Яворівка (Калуський район)
| село Яворівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Рада | Ріп'янська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA26060170170037088 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1785 |
| Населення | 355 |
| Площа | 11,28 км² |
| Густота населення | 31,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77354 |
| Телефонний код | +380 03472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′59″ пн. ш. 24°26′11″ сх. д. / 48.96639° пн. ш. 24.43639° сх. д. |
| Водойми | Луква |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77354, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Ріп’янка, вул. Івана Франка,3 |
| Карта | |
  Яворівка | |
 Яворівка | |
| Мапа | |
| |
Яворі́вка — село Калуського району Івано-Франківської області.[1]
Яворівська церква святого Михайла згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), святого Архістратига Михаїла — у реєстрі Духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740–1755 рр. (10 парохіян-господарів).
В 1880 році за переписом у селі було 304 мешканці. В 1881 році за шематизмом був 321 греко-католик, церква належала до греко-католицької парафії у селі Ріп'янка[1].
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у яворівській церкві 4 давні дзвони діаметром 46, 39, 30, 29, вагою 51, 30, 13, 12 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[2]
У 1939 році в селі проживало 570 мешканців (540 українців, 10 поляків і 20 євреїв)[3]. Село належало до ґміни Підмихайля Калуського повіту Станиславівського воєводства.
Село розміщене на краю Чорного лісу і жителі у сорокових роках брали активну участь у партизанському русі та його підтримці. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Яворівці — з 300 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — у Ріп'янці і т. д.).
У 1950 році мешканців села було переселено в Миколаївську область. 19 серпня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 310 наказано зруйнувати дерев’яну церкву з 1953 року, оскільки з точки зору комуністів вона не становила архітектурної цінності. Тяжким і довгим було повернення на рідну землю, та й не усі повернулися.
- Народний дім.
- ФАП.
- 109 дворів, 357 мешканців.
- Школа 1-4 класи.
У селі є вулиці[4]:
- Лесі Українки
- Царинська
- ↑ Географічний словник Королівства Польського, 1882, т. ІІІ, стор. 528
- ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
 |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Населені пункти Калуського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Бабин-Зарічний • Бережниця • Боднарів • Болохів • Верхня • Вилки • Вістова • Голинь • Грабівка • Гуменів • Діброва • Добровляни • Довге-Калуське • Довгий Войнилів • Довжка • Довпотів • Дубовиця • Завадка • Завій • Збора • Зелений Яр • Іванкова • Кадобна • Копанки • Кропивник • Кудлатівка • Кулинка • Лука • Мислів • Мостище • Мошківці • Негівці • Новиця • Павликівка • Перевозець • Перекоси • Підмихайля • Пійло • Ріп'янка • Середній Бабин • Середній Угринів • Середня • Сівка-Войнилівська • Сівка-Калуська • Слобідка • Станькова • Старий Угринів • Степанівка • Студінка • Томашівці • Тужилів • Цвітова • Яворівка |