Шкловський Віктор Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шкловський Віктор Борисович
Sklovsky.jpg
Народився 12 (24) січня 1893[1]
Санкт-Петербург[2]
Помер 5 грудня 1984(1984-12-05)[1] (91 рік) або 6 грудня 1984(1984-12-06) (91 рік)
Санкт-Петербург, Російська РФСР, СРСР або Москва, Російська РФСР, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність письменник, кінокритик, сценарист, поет, літературний критик і письменник-фантаст[d]
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Нагороди
Державна премія СРСР Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Ві́ктор Бори́сович Шкло́вський (24 січня 1893 — 6 грудня 1984, Москва, РРФСР) — російський письменник, літературознавець, кінодраматург, кінознавець. Лауреат Державної премії СРСР (1979). Був членом Спілки кінематографістів Росії.

Навчався в Петербурзькому університеті (19121914).

Автор сценаріїв фільмів:

  • «За законом» (1926),
  • «Третя Міщанська» (1927, у співавт.),
  • «Мінін і Пожарський» (1939),
  • «Алішер Навої» (1948, у співавт.),
  • «Три товстуни» (1963) та ін.,

Єдиний науково-фантастичний твір Шкловського — написаний у співавторстві з В. В. Івановим авантюрно-пригодницький роман «Іприт» (1925), виконаний у традиціях «червоного Пінкертона» і являє собою напівпародійну літературну забаву; до фантастичних елементів роману належать хімічна війна і світова революція в близькому майбутньому. В широкій літературознавчій спадщині Шкловського можна відзначити його книги про Ф. Достоєвського і В. Маяковського. Шкловський — автор багатьох кінознавчих праць з питань сценарної майстерності, екранізації. Один з перших розпочав досліджувати творчість О. Довженка. Автор біографії Льва Толстого.

На початку 1920-х його та Євгена Замятіна учнями було створено об'єднання літераторів «Серапіонові брати» (до групи входили Корній Чуковський, Микола Гумільов, Борис Ейхенбаум та інші).

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Шкловский В. За 60 лет: Работы о кино. — М., 1985;
  • Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 501;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 874;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 1517.
  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Шкловский Виктор Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.