Шутенко Леонід Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонід Миколайович Шутенко
Народився 12 травня 1937(1937-05-12) (80 років)
Харків
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Alma mater Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
Галузь наукових інтересів Будівництво, міське господарство, фундаментобудування
Заклад Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
Вчене звання професор (1990), академік Академії інженерних наук України (1991), академік Академії будівництва України (1993)
Науковий ступінь Доктор технічних наук (2003)
Відомий завдяки: Ректор ХІІКБ-ХНАМГ (1976–2011) (зараз Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «Знак Пошани» Орден Дружби народів
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль Жукова
Відмінник освіти України

«120 років І. В. Сталіну» (1999)

Шутенко Леонід Миколайович (нар. 12 травня 1937 року в м. Харкові) — фахівець в області будівництва, міського господарства, реконструкції будівель, винахідник СРСР (1985 р.), заслужений працівник народної освіти України (1989 р. отримав це звання третім в Україні), лауреат ВДНГ СРСР (1991 р.), академік Академії інженерних наук України (1991 р.), академік Академії будівництва України (1993 р.), почесний член асоціації готельних об'єднань України (1996 р.), відмінник освіти України (1997 р.), лауреат премії галузевої профспілки (1997 р.), Голова ради ректорів (1994 −2008 рр.), почесний працівник туризму України (2002 р.), має почесну відзнаку голови Харківської державної адміністрації «Слобожанська слава» (2003 р.), відзнаку Харківського міського голови «За старанність» (2003), почесний працівник житлово-комунального господарства України (2005 р.), має почесну відзнаку Української федерації вчених (2006 р.), почесний громадянин м. Харкова (2007 р.), має почесну відзнаку «За розвиток соціального партнерства» (2008 р.), почесну відзнаку Федерації профспілок України (2010 р.), Почесний ректор Харківської національної академії міського господарства (2011 р.), завідувач кафедри механіки грунтів, фундаментів та інженерної геології (2012-2014 рр.). Із 2014 р. - радник ректора.

Біографія[ред.ред. код]

Народився Леонід Миколайович 12 травня 1937 р. в м. Харкові у родині, яка чесно заробляла своєю працею і була наділена високим почуттям власної гідності.

Батько, Микола Федорович, працював слюсарем на заводі «Серп і молот». Мати, Анастасія Василівна, мріяла, щоб діти, а їх було семеро, отримали освіту, росли чесними, працелюбними, порядними.

  • В 1952 р. — закінчив школу-семирічку № 110 м. Харкова;
  • 1952 — 1956 рр. — навчався у Харківському будівельному технікумі;
  • 1956 — 1961 рр. — студент Харківського інституту інженерів комунального будівництва (зараз Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова), який закінчив з відзнакою та залишився в ньому працювати;
  • 1961 — 1963 рр. — інженер кафедри будівельних конструкцій;
  • 1963 р. — завідує лабораторією кафедри будівельних конструкцій;
  • 1963 — 1966 рр. — навчається в аспірантурі Харківського інженерно-будівельного інституту;
  • 1966 р. — асистент, пізніше — старший викладач кафедри будівельних конструкцій;
  • 1971 — 1976 рр. — доцент кафедри будівельних конструкцій;
  • 1971 р. — очолює зональний штаб студентського будівельного загону чисельністю понад 600 чоловік за дорученням академії; — захищає кандидатську дисертацію і отримує вчений ступінь кандидата технічних наук;
  • 1974 р. — присвоєно вчене звання доцента;
  • 1976 р. — згідно з наказом Міністерства вищої та середньої освіти УРСР від 5 липня призначений на посаду ректора Харківського інституту інженерів комунального господарства;
  • 1976 — 1994 рр. — обіймає посаду заступника голови Ради ректорів Харківського вузівського центру;
  • 1975–1990 р. — депутат Харківської міської ради;
  • 1982 — 1989 рр. — член президії Республіканського комітету профспілки працівників освіти і науки;
  • з 1986 р. і до теперішнього часу — член виконкому Харківської міської ради;
  • 1987 р. — Л. М. Шутенку присвоєно звання «Заслужений працівник народної освіти УРСР»;
  • 1990 р. — отримує вчене звання професора;
  • 1990 — 1994 рр. — обирається депутатом Харківської обласної ради народних депутатів;
  • 1991 р. — обраний академіком Академії інженерних наук України;
  • 1993 р. — академік Академії будівництва України;
  • 1994 — 2008 рр. — очолює Раду ректорів Харківського вузівського центру;
  • 2002 р. — захист докторської дисертації;
  • 2007 р. — присуджено звання «Почесний громадянин м. Харкова»;
  • 2011 р. — призначено на посаду професора кафедри економіки будівництва;
  • 19 жовтня 2011 р. на зборах трудового колективу ХНАМГ обрано «Почесним ректором»;
  • 2012-2014 р. — зав. кафедри Механіки ґрунтів, фундаментів та інженерної геології.

