Дьюла Манді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Манді.
Ф
Дьюла Манді
Дьюла Манді
Дьюла Манді
Особисті дані
Народження 14 липня 1899(1899-07-14)
  Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть 18 жовтня 1969(1969-10-18) (70 років)
  Будапешт, Угорщина
Прізвисько Mandula (Мигдаль)
Громадянство Угорщина Угорщина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1916–1919 Угорщина «Ференцварош» 11 (0)
1919–1937 Угорщина МТК 314 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1921–1934 Угорщина Угорщина 32 (0)
Тренерська діяльність**
1950–1956 Угорщина Угорщина (асистент)
1957–1958 Бразилія «Америка»
1959–1963 Ізраїль Ізраїль

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дьюла Манді або Юліус Мандель (угор. Mándi Gyula, нар. 14 липня[1]1899, Будапешт — пом. 18 жовтня 1969, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції захисника. Один з найкращих угорських футболістів у період між двома світовими війнами. 9-разовий чемпіон Угорщини у складі клубу МТК («Хунгарія»). Найкращий футболіст Угорщини 1923 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочинав кар'єру в клубі «Ференцварош». В команді дебютував 3 травня 1914 року в товариському матчі. В чемпіонаті уперше зіграв 8 жовтня 1916 року у поєдинку з Кішпештом (1:0). За три сезони зіграв за команду лише 14 офіційних матчів, з яких 11 в чемпіонаті Угорщини[2].

В 1919 році перебрався до найсильнішої команди країни — МТК, котра на той момент чотири сезони поспіль ставала чемпіоном. Сучасники відзначали високу швидкість Манді, футбольний інтелект, а також його надзвичайну здатність правильно вибирати позицію і вміння читати гру[3]. Дьюла одразу став ключовим гравцем МТК, що після його приходу ще шість років поспіль не мав рівних у себе в країні. В 1922 році австрійській журналіст Віллі Майсль (брат знаменитого футбольного діяча і тренера Гуго Майсля) називав МТК в числі трьох найсильніших футбольних клубів Європи разом з іспанською «Барселоною» і чехословацькою «Спартою». В складі МТК в той час виступало ціле сузір'я знаменитих футболістів, серед яких: Ференц Платко, Імре Шлоссер, Дьордь Орт, Йожеф Браун, Золтан Опата, Вільмош Кертес, Дьюла Фельдманн, Альфред Шаффер, Бела Гуттманн, Дьордь Мольнар та багато інших. У цій компанії Манді також був одним з найкращих, про що свідчить його визнання найкращим футболістом Угорщини в 1923 році.

В 1925 році Дьюла отримав важку травму, через яку пропустив більше року, зокрема весь сезон 1925/26 і фінал Кубка Угорщини 1925 року. В результаті операцій у нього одна нога стала коротшою за іншу на 3-4 дюйми[3]. Останній матч в чемпіонаті до травми Манді зіграв 8 травня 1925 року, а наступний 28 листопада 1926 року.

З введенням професіоналізму в 1926 році МТК отримав приставку до назви — «Хунгарія». Клуб втратив одноосібне лідерство в країні, далася в знаки зміна поколінь у команді. Тим не менше, з трійки найкращих клуб не випадатиме, борючись за чемпіонство з «Ференцварошем» і «Уйпештом». Успішною ця боротьба стала для команди в 1929, коли «Хунгарія» під керівництвом тренера Бели Ревеса на одне очко випередила «Ференцварош». В цьому сезоні Манді відіграв в усіх 22 матчах. Склад команди був уже не таким зірковим як на початку 20-х, та кілька знаних в усій Європі гравців було: Ференц Хірзер, Дьордь Мольнар, Єньо Кальмар і Дьюла Манді.

В період з 1929 по 1935 рік «Хунгарія» здобула лише один трофей — Кубок Угорщини 1932 року. Фінальний матч проти «Ференцвароша» завершився нічиєю 1:1, а перегравання принесло перемогу команді Манді 4:3. Сам Дьюла в цей час лишався незамінним гравцем і одним з лідерів команди, хоча йому уже було за тридцять.

В 1927—1935 роках Манді зіграв 20 матчів у Кубку Мітропи[4], престижному міжнародному турнірі для найсильніших команд центральної Європи. У цьому змаганні показники «Хунгарії» значно скромніші, ніж у «Ференцвароша» і «Уйпешта», що по два рази здобували перемоги у 1927—1939 роках. Клуб Манді лише один раз дійшов до півфіналу змагань у самому першому розіграші 1927 року.

