Юліу Бодола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юліу Бодола
Iuliu Bodola.jpg
Особові дані
Народження 26 лютого 1912(1912-02-26)
  Брашов, Австро-Угорщина
Смерть 12 березня 1993(1993-03-12) (81 рік)
  Будапешт, Угорщина
Громадянство Flag of Hungary.svg Угорщина
Flag of Romania.svg Румунія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1922–1929 Румунія «Брашовія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1929–1931 Румунія «Атлетік» (Орадя) ? (?)
1931–1932 Румунія ІАР (Орадя) ? (?)
1932–1937 Румунія «Атлетік» (Орадя) 89 (62)
1937–1940 Румунія «Венус» (Бухарест) 61 (47)
1940–1944 Угорщина «Надьвараді» 86 (61)
1944–1945 Угорщина «Вашаш» 4 (0)
1945–1947 Румунія «Ферар» (Клуж) 3 (3)
1946–1949 Угорщина МТК (Будапешт) 85 (45)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1931–1939 Румунія Румунія 48 (31)
1940–1948 Угорщина Угорщина 13 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1950–1951 Угорщина «Сольнок»
1951–1953 Угорщина «Халадаш»
1953–1954 Угорщина «Печ ВСК»
1954–1957 Угорщина «Баньяс» (Комло)
1957–1959 Угорщина «Печ ВСК»
1959–1960 Угорщина «Дьюлай СЕ»
1960–1961 Угорщина «Діошдьйор ВТК»
1963 Угорщина «Шалготар'ян ВТК»
1964–1971 Угорщина «Баньяс» (Ормосбаняй)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юліу Бодола (рум. Iuliu Bodola, угор. Bodola Gyula; 26 лютого 1912, Брашов, Австро-Угорщина — 12 березня 1993, Будапешт, Угорщина[1]) — румунський і угорський футболіст, нападник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 лютого 1912 року в Брашові. Вихованець місцевої команди «Брашовія». Розпочинав футбольну біографію в командах з Ораді: «Атлетіку» та ІАР. В 1932 році була створена ліга і Бодола повернувся до «Атлетіка». В сезоні 1934/35 клуб здобув титул віце-чемпіона, а Бодола став третім бомбардиром ліги (17 голів)[2].

1937 року перейшов до складу найтитулованішого клубу довоєнного періоду — столичного «Венуса». Двічі здобував перемоги в національному чемпіонаті. Всього провів у лізі 61 поєдинок, 47 забитих м'ячів. В сезоні 1939/40 став другим за результативністю гравцем — 17 голів. Більше вражав ворота суперників у тому чемпіонаті лише Штефан Ауер (21 забитий м'яч).

У національній збірній дебютував 10 травня 1931 року. В Бухаресті румуни здобули переконливу перемогу над збірною Болгарії (5:2), а Юліу Бодола двічі вражав ворота суперника.

У Балканському кубку 1929–1931 збірна Румунії здобула перемогу, а Бодола став найкращим бомбардиром турніру (7 голів)[3].

Чемпіонат світу 1934 в Італії проходив за кубковою схемою. Вже в першому матчі жереб звів румун з однією з найсильніших команд 30-х років — збірною Чехословаччини. На гол Штефана Добая суперники відповіли двома (Неєдлий, Пуч). Збірна Румунії відправилася додому, а чехословаки дійшли до фіналу турніра.

У першому раунді світової першості у Франції румуни грали зі збірною Куби. Юліу Бодола брав участь у першому матчі, який завершився внічию. За тогочасними правилами був призначений додатковий матч, у якому перемогу здобула американська команда.

Останній поєдинок у складі збірної Румунії провів у жовтні 1939 року. Всього зіграв 48 матчів і забив 30 голів. Тривалий час був найкращим бомбардиром збірної. У вересні 1997 року це досягнення перевершив Георге Хаджі. Згодом Бодолу обійшов і Адріан Муту[4].

1940 року повернувся до «Атлетіка» (Орадя). У серпні того року землі Північної Трансільванії, внаслідок Другого віденського арбітражу, перейшли у володіння Угорщини. Команда Бодоли змінила назву на «Надьвараді» і в першому сезоні здобула перемогу в другому ешелоні угорського футболу. В еліті клуб постійно прогресував: посідаючи відповідно п'яте, друге і перше місця. Протягом усього часу Юліу Бодола був одним провідних гравців «Надьвараді». Забив у головній лізі угорського футболу 61 м'яч в 86 поєдинках.

У складі збірної Угорщини дебютував 1 грудня 1940 року. В Генуї угорці зіграли внічию зі збірною Італії. У другому таймі Юліу Бодола зрівняв рахунок. В роки другої світової війни провів сімнадцять поєдинків у складі збірної Угорщини. А ще один, останній, у жовтні 1948 року. Всього забив чотири голи.

У перші два повоєнні роки захищав кольори румунської команди «Ферар» (Клуж). Всього в чемпіонаті Румунії провів 153 матчі, 112 голів.

З 1946 по 1949 рік виступав за МТК (Будапешт). В останньому сезоні здобув титул віце-чемпіона Угорщини.

1950 року розпочав тренерську діяльність. Протягом двадцяти років очолював декілька команд, які виступали в різних дивізіонах угорського футболу.

Помер 12 березня 1993 року в Будапешті. З листопада 2008 року стадіон в Ораді носить його ім'я.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дати життя згідно сайту RSSSF [1]
  2. Найкращі бомбардири чемпіонату Румунії на сайті RSSSF [2]
  3. Балканський кубок 1929–1931 на сайті RSSSF [3]
  4. Найкращі бомбардири збірної Румунії на сайті RSSSF [4] (станом на 20 листопада 2014 року)

Посилання[ред. | ред. код]