Верхня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхня
Верхня. Знак.jpg
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Громада Верхнянська сільська громада
Код КОАТУУ 2622880801
Основні дані
Перша згадка 1448
Населення 2248
Поштовий індекс 77324
Телефонний код +380 935163386
Географічні дані
Географічні координати 49°06′08″ пн. ш. 24°18′53″ сх. д. / 49.10222° пн. ш. 24.31472° сх. д. / 49.10222; 24.31472Координати: 49°06′08″ пн. ш. 24°18′53″ сх. д. / 49.10222° пн. ш. 24.31472° сх. д. / 49.10222; 24.31472
Місцева влада
Карта
Верхня. Карта розташування: Україна
Верхня
Верхня
Верхня. Карта розташування: Івано-Франківська область
Верхня
Верхня

Верхня у Вікісховищі?

Верхня — село в Україні, центр Верхнянської сільської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області. Населення становить 2248 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Панорама

Перша писемна згадка про село Верхня (Верхнє, Васконіс де Верхнє — запис у польських джерелах) належить до 31 липня 1448 року[1] (за радянських часів в «Історії міст і сіл УРСР», зокрема, в томі «Івано-Франківщина» вказувався 1506 рік). Отже, 31 липня 2003 року виповнилося 555 літ від часу першої письмової згадки про Верхню (Верхнє) в історичних джерелах, але, звичайно, не з часу її заснування. А заснування села можливо відбулося значно раніше — в другій половині XIV ст. або ж на початку XV ст. У податковому реєстрі 1515 року документується 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі.

До 1772 року село належало до Руського воєводства, Галицької землі, Галицької волості, Галицького староства. Власниками села були Сенявські[2].

З 1772 по 1854 роки поселення перебувало в складі громади Верхня Войнилівської домінії Стрийського округу. З 1854 року після утворення нових повітів перебувало в складі окружного суду Стрийського округу та Журавенського повіту дуже короткий час, а з 1867 р. увійшло до складу Калуського повіту.

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок постерунку поліції та ґміни Вєжхня Калуського повіту (належали Болохів, Гуменів, Кулинка, Мостище, Станькова, Завадка, Збора, Степанівка та Бруневичі — присілок Верхні). На той час у Верхні були млин, цегельня, олійня, постерунок поліції.

У 1939 році у Верхній проживало 2190 мешканців (2170 українців і 20 поляків), а в присілку Броновичі — 240 мешканців (20 українців і 220 поляків)[3].

Високу національну свідомість жителі села підтвердили активною участю в УПА[4][5], за що заплатили життям найкращі доньки й сини[6].

За часів СРСР до складу Верхні включено села Дуброва і Підліски.[7] З 1955 року на території села ведеться видобуток газу[8].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Дерев'яна церква Собору св. Івана Хрестителя (храмове свято 7 липня) збудована 1863 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 755, поруч у 2011 році зведена нова з цегли (обидві — УГКЦ)[9].
  • Мурована церква св. Івана Хрестителя 2012 (Калуське благочиння Івано-Франківської єпархії УПЦ КП)[10]
  • Народний дім введено в дію у 1988 році, на фасаді встановлено Меморіальну дошку Миколі Климишину.[11]
  • Торговий комплекс — 1992 року.
  • Школа І-III ст[12] (500 місць).
  • Амбулаторія.
  • Дитячий садок.
  • 730 дворів, 2577 мешканців.
  • Забезпечені централізованим водопостачанням вулиці Войнилівська і Калуська[13].

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[14]:

  • Антоніва
  • Братів Закальницьких
  • Будівельників
  • Василя Стефаника
  • Василя Стуса
  • Відродження
  • Войнилівська
  • Галицька
  • Довбуша
  • Дружби
  • Завадківська
  • Запотічна
  • Зборівська
  • Зелена
  • Івана Мазепи
  • Івана Сірка
  • Івана Франка
  • Калиновського
  • Калуська
  • Камінна
  • Коновальця
  • Кооперативна
  • Космонавтів
  • Лазівська
  • Лесі Українки
  • Литвина
  • Лісова
  • Михайла Грушевського
  • Молодіжна
  • Нова
  • Польова
  • Січових Стрільців
  • Сосюри
  • Станьківська
  • Тараса Шевченка
  • Тихого
  • Чолія
  • Шквірка
  • Шкільна
  • 1 Травня
  • 24 Серпня
  • 8 Березня

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.191, №2222 (лат.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 90 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. На старому цвинтарі Калуша знайшли невідомого героя
  5. У Верхні 23 серпня освятили капличку Героям Небесної Сотні та репресованим більшовицьким режимом, а 24 серпня — алею Героїв Небесної Сотні
  6. Провідник Токар.Повернемо з небуття.
  7. Івано-Франківська область. - Львів, видавництво «Каменяр» - 1965, стор. 64, 67
  8. На Калущині видобуватиме газ донецька фірма, яка може бути пов’язана із Фірташем
  9. [1]
  10. У Верхній горіла дзвіниця храму. ФОТОФАКТ
  11. Ярослав Климишин: «Стрий ніколи не стріляв. Це був науковий патріот»
  12. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти
  13. Верхня, яка гинула без води, отримала централізоване водопостачання
  14. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
  15. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади
  16. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади
  17. М. Гребеньовський, В. Дерій. Гребеньовська Стефанія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 410. — ISBN 966-528-197-6.

Посилання[ред. | ред. код]