Керівник і організатор[ред.ред. код]

Ректор сучасного вишу — це керівник, у руках якого знаходяться важелі управління усіма багатогранними сторонами життя великого колективу студентів, викладачів, співробітників.

Бути лідером — не просто. Узяти на себе відповідальність, піднятися на вершину досягнень, треба не тільки утримати позиції, але й підкорити нові висоти, втриматися, йти уперед і не здаватися. І цей цикл руху — безперервний, дух творчості — постійний. Плисти за течією — це не стиль роботи і життя Л. М. Шутенка. Його кредо — йти в ногу з часом і прогресом, бути завжди на крок попереду інших.

Серед багатьох якостей керівника у Леоніда Миколайовича є досить важливе вміння: бачити перспективу та обирати в ній найбільш важливу засаду, на рішенні якої концентруються матеріальні та людські ресурси. Саме завдяки цьому, за складних для нашої держави часів, побудовано спортивний комплекс академії і навчально-лабораторний корпус з найсучаснішим обладнанням, створено науковий центр «Мегаполіс», розпочато будівництво Палацу студентів (2008 р.) та багато іншого. І все це зроблено без залучення державних коштів.

Прагнення зробити виш кращим серед кращих стало головною рушійною силою в реалізації прогресивних тенденцій.

80-і роки ХХ століття в історії ВНЗ — це роки прориву до вершини визнання та авторитету, роки розквіту творчості та ініціативи професорсько-викладацького складу, міцний інтелектуальний потенціал якого молодий керівник, обравши правильну стратегію, направив у необхідне русло — підвищення якості навчального процесу, інтенсифікації підготовки кандидатів та докторів наук, активізації наукових розробок, розвитку зв'язків з практичним міським господарством, вивчення передового зарубіжного досвіду, формування позитивних цінностей у майбутніх спеціалістів, закріплення матеріально-технічної бази академії.

Результативність проведеної роботи була приголомшливою: всупереч тимчасовим труднощам, зумовленим відсутністю достатнього фінансування, будувались нові навчальні корпуси та студентські гуртожитки, готувались та видавались підручники, навчальні посібники та методичні рекомендації, захищались кандидатські та докторські дисертації, здійснювались зарубіжні поїздки у пошуках нового прогресивного досвіду.

Але особливо вражає турбота про майбутнє через повагу до минулого. Прикладом цього є реставрація дореволюційної забудови — будівель по вул. Революції, № 11, 12, 16 і 18, створення музейного комплексу.

Здійснювалось це у найскладніший період розпаду СРСР, коли багато хто відмовлявся від своєї історії чи активно її паплюжив. Це був період, коли коштів у виші ледве вистачало на зарплату, стипендію та деякі необхідні витрати. Сьогодні ці будівлі є історичними пам'ятками. Отримавши своє друге народження, вони стали традиційним місцем проведення багатьох заходів міського, обласного і всеукраїнського значення з питань культурно-виховної та дослідної роботи з питань історії міського господарства м. Харкова.

За часи Леоніда Миколайовича, ХДАМГ враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Указом Президента України 26 грудня 2003 р., ХДАМГ надано статус національної з назвою Харківська національна академія міського господарства (ХНАМГ). В третє тисячоліття Академія увійшла, як визнаний в Україні та світі вищий навчальний заклад європейського рівня з вагомим інтелектуальним потенціалом, що є запорукою отримання високоякісних знань та подальшого професійного зростання її випускників.

Дослідник, раціоналізатор, винахідник, відомий вчений у галузі будівництва і комунального господарства[ред.ред. код]

Файл:3+Бутенко,Попович.1977г.tif
Л. М. Шутенко поруч із заступником Міністра вищої та средньої освіти УРСР Ю. І. Бутенко і льотчиком-космонавтом П. Р. Поповичем (1977 р.)

