Яровий Федір Карпович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Карпович Яровий
Народження 28 лютого 1922(1922-02-28)
Феськи, Золочівський район, Харківська область
Смерть 20 червня 1992(1992-06-20) (70 років)
Харків, Україна
Поховання Міське кладовище № 2
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ  артилерія
Роки служби 19401975
Партія КПРС
Звання Прапорщик
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
CMNS: Яровий Федір Карпович у Вікісховищі

Ярови́й Фе́дір Ка́рпович (28 лютого 1922(19220228) — 20 червня 1992) — Герой Радянського Союзу (1945), під час німецько-радянської війни командир гармати 31-го гвардійського артилерійського полку 12-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії 1-го Білоруського фронту.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 лютого 1922 року в селі Феськи (нині Золочівський район Харківська область України) в сім'ї селян. Українець. Закінчив школу ветфельдшерів у місті Ізюм. Працював за спеціальністю у рідному селі.

У 1940 році був призваний до лав Червоної армії.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. Був навідником і командиром артилерійського розрахунку 31-го гвардійського артилерійського полку (12-а гвардійська стрілецька дивізія, 61-а армія, 1-й Білоруський фронт).

Гвардії старший сержант Ф. К. Яровий відзначився при форсуванні річки Одер в районі населеного пункту Ной-Глітцен північніше міста Вріцен (Німеччина) першим переправивши на саморобному плоту свою гармату, боєприпаси і коней на лівий берег. Коли під час бою на плацдармі гармата Ярового була розбита, він трофейним фаустпатроном підбив ворожу САУ.

31 травня 1945 року гвардії старшому сержанту Яровому Федору Карповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6863).

Після закінчення війни продовжував службу в армії.

З 1975 року прапорщик Ф. К. Яровий в запасі. Жив у Харкові, працював в органах МВС. Помер 20 червня 1992 року у місті Харкові. Похований на харківському кладовищі № 2.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 838 (рос.)