Славною сторінкою в історії «Хунгарії» стали чемпіонати 1936 і 1937 років, коли клуб двічі поспіль здобував чемпіонство. Ці титули чемпіона стали для Манді 8-м і 9-м в кар'єрі відповідно. Незважаючи на вік, він лишався корисним команді. У першості 1935/36 був основним, відігравши 25 матчів із 26. Скромнішими є його показники в чемпіонаті 1936/37 — 7 матчів. По завершенні цього сезону 38-річний Дьюла Манді завершив кар'єру гравця.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Збірна Угорщини 1924. Манді п'ятий справа

5 червня 1921 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в грі проти збірної Німеччини (3:0). З того часу стабільно викликався в збірну до 1924 року. У 20-х роках у складі «Уйпешта» виступали брати-захисники Карой і Йожеф Фоглі, чия зв'язка вважалась однією з найкращих у Європі. У збірній Манді якраз конкурував з Йожефом Фоглем за місце лівого захисника, адже позиції Кароя Фогля справа були непорушними. В кількох матчах 1923 року тренери збірної використовували альтернативний варіант, коли місце знаходилося всім трьом футболістам: брати Фоглі грали в захисті, а Манді у півзахисті. На Олімпійських іграх у Франції грала пара Дьюла Манді — Карой Фогль. Збірна Угорщини в першому раунді перемогла збірну Польщі (5:0), а у другому несподівано поступилась скромній збірній Єгипту (0:3).

Після згаданої травми, Манді випав зі збірної. У 1925—1928 роках на його рахунку лише 1 зіграний матч. Повернення до основи відбулося в 1929 році. Дьюла виступав переважно у парі з Йожефом Фоглем, адже Карой уже завершив ігрову кар'єру. Коли ж збірну залишив і Йожеф Фогль, Манді перейняв у нього капітанську пов'язку.

Останній матч за збірну Манді зіграв в 1934 році. Його збірна проводила матч відбору до Чемпіонату світу проти Болгарії (4:1). Загалом на рахунку Дьюли 32 матчі за збірну, з яких 12 у ролі капітана команди.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

З 1950 по 1956 рік Манді працював у тренерському штабі збірної Угорщини. Був асистентом Густава Шебеша, колишнього партнера по МТК. Ту збірну в Угорщині називають не інакше, як «Золота команда», у складі якої виступали уславлені Ференц Пушкаш, Йожеф Божик, Шандор Кочиш, Нандор Хідегкуті, Золтан Цибор, Дьюла Грошич. Команда протягом п'яти років не знала поразок, стала переможцем Олімпійських ігор 1952, а у 1954 році несподівано програла фінал Чемпіонату світу збірній ФРН (2:3).

Після збірної Манді перебрався в Бразилію, слідами ще одного колишнього партнера по МТК Бели Гуттманна. Рік провів в клубі «Америка».

З 1959 по 1963 рік очолював збірну Ізраїлю. Керував збірною в 30 матчах[5]. Зокрема у відбіркових поєдинках до Олімпійських ігор 1960, де Ізраїль зумів нав'язати в групі боротьбу збірним Югославії і Греції, поступившись у підсумку югославам лише по різниці м'ячів.

В 1960 році тренував збірну на Кубку Азії, де ізраїльтяни зайняли друге місце. Вирішальний матч фінальної групи між господаркою і майбутньою переможницею турніру збірною Південної Кореї і збірною Ізраїлю завершився поразкою команди Дьюли Манді 0:3. Матч кілька разів зупинявся через безлад і тисняву на стадіоні, в результаті яких близько 30 людей були поранені і загинув один хлопчик[6].

Також керував збірною Ізраїлю у відбіркових матчах до Чемпіонату світу 1962. Ізраїльтяни пройшли збірні Кіпру (1:1, 6:1) і Ефіопії (1:0, 3:2), але поступились Італії (2:4, 0:6).

Помер Дьюла Манді 18 жовтня 1969 у Будапешті на 71-му році життя.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець

Як тренер

Статистика[ред. | ред. код]

Клубні команди[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Мітропи
Ліга Матчі Голи Турнір Матчі Голи
Угорщина
«Ференцварош» 		1916/17 Д-1 7[7] 0
1917/18 Д-1 2[8] 0
1918/19 Д-1 2[9] 0
Всього 11 0  —  —  —
Угорщина
МТК 		1919/20 Д-1 20 0
1920/21 Д-1 24 0
1921/22 Д-1 18 0
1922/23 Д-1 21 0
1923/24 Д-1 22 0
1924/25 Д-1 20 2
1925/26 Д-1 0 0
Угорщина
«Хунгарія» 		1926/27 Д-1 10 0 КМ 4 0
1927/28 Д-1 20 0 КМ 3 0
1928/29 Д-1 22 0 КМ 2 0
1929/30 Д-1 18 0
1930/31 Д-1 21 0 КМ 2 0
1931/32 Д-1 15 0
1932/33 Д-1 19 0 КМ 1 0
1933/34 Д-1 18 0 КМ 5 0
1934/35 Д-1 14 0 КМ 3 0
1935/36 Д-1 25 0
1936/37 Д-1 7 0
Всього 314 2  — 20 0
Всього за кар'єру  — 325 2  — 20 0