Наукова діяльність Леоніда Миколайовича тісно пов'язана з міським господарством. Багато років він переймався проблемами фундаментобудування, зведення і реконструкції будівель. Результати його наукових досліджень були використані при будівництві багатьох промислових об'єктів і стали підґрунтям у кандидатській дисертації «Дослідження занурення та несучої здатності паль, за допомогою лідера».

Працю присвячено вирішенню важливої науково-технічної задачі, яка має суттєве значення для будівельної галузі і полягає в експериментально-теоретичних дослідженнях і розробці методики визначення несучої здатності паль, занурених у ґрунт через лідерні свердловини. Результати дослідження щодо стискання зразків четвертинних глинистих і піщаних ґрунтів однорідної текстури показали, що вони мають різні стискання, при стисненні їх у взаємно перпендикулярних напрямах, що характеризується коефіцієнтами анізотропії, які представляють відношення модулів стискання у взаємно перпендикулярних напрямах.

Запропонований спосіб занурення паль у тверді ґрунти і методика визначення їх несучої здатності впроваджувались і надалі впроваджуються на будівельних об'єктах комбінату «Харківжитлобуд» та в інших будівельних організаціях різних регіонів України та за кордоном.

Але вміння аналізувати й узагальнювати, а також глибоке знання міського господарства дозволили розробити новий актуальний науковий напрямок «Технологічні основи формування та оптимізації життєвого циклу міського житлового фонду». Даній проблематиці було присвячено ряд монографій і докторська дисертація. Ця праця присвячена вирішенню проблеми створення апарату, який включає концепцію, методи дослідження технологічної системи формування та оптимізації життєвого циклу міського житлового фонду, що забезпечує комплексне рішення проблеми створення технологічних основ забезпечення населення України житлом.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що науково-прикладна проблема розробки технологічних основ формування і оптимізації життєвого циклу міського житлового фонду вирішена шляхом розробки технологічних підсистем проектування, зведення, реконструкції та зносу житлових будівель, які включають інноваційні, економічні і технологічні складові та на їх основі — технологічної системи в цілому.

Перспективними напрямками досліджень є: обґрунтування комплексу технічних і кадрових інновацій (у тому числі пов'язаних з автоматизацією), узагальнення одержаних результатів і розвиток нормативної бази, зв'язок технології з прогресивними матеріалами і обладнанням, у тому числі у світлі рішень задач енергозбереження (врахування зворотних зв'язків) і управління персоналом шляхом підготовки необхідних фахівців у Харківській державній академії міського господарства.

Наукова діяльність ректора Л. М. Шутенка базується на двох важливих напрямах: «Ефективні конструкторські рішення фундаментів та підвалин» та «Формування і оптимізація життєвого циклу міського житлового фонду».

Перший з них пов'язаний з фаховою освітою ректора як будівельника, а другий — з багаторічним досвідом керівника вищого навчального закладу галузі міського господарства, активного учасника вирішення складних проблем житлового фонду м. Харкова і області та члена Харківського міськвиконкому протягом 25-ти років. Ці напрями органічно поєднуються, створюючи наукове підґрунтя для розробки прогнозів та програм розвитку житлово-комунального господарства м. Харкова, Харківської області та держави в цілому.

За участю Л. М. Шутенка розроблені: «Програма розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова 2003–2010 рр.», «Програма розвитку і реформування житлово-комунального господарства Харківської області 2003–2010 рр.», які було затверджено сесіями міської та обласної ради, програма розвитку транспортної схеми м. Харкова, а також створена система управління житловим фондом об'єднаннями співвласників будинків та інші.

За ініціативою Л. М. Шутенка та за підтримки виконавчого комітету Харківської міської Ради в академії створено науково-дослідницький "Центр «Мегаполіс», який сприяє сталому розвитку соціально-економічного, наукового і культурного потенціалу м. Харкова та міст північно-східного регіону України, а також консолідації зусиль громадських і політичних діячів, державних службовців, вчених та підприємців.

