Шолудивник болотний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шолудивник болотний
Pedicularis palustris.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вовчкові (Orobanchaceae)
Рід: Шолудивник (Pedicularis)
Вид: Шолудивник болотний
Біноміальна назва
Pedicularis palustris
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pedicularis palustris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pedicularis palustris
EOL logo.svg EOL: 486609
IPNI: 807439-1
ITIS logo.svg ITIS: 504165
IUCN logo.svg МСОП: 19620542
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 462877

Шолудивник болотний (Pedicularis palustris) — однорічна напівпаразитна рослина родини вовчкових.

Будова[ред. | ред. код]

Стебло прямостояче, 15-60 см заввишки, найчастіше при основі розгалужене, голе (волохаті лише основа стебла і чашечка), нерідко червонувате, вкрите листками. Прикореневі листки в розетці, дуже зменшені, довгасті, цілі. Стеблові листки чергові, рідше майже супротивні, ланцетовидні, перисто-розсічені на дрібні сегменти з білими потовщеними хрящовидними кінчиками. Квітки двостатеві, неправильні, на коротких ніжках по одній у пазухах верхніх стеблових листків; найверхніші квітки колосовидно скупчені, з дрібними листоподібними приквітками. Чашечка широко-трубчаста, волосиста, дволопатева, коротша за трубочку віночка, гола або з довгими кучерявими волосками. Віночок 20-22 мм завдовжки, бруднорожевий або рожевий, двогубий; верхня губа дволопатева, майже пряма, лише на верхівці зігнута, з дуже коротким широким носиком, який несе з обох боків по зубцю, нижче, майже всередині губи, є ще по одному зубцю з кожного боку, нижня — трилопатева, однакової довжини з верхньою, по краю війчаста. Плід — коробочка. Цвіте з червня до серпня.

Квітка шолудивника болотного
Плоди шолудивника болотного

Поширення[ред. | ред. код]

Шолудивник болотний росте на вологих луках, болотах і торфовищах на Поліссі і в Лісостепу.

Заготівля і зберігання[ред. | ред. код]

Для виготовлення ліків використовують сушену траву шолудивника, яку заготовляють в період цвітіння рослини.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Трава шолудивника містить глікозид аукубін (ринантин), і невелику кількість алкалоїдів (до 0,01 %).

Фармакологічні властивості і використання[ред. | ред. код]

Експериментальними спостереженнями встановлено, що настій трави шолудивника є ефективним матковим засобом, який подібно до ріжків (але в 4—5 раз слабіше) посилює скорочення і підвищує тонус матки, сприяє зупинці післяпологових кровотеч. Крім того, рослина виявляє сечогінну і протизапальну дію. У народній медицині шолудивник використовують як кровоспинний (при маткових кровотечах), сечогінний, інсектицидний (проти вошей) і ранозагоювальний засіб та при себореї голови.

Лікарські форми і застосування[ред. | ред. код]

Pedicularis palustris (plant).jpg
  • Внутрішньо — настій трави (10 г, або 2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу) по 4—10 крапель 3 рази на день.
  • Зовнішньо — настій трави (5 столових ложок сировини на 1 л окропу) для миття голови при себореї та вошивості.

Шолудивник болотний належить до отруйних рослин і користуватися ним треба обережно, не перевищуючи допустимих доз.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]