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Угорщина Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
05/06/1921 Будапешт Угорщина Угорщина 3 – 0 Німеччина Німеччина товариський матч -
06/11/1921 Будапешт Угорщина Угорщина 4 – 2 Швеція Швеція товариський матч -
18/12/1921 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 0 Польща Польща товариський матч -
30/04/1922 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 1 Австрія Австрія товариський матч -
15/06/1922 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 1 Швейцарія Швейцарія товариський матч -
02/07/1922 Бохум Німеччина Німеччина 0 – 0 Угорщина Угорщина товариський матч -
09/07/1922 Стокгольм Швеція Швеція 1 – 1 Угорщина Угорщина товариський матч - Замінений на 47-ій хвилині 47'
19/08/1923 Будапешт Угорщина Угорщина 3 – 1 Фінляндія Фінляндія товариський матч -
23/09/1923 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 0 Австрія Австрія товариський матч -
28/10/1923 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 1 Швеція Швеція товариський матч -
04/05/1924 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 2 Австрія Австрія товариський матч -
18/05/1924 Цюрих Швейцарія Швейцарія 4 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч -
26/05/1924 Париж Угорщина Угорщина 5 – 0 Польща Польща Олімпійські ігри – 1 раунд -
29/05/1924 Сент-Овен Угорщина Угорщина 0 – 3 Єгипет Єгипет Олімпійські ігри – 1/8 -
31/08/1924 Будапешт Угорщина Угорщина 4 – 0 Польща Польща товариський матч -
26/12/1926 Порту Португалія Португалія 3 – 3 Угорщина Угорщина товариський матч -
05/05/1929 Відень Австрія Австрія 2 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч - Капітан команди
08/09/1929 Прага Чехословаччина Чехословаччина 1 – 1 Угорщина Угорщина Кубок Центральної Європи -
06/10/1929 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 1 Австрія Австрія товариський матч -
01/06/1930 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 1 Австрія Австрія товариський матч -
08/06/1930 Будапешт Угорщина Угорщина 6 – 2 Нідерланди Нідерланди товариський матч -
21/09/1930 Відень Австрія Австрія 2 – 3 Угорщина Угорщина товариський матч - Капітан команди
28/09/1930 Дрезден Німеччина Німеччина 5 – 3 Угорщина Угорщина товариський матч - Капітан команди
22/03/1931 Прага Чехословаччина Чехословаччина 3 – 3 Угорщина Угорщина Кубок Центральної Європи - Капітан команди
12/04/1931 Будапешт Угорщина Угорщина 6 – 2 Швейцарія Швейцарія Кубок Центральної Європи - Капітан команди
03/05/1931 Відень Австрія Австрія 0 – 0 Угорщина Угорщина Кубок Центральної Європи - Капітан команди
21/05/1931 Белград Югославія Югославія 3 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч - Капітан команди
20/09/1931 Будапешт Угорщина Угорщина 3 – 0 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч - Капітан команди
04/10/1931 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 2 Австрія Австрія Кубок Центральної Європи - Капітан команди
19/02/1932 Каїр Єгипет Єгипет 0 – 0 Угорщина Угорщина товариський матч - Капітан команди
24/04/1932 Відень Австрія Австрія 8 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч - Капітан команди
29/04/1934 Будапешт Угорщина Угорщина 4 – 1 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 1934 - Капітан команди
Усього Матчів 32 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Деякі джерела вказують дату народження 21 січня
  2. ↑ Виступи в складі «Ференцвароша» на клубному сайті. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  3. ↑ а б Стаття про гравця. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 21 лютого 2016.
  4. ↑ Міжнародні матчі гравця і матчі у фіналах кубка. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 21 лютого 2016.
  5. ↑ Статистика тренера збірних. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 21 лютого 2016.
  6. ↑ Подробиці турніру на rsssf.com. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 21 лютого 2016.
  7. ↑ «Ференцварош» у сезоні 1916/17. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2016.
  8. ↑ «Ференцварош» у сезоні 1917/18. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  9. ↑ «Ференцварош» у сезоні 1918/19. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
в Бірі • в Жак • в Кропачек • з Грос • з Манді • з Й. Фогль • з К. Фогль • пз Блум • пз Гуттманн • пз Хайош • пз Надлер • пз Обітц • н Браун • н Вейс • н Айзенгоффер • н Єні • н Кертес • н Мольнар • н Опата • н Орт • н Такач • н Тот • н Хірзер • Тренер: Дьюла Кішш
Угорщина