Наукова школа та наукові публікації[ред.ред. код]

Велика енергія і професійне мислення Леоніда Миколайовича створили творчу атмосферу в академії. Визначною заслугою його є створення нових форм організації навчального процесу в академії: регіональної підготовки спеціалістів, модульно-рейтингової системи навчання, обґрунтування і впровадження навчально-методичних розробок щодо багатоступеневої системи освіти. Виключно продуктивною є наукова діяльність вченого: багато років віддано справі підготовки наукових кадрів. Під його керівництвом видано низку фундаментальних праць і захищено кандидатські та докторські дисертації.

Майже десять років Л. М. Шутенко очолював спеціальну вчену раду Харківської національної академії міського господарства із захисту докторських і кандидатських дисертацій за економічними спеціальностями 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами діяльності) і 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка», а також членом спеціалізованої вченої ради Харківського національного технічного університету будівництва і архітектури. Під керівництвом доктора, професора кафедри економіки будівництва Шутенка Л. М. протягом 2007–2010 років

виконано держбюджетну науково-дослідну роботу за темою «Економічні основи системотехніки полідіменсіонального формування енергетичного інвестиційного циклу капітального будівництва об'єктів житлово-комунальних комплексів» (№ державної реєстрації 0107V000249).

На сьогодні, Л. М. Шутенко, як професор кафедри економіки будівництва, є учасником виконання держбюджетної роботи «Науково-методичні основи полідіменсіонального формування синергетичних інвестиційно-інноваційних структур девелопменту в житлово-комунальному комплексі України» (№ державної реєстрації 0111V010508).

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Л. М. Шутенко — знакова фігура не тільки в університеті міського господарства, не тільки в Харкові, як вишівському і науковому мегаполісі, а й в цілому в Україні. Активну науково-педагогічну діяльність він поєднує з багатогранною громадською роботою:

  • член президії республіканського комітету профспілки працівників освіти і науки України (1982–1983 рр.);
  • голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства Харківської міської ради;
  • заступник голови комісії з питань будівництва і архітектури Харківської облради народних депутатів (1990–1995 рр.);
  • депутат Київської районної ради (1974–1978 рр.);
  • депутат Харківської міської ради (1978–1990 рр.);
  • депутат Харківської обласної ради (1990–1995 рр.);
  • член бюро науково-координаційної ради Північно-Східного центру НАН України;
  • член виконкому Харківської міської ради (з 1986 р. до теперішнього часу), бере участь у діяльності громадських організацій міста, області й України.

Своєю громадською діяльністю Л. М. Шутенко зробив значний внесок у розвиток освіти і науки регіону, в реалізацію національної програми «Освіта України ХХІ століття».

Рада ректорів Харківського вузівського центру[ред.ред. код]

Файл:Открытие спорткомпл..tif
Урочисте відкритття спорткомплексу академії під керівництвом ректора Л. М. Шутенка (1998 р.)
Файл:Посвящение 2006.JPG
Ректор Л. М. Шутенко проводить посвяту першокурсників у студенти (2006 р.)

У 1994–2008 рр. Л. М. Шутенко очолював найбільшу в Україні Раду ректорів Харківського вузівського центру (з 1976–1994 рр. — був заступником голови Харківського вузівського центру).

Наприкінці 60-х — початку 70-х рр. у Харкові було понад 20 ВНЗ. Для координації багатогранної діяльності ВНЗ постала необхідність у створенні певного центру. Відповіддю на віяння часу стало утворення у 1969 р. Ради ректорів Харківських ВНЗ. То була перша спілка ректорів у колишньому

СРСР. Працювала вона на громадських засадах. У 1973 р. наказом Міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР В. П. Єлютіна (№ 356 від 20.04.73 р.) їй було надано офіційний статус — «Рада ректорів Харківського регіону», до складу якої увійшли виші м. Харкова і області, а також Полтавської, Сумської і Бєлгородської областей. На даний час Рада включає в себе 31 ВНЗ Харківської області.

У центрі уваги Ради ректорів завжди були актуальні і важливі питання життєдіяльності вишів. І зараз, багато років потому, виразно усвідомлюється велике значення роботи проведеної Радою з таких проблем, як використання комп'ютерної техніки у ВНЗ, розширення мережі факультетів підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу Харківського вузівського центру, створення при Харківській Раді ректорів опорного пункту видавничого об'єднання «Вища школа» та інші.

