Ґелниця

Місто Ґелниця словац. Gelnica d:Кат: ±к:нп, засновані 1246 ±к:нп, засновані 1246
герб прапор
Основні дані
48°51′18″ пн. ш. 20°56′23″ сх. д.
Країна	Словаччина
Край	Кошицький
Окрес	Ґелниця → SPARQL ←
Столиця для	Ґелниця (округ)
Перша згадка	1246
Засновано	1246
Водойма	Гнилець  (річка)
Висота над р.м.	365 м
Площа	57,66 км²
Населення	5775 (2024)
· густота	100,14 осіб/км²
Телефонний код	+421-53
Автомоб. ном.	GL
Поштовий індекс	05601
Місцева влада
Вебсторінка	Вебсайт
Староста	Анна Немчикова
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0421526509
OpenStreetMap	r2382078  ·R
GeoNames	724800
Транспорт, відстані
До крайового центру
— автошляхами	41,5 км
До Братислави
— фізична	385 км
Карта
Ґелниця (Кошицький край)
Ґелниця у Вікісховищі

Ґе́лниця (Гелниця) (словац. Gelnica, стара назва: Gelnice, Hnilec, нім. Gölnitz, угор. Gölnic, Gölnicbánya, лат. Gelnicium) — місто в східній Словаччині, у Кошицькому краї, розташоване біля підніжжя гірського масиву Воловських Врхов на річці Гнилець. Адміністративний центр округу Ґелниця. Населення становить понад 6 000 осіб.

Назва

Німецька назва «Гьолніц» походить від первісної слов'янської назви «Гнилець» (словац. Hnilec). А вже сучасна словацька назва «Ґелниця» походить від німецького «Гьолніц».

Історія

Міські права Гелниці надав король Бела IV в 1264 році, це свідчить про те, що вже в XIII столітті Гелниця була важливим з економічної точки зору поселенням. У середині XIII століття сюди переселяється велика кількість німецьких колоністів із Баварії, Тюрингії та Рейнланд-Пфальца. Дуже скоро німецьке населення починає переважати по відношенню до місцевого. В XIV-XV століттях Гелніца переживає розквіт. У міських шахтах видобувається золото, срібло, мідь, свинець, залізо, ртуть. У шахтах працювало 300—400 шахтарів. В 1435 році Гелниця стає вільним королівським містом. Шахти були закриті лише у 1923 році і до 1948 року у місті спостерігається занепад. У той час околиці Гелниці називали «Голодною долиною». Останнім часом Гелніца є популярним туристичним місцем.

Населення

Статистика населення (10 років)

Рік:	1994.	2004.	2014.	2024.
Кількість осіб:	6366	6213	6163	5775
Різниця:		-2,40 %	-0,80 %	-6,29 %

Статистика населення

Рік:	2023.	2024.
Кількість осіб:	5807	5775
Різниця:		-0,55 %

Зміна чисельності населення

Рік перепису	Населення	Кількість будинків
1880	4 358	946
1890	▼ 3 918	871
1900	▲ 4 093	867
1910	▼ 3 833	860
1921	▼ 3 737	851
1930	▲ 3 975	897
1950	▼ 3 686	900
1961	▲ 4 482	847
1970	▲ 4 640	880
1980	▲ 5 100	844
1991	▲ 6 277	841
2001	▲ 6 404	823
2009	▼ 6 146	-

Конфесійний склад (2001)

Конфесії	Кількість	%
католики	4 611	72,0
євангелісти	255	4,0
греко-католики	210	3,3
православні	42	0,7
атеїсти	1 017	15,9
інші релігії	269	4,1

Склад населення за національністю (2001)

Національність	Кількість	%
словаки	4 143	59
роми	1 999	19
чехи	32	0,5
угорці	6	0,1
українці	5	0,1
русини	4	0,1
інші	115	1,8

Культура і пам'ятки

Музеї

• Музей гірничої справи в ратуші.

Пам'ятки

• Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
• Лютеранська кірха
• Кам'яний міст через річку Гнилець
• Будинок колишньої ратуші (нині музей гірничої справи)
• Руїни замку
• Гірнича площа
• Залишки склепінь домініканського монастиря
• Старовинні купецькі будинки в історичному центрі

Визначні особистості

• Габріела Ротгмайєр (*14 березня 1951, Ґелніца) — словацький письменник і журналіст.
• Ед Акос Гудак (також відомий як Едвард Августин = Ed Гудак Августин) (*22 грудня 1822, Кошиці, Словаччина, колись Австро-Угорщина — †25 травня 1902, Ґелніца) — маловідомий вчитель але визначний ентомолог — регіональних автор досліджень метеликів навколо Ґелніци.

Міста-партнери

• Геннеп, Нідерланди
• Рудник-над-Сяном, Польща
• Горна Суша, Чехія
• Ла-Прадет, Франція
• Новодністровськ, Україна

Див. також

• Спиш

Посилання

• Ґелниця. Офіційний сайт [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• План землекористування Гелниця [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]