Ратнер (1934) · Поллак (1938) · Баар (1940) · Поллак (1948) · Гесс (1949) · Секей (1950) · Бейт ХаЛеві (1953–54) · Гіббонс (1956) · Бейт ХаЛеві (1957) · Варон (1958) · Манді (1959–63) · Ейнслі (1963–64) · Мирманович (1964) · Манді (1964) · Мирманович (1964–65) · Чирич (1965–68) · Шеффер (1968–70) · Шмілович (1970–73) · Швейтцер (1973–77) · Шеффер (1978–79) · Менселл (1980–81) · Мирманович (1983–86) · Мигич (1986–88) · Грундман і Шнеор (1988–92) · Шарф (1992–99) · Меллер-Нільсен (2000–02) · Грант (2002–06) · Каштан (2006–10) · Оханав. о. (2010) · Фернандес (2010–11) · Гуттман (2011–15) · Хазанв. о. (2016) · Леві (2016–17) · Хазанв. о. (2018) · Герцог (2018–2020) · Руттенштайнер (2020–)

Вільямс (1928) · Барселлос (1929–1931) · Ладаньї (1933–1934) · де Карвальйо (1934) · Дієс (1940) · Жентіл (1945) · Жука (1946) · Руссо (1949) · Деліо (1950–1951) · Жука (1952) · Глорія (1952–1954) · Мартін Франсіско (1954–1955) · Мангуалде (1955) · Монсорес (1956) · Воланте (1957) · Манді (1957–1958) · Юстріч (1958) · Деліо (1959) · Вієйра (1960) · Магальяес (1961) · Панай (1961) · Пімента (1962) · Мартін Франсіско (1962) · Пінто (1963) · Зізінью (1964) · Вієйра (1964–1965) · Жентіл (1965) · Еварісто (1967–1968) · Флавіо Коста (1968–1969) · Глорія (1970) · Зезе Морейра (1971) · Зізінью (1971) · Паулінью (1972) · Амаро (1973) · Данило (1974–1975) · Тім (1977) · Аутуорі (1977–1980) · Пауло Еміліо (1980) · Антоніо Лопес (1981) · Маріньйо Перес (1981–1982) · Дуду (1982) · Еду (1982) · Нуньєс (1984) · Клементе (1984) · Еварісто (1985) · Жаїр Перейра (1985) · Кавалканті (1986) · Піньєйро (1986–1987) · Пакета (1987) · Лушембурго (1987) · Вієйра (1987) · Данило (1987) · Клементе (1988) · Жуан Франсіско (1988) · Піньєйро (1989) · Р. Баррето (1989) · Леоні (1990) · Вортман (1991) · Жоел Сантана (1991) · Мойзес Андраде (1992) · Зе Маріо (1992) · Еду (1992) · Еспіноза (1993) · Луїзіньйо (1996) · Косме (1998) · Тріндаде (1998–1999) · Артурзіньйо (1999) · Баррето (1999–2000) · Кампос (2000) · Роша (2000) · Луїзіньйо (2000–2001) · Рой (2001–2002) · Маріньйо (2002) · Тіта (2002) · Сампайо (2003–2004) · Кампос (2004) · Робертіньйо (2004) · Масса (2004–2005) · Луїзіньйо (2005–2006) · Жоржиньйо (2006) · Аїлтон (2007) · Карлос Роберто (2007) · Адемір (2008) · Амарілдо (2008) · Гаушу (2008) · Кловіс (2009) · Ліра (2009) · Бебето (2010) · Габріель (2010) · Бернардіс (2010) · Жилсон Женіо (2011) · Лулінья (2011) · Де Аранья (2011) · Брага (2011) · Буарке (2011) · Рой (2012) · Ніццо (2012) · Дуїльйо (2012–2013) · Пауло (2014) · Жилсон Нуньєс (2014) · Аїлтон (2014) · Артурзіньйо (2015) · Рікардо Круз (2015–2016) · Кловіс (2016) · Анжело (2017) · Ніццо (2017) · Дуїльйо (2018) · Луїзіньйо (2018–2019) · Каріока (2019) · Н. Баррето (2019–2020) · Гая (2020–2021) · Жозуе (2021) · Ермес Жуніор (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дьюла_Манді&oldid=41206232