Студінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Студінка
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Рада/громада Студінська сільська рада
Код КОАТУУ 2622887401
Основні дані
Перша згадка 1447
Населення 1660
Площа 13,78 км²
Густота населення 120,46 осіб/км²
Поштовий індекс 77334
Телефонний код +380 3472
Географічні дані
Географічні координати 49°02′10″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д. / 49.03611° пн. ш. 24.46000° сх. д. / 49.03611; 24.46000Координати: 49°02′10″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д. / 49.03611° пн. ш. 24.46000° сх. д. / 49.03611; 24.46000
Водойми Лімниця, Млинівка
Місцева влада
Адреса ради 77334, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Студінка, вул. П. Мирного, 10 , тел. 90-2-32
Карта
Студінка. Карта розташування: Україна
Студінка
Студінка
Студінка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Студінка
Студінка

Студінка — село Калуського району Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду [1].

У 1648 році повсталі селяни зруйнували замок у Студінці[2].

У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Студінці наявна церква Св. Параскеви, вже не була новою, було 30 дворів.[3]

Селом володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1865 році продав Сабіні Кошелінській. По її смерті маєток перейшов братові першого чоловіка Добжанському[4].

У 1880 році в селі було 139 будинків і 928 мешканців та 9 будинків і 51 мешканець на прилеглій території (913 греко-католиків, 28 римо-католиків, 35 юдеїв, 3 інших визнань; 916 українців, 56 поляків, 7 німців). До місцевої греко-католицької парафії належав і Бабин (калуський деканат)[5].

У 1939 році в селі проживало 1600 мешканців (1550 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв)[6].

У вересні 1940 року в Студінці був зорганізований перший у Калуському районі колгосп (імені Сталіна, голова Г. Бедрій) шляхом відбирання у селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941-1942 роках.

У воєнні та повоєнні роки студінківці брали участь в українському русі опору окупантам[7]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Студінці — з 25 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах). 10 грудня 1948 року рішенням Калуського райвиконкому № 18 відновлено колгосп імені Сталіна, а рішенням 27 грудня 1948 № 7 призначене розташування правління колгоспу і зерносховища на місці панської садиби, господарського двору і тваринницьких ферм — в кутку «Кривуля». Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 130 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане. Церква Св. Параскеви спалена вночі 1960 р. комуністами.

У 2009 р. встановлено вуличне освітлення, у 2017 р. — реконструйоване.[8]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Народний дім.
  • Школа І-ІІ ст.[9] (215 учнівських місць).
  • Амбулаторія.
  • Стадіон[10]
  • 510 дворів, 1710 мешканців.
  • Церква.[11]

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[12]:

  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стефаника
  • Василя Стуса
  • Відродження
  • Гайдамацька
  • Гастелло
  • Гетьманська
  • Гончара
  • Довбуша
  • Зарічна
  • Затишна
  • Зелена
  • Івана Богуна
  • Івана Котляревського
  • Івана Франка
  • Козацька
  • Космонавтів
  • Лесі Українки
  • Лугова
  • Марка Черемшини
  • Мирного
  • Михайла Грушевського
  • Мічуріна
  • Молодіжна
  • Набережна
  • Незалежності
  • Нова
  • Польова
  • Сагайдачного
  • Садова
  • Севастопольська
  • Січових Стрільців
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, №1801 (лат.)
  2. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 237 – Львів, НТШ, 1895. – 412 с.
  3. Василь Говгера. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700-1772). — с. 695, 1076.
  4. Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 109
  5. Studzianka (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, . (пол.)
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  7. З історії Студінки: Їх останніми словами були “Слава Україні!”
  8. До якого берега «пришвартується» Студінська сільська рада?
  9. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти
  10. Елементи для занять воркаутом та роздягальні облаштують на стадіоні у Студінці
  11. У Студінці краєзнавці віднайшли два дзвони, вироблені у Калуші. ФОТО+ВІДЕО. — «Вікна», 2018.06.17
  12. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району