. 29 жовтня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  47. Jessica Chastain wins best actress Oscar for The Eyes of Tammy Faye. the Guardian (англ.). 28 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  48. 'The Debt': Movie review - Los Angeles Times. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  49. The Debt Review and Showtimes, Helen Mirren in The Debt. web.archive.org. 2 грудня 2016. Процитовано 31 березня 2022. 
  50. The Debt - Rolling Stone. web.archive.org. 15 грудня 2017. Процитовано 31 березня 2022. 
  51. Critic, By Steven Rea, Inquirer Movie. A Malick meditation on the whole of life. https://www.inquirer.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  52. Movie Review - 'The Tree of Life' - A Creation Trip Worth Taking : NPR. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  53. "The Tree of Life": Terrence Malick's lofty ambitions fall short in "Tree of Life" - Los Angeles Times. web.archive.org. 10 листопада 2014. Процитовано 31 березня 2022. 
  54. The Tree of Life | Variety. web.archive.org. 27 грудня 2014. Процитовано 31 березня 2022. 
  55. 'The Help': It's fine work all around - USATODAY.com. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  56. The Help - Rolling Stone. web.archive.org. 7 грудня 2017. Процитовано 31 березня 2022. 
  57. The Help: Film Review - The Hollywood Reporter. web.archive.org. 3 березня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  58. ‘Mama,’ From Andy Muschietti, With Nikolaj Coster-Waldau - NYTimes.com. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  59. 'Mama' review: Mother lode of horror - SFGate. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  60. Mama Movie Review & Film Summary (2013) | Roger Ebert. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  61. Mama Movie Review: Jessica Chastain Survives the Supernatural | TIME.com. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  62. Review: 'Mama' is a witch's brew of frights and faults - Los Angeles Times. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  63. 'A Most Violent Year’ review: Scary city, satisfying film - SFGate. web.archive.org. 5 березня 2016. Процитовано 31 березня 2022. 
  64. “A Most Violent Year” Review - The New Yorker. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  65. A Most Violent Year Review | Movie Reviews and News | EW.com. web.archive.org. 28 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  66. A Most Violent Year, review: 'neck-prickling' - Telegraph. web.archive.org. 25 січня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  67. Goodykoontz, Bill. Review: 'A Most Violent Year' a most gripping drama. The Arizona Republic (амер.). Процитовано 31 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]