Завданнями Ради ректорів було визначено:

  • координування діяльності ВНЗ;
  • узагальнення і розповсюдження досвіду організації навчального процесу, виховної і науково-дослідницької роботи;
  • підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу;
  • розробка пропозицій щодо подальшого розвитку вищої освіти в регіоні;
  • посилення зв'язків ВНЗ з підприємствами;
  • розробка заходів щодо покращення житлово-побутових умов викладачів і студентів;
  • укріплення міжвузівської навчально-матеріальної бази.

Вирішувати ці задачі була спроможна тільки працездатна рада. До неї, поряд з ректорами, було включено представників місцевих органів влади, громадських організацій, промислових і сільськогосподарських підприємств, профспілкових організацій, технікумів, медичних установ, керівників науково-дослідницьких і проектних інститутів.

За ініціативою Ради ректорів Харківська міська Рада ухвалила постанову про заходи щодо подальшого поліпшення житлово-побутових умов, забезпечення харчування і медичного обслуговування студентів ВНЗ й учнів спеціальних середніх навчальних закладів.

Леонід Миколайович, як депутат Харківської обласної ради, ще в 1991 році став ініціатором створення першого в Україні управління освіти і науки при Обласній державній адміністрації, центрів первинної медично-санітарної допомоги при вищих навчальних закладах, ідеологом та активним реалізатором соціальних проектів: «Вища школа — сільському абітурієнту», «Вища школа Харківщини — кращі імена». За його ініціативою в області створена система всебічної підтримки вищими навчальними закладами дітей-сиріт, вихованців інтернатів та дитячих притулків. Своєю самовідданою працею на посаді голови Ради ректорів Харківського вузівського центру Шутенко Л. М. зробив великий особистий внесок у розбудову вищої школи Харківського регіону і України в цілому.

Нагороди[ред.ред. код]

Ордени[ред.ред. код]

Медалі[ред.ред. код]

Нагрудні знаки[ред.ред. код]

  • «Высшая школа СССР. За отличные успехи в работе» (1980),
  • «Изобретатель СССР» (1985),
  • «Відмінник освіти України» (1997),
  • «За мужність та любов до вітчизни 1941–1945 р.р.» (1998),
  • «Лідери ХХІ століття» (2000),
  • «Х років ВНЗ МВС України» (2001),
  • «Лідер України» (2002),
  • «Петро Могила» (2006).

Почесні звання та відзнаки[ред.ред. код]

  • Заслужений працівник народної освіти України (1989 р. отримав це звання третім в Україні), лауреат ВДНГ СРСР (1991 р.)
  • Почесний працівник туризму України (2002 р.)
  • Почесна відзнака голови Харківської державної адміністрації «Слобожанська слава» (2003)
  • Відзнака Харківського міського голови «За старанність» (2003)
  • Почесний працівник житлово-комунального господарства України (2005 р.)
  • Почесна відзнака Української федерації вчених (2006 р.)
  • Почесний громадянин м. Харкова (2007 р.)
  • Почесна відзнака «За розвиток соціального партнерства» (2008 р.)
  • Почесна відзнака Федерації профспілок України (2010 р.)

Дозвілля[ред.ред. код]

В юні роки Л. М. Шутенко займався спортом (важкою атлетикою, грав у футбол), художньою самодіяльністю, співав у хорі. Зараз він Президент клубу і центру силових єдиноборств «Пан-крафт». Цей клуб існує при Харківському національному університеті міського господарства ім. О. М. Бекетова.

Публікації[ред.ред. код]

Леонід Миколайович Шутенко — автор і співавтор 485 опублікованих робіт.

Серед них:

  • 17 монографій;
  • 350 наукових статей та тез доповідей. Деякі з них опубліковано у зарубіжних виданнях;
  • 50 навчально-методичних видань;
  • 26 авторських свідоцтв;
  • 42 патенти.

Список опублікованих робіт та винаходів професора Л. М. Шутенка див. у розділі «Посилання».

Література про Л. М. Шутенка[ред.ред. код]

Л. М. Шутенко. Моя любов — Академія! : біобібліографічний покажчик / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва ; уклад. : Н. Б. Давидова, О. М. Науменко ; редкол. : В. М. Бабаєв (відп. ред.), Г. В. Стадник, В. І. Торкатюк та ін. — Х. : ХНАМГ, 2012. — 192 с. Див. список літератури про Л. М. Шутенка у розділі «Посилання».

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]