Замятін Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замятін Євген Іванович
рос. Евгений Иванович Замятин
Замятін на картині Б. Кустодієва(1923)
Замятін на картині Б. Кустодієва
(1923)
Дата народження 20 січня (1 лютого) 1884(1884-02-01)
Місце народження м. Лебедянь, Тамбовська губернія
Дата смерті 10 березня 1937(1937-03-10) (53 роки)
Місце смерті Париж, Франція
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Alma mater Saint Petersburg State Polytechnical University[d][1]
Мова творів російська
Рід діяльності письменник
Напрямок неореалізм
Жанр науково-фантастична література[d] і political satire[d]
Magnum opus: роман «Ми»
Нагороди Премія Прометея, зал слави[d]
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Євге́н Іва́нович Замя́тін (рос. Евгений Иванович Замятин; нар.20 січня (1 лютого) 1884(18840201) р., м. Лебедянь, Тамбовська губернія, Російська імперія — пом.10 березня 1937 р., Париж, Франція) — російський письменник.

Біографія[ред.ред. код]

Батько — православний священик, мати — піаністка.

З 1893 по 1896 рік Замятін відвідував Лебедянський гімназію, а потім вчився у Воронезькій гімназії, яку у 1902 році закінчив із золотою медаллю. У цьому ж році Євген Іванович записався з упертості (у школі він не завжди з математики мав добрі оцінки, на відміну від російської) на кораблебудівний факультет Санкт-Петербурзького політехнічного інституту. 4 роки пізніше Замятін стає більшовиком і бере участь у житті революційної студентської молоді. Там він зустрічає свою майбутню дружину — Людмилу Миколаївну Усову (18831965). Влітку 1905 року при поверненні з поїздки до Єгипту через Одесу був свідком повстання на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський». У 1906 Замятіна заарештовують і висилають назад в Лебедянь. У цьому ж році він нелегально повертається до Петербурга і закінчує інститут.

На початку 1920-х належав до об'єднання літераторів «Серапіонові брати» та був його ідейним керівником (до групи входили Корній Чуковський, Микола Гумільов, Борис Ейхенбаум та інші).

Переклади та видання українською мовою[ред.ред. код]

  • Євген Замятін. Ми // пер. з рос. Оксани Торчило. — К.: Комубук, 2016. — 232 с.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Краткая литературная энциклопедия Москва: Велика російська енциклопедія. — Т. 2.