Координати: 49°6′8″ пн. ш. 24°18′53″ сх. д. / 49.10222° пн. ш. 24.31472° сх. д. / 49.10222; 24.31472
Очікує на перевірку

Верхня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхня
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Верхнянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA26060050010082967
Основні дані
Перша згадка 1448
Населення 2428
Поштовий індекс 77324
Телефонний код +380 677792066
Географічні дані
Географічні координати 49°6′8″ пн. ш. 24°18′53″ сх. д. / 49.10222° пн. ш. 24.31472° сх. д. / 49.10222; 24.31472
Місцева влада
Карта
Верхня. Карта розташування: Україна
Верхня
Верхня
Верхня. Карта розташування: Івано-Франківська область
Верхня
Верхня
Мапа
Мапа

CMNS: Верхня у Вікісховищі

Верхня — село в Україні, центр Верхнянської сільської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області. Населення становить 2428 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]
Панорама

Перша писемна згадка про село Верхня (Верхнє, Васконіс де Верхнє — запис у польських джерелах) належить до 31 липня 1448 року[1] (за радянських часів в «Історії міст і сіл УРСР», зокрема, у томі «Івано-Франківщина» вказувався 1506 рік). Отже, 31 липня 2003 року виповнилося 555 літ від часу першої письмової згадки про Верхню (Верхнє) в історичних джерелах, але, звичайно, не з часу її заснування. А заснування села можливо відбулося значно раніше — в другій половині XIV ст. або ж на початку XV ст. У податковому реєстрі 1515 року документується 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі.

До 1772 року село належало до Руського воєводства, Галицької землі, Галицької волості, Галицького староства. Власниками села були Сенявські[2].

З 1772 по 1854 роки поселення перебувало в складі громади Верхня Войнилівської домінії Стрийського округу. З 1854 року після утворення нових повітів перебувало в складі окружного суду Стрийського округу та Журавенського повіту дуже короткий час, а з 1867 р. увійшло до складу Калуського повіту.

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок постерунку поліції та ґміни Вєжхня Калуського повіту (належали Болохів, Гуменів, Кулинка, Мостище, Станькова, Завадка, Збора, Степанівка та Бруневичі — присілок Верхні). На той час у Верхні також були млин, цегельня, олійня.

У 1939 році у Верхній проживало 2190 мешканців (2170 українців і 20 поляків), а в присілку Броновичі — 240 мешканців (20 українців і 220 поляків)[3].

У квітні 1944 року окружною боївкою разом з відділом «Гайдамаки» здійснено акцію ліквідації польської колонії Нова Верхня, в ході якої ліквідовано актив поляків і спалено колонію. Причиною акції було вбивство Скакуна і арешт його батька.[4]

Високу національну свідомість жителі села підтвердили активною участю в УПА[5][6], за що заплатили життям найкращі доньки й сини[7]. За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.[8] Голова колгоспу Трусь ревно утверджував радянську владу, катуючи людей у п'яному угарі.[9]

За часів СРСР до складу Верхні включено села Дуброва і Підліски.[10] З 1955 року на території села ведеться видобуток газу[11].

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Дерев'яна церква Собору св. Івана Хрестителя (храмове свято 24 червня) збудована 1863 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 755. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у верхнянській церкві 5 дзвонів діаметром 74, 63, 47, 38, 35 см, вагою 190, 111, 53, 28, 22 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[12] Поруч у 2011 році зведена нова з цегли (обидві — УГКЦ)[13].
  • Мурована церква св. Івана Хрестителя 2012 (Калуське благочиння Івано-Франківської єпархії УПЦ КП)[14]
  • Народний дім введено в дію у 1988 році, на фасаді встановлено Меморіальну дошку Миколі Климишину.[15]
  • Торговий комплекс — 1992 року.
  • Верхнянський ліцей [16] (500 місць).
  • Амбулаторія.[17]
  • Дитячий садок.
  • 730 дворів, 2428 мешканців.
  • Забезпечені централізованим водопостачанням вулиці Войнилівська і Калуська[18].
  • Сільрада
    Сільрада
  • Народний дім
    Народний дім
  • Школа
    Школа
  • Амбулаторія
    Амбулаторія
  • Пошта
    Пошта

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Сквер символічної могили борцям за волю
    Сквер символічної могили борцям за волю
  • Символічна могила
    Символічна могила
  • Стела №1 могили
    Стела №1 могили
  • Стела №2 могили
    Стела №2 могили
  • Стела №3 могили
    Стела №3 могили
  • Стела №4 могили
    Стела №4 могили
  • Радянський монумент
    Радянський монумент

Вулиці

[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[19]:

  • Антоніва
  • Братів Закальницьких
  • Будівельників
  • Василя Стефаника
  • Василя Стуса
  • Відродження
  • Войнилівська
  • Галицька
  • Довбуша
  • Дружби
  • Завадківська
  • Запотічна
  • Зборівська
  • Зелена
  • Івана Мазепи
  • Івана Сірка
  • Івана Франка
  • Калиновського
  • Калуська
  • Камінна
  • Коновальця
  • Кооперативна
  • Космонавтів
  • Лазівська
  • Лесі Українки
  • Литвина
  • Лісова
  • Михайла Грушевського
  • Молодіжна
  • Нова
  • Польова
  • Січових Стрільців
  • Сосюри
  • Станьківська
  • Тараса Шевченка
  • Тихого
  • Чолія
  • Шквірка
  • Шкільна
  • 1 Травня
  • 24 Серпня
  • 8 Березня

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.191, № 2222 (лат.)
  2. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 90 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. ↑ Протокол з ліквідації Нової Верхні.
  5. ↑ На старому цвинтарі Калуша знайшли невідомого героя
  6. ↑ У Верхні 23 серпня освятили капличку Героям Небесної Сотні та репресованим більшовицьким режимом, а 24 серпня — алею Героїв Небесної Сотні
  7. ↑ Провідник Токар. Повернемо з небуття.
  8. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
  9. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 49. — ISBN 966-8090-63-2
  10. ↑ Івано-Франківська область. — Львів, видавництво «Каменяр» — 1965, стор. 64, 67
  11. ↑ На Калущині видобуватиме газ донецька фірма, яка може бути пов'язана із Фірташем
  12. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  13. ↑ [1]
  14. ↑ У Верхній горіла дзвіниця храму. ФОТОФАКТ
  15. ↑ Ярослав Климишин: «Стрий ніколи не стріляв. Це був науковий патріот»
  16. ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  17. ↑ У Верхнянській ОТГ відкрили сучасну амбулаторію та придбали УЗД-апарат. ВІДЕО
  18. ↑ Верхня, яка гинула без води, отримала централізоване водопостачання
  19. ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
  20. ↑ Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.
  21. ↑ Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади
  22. ↑ М. Гребеньовський, В. Дерій. Гребеньовська Стефанія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 410. — ISBN 966-528-197-6.

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верхня&oldid=42249163