Спиш

Спиш
Загальна інформація
49°05′00″ пн. ш. 20°30′00″ сх. д.
Країна	Словаччина і  Польща
Площа	3700 квадратний кілометр
Населення	255 000 осіб (1965)
Карта
Спиш у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спиш (значення).

Спиш (словац. Spiš, нім. Zips, угор. Szepes; пол. Spisz) — історична область у північно-східній Словаччині (невелика частина її належить до Польщі), розташована в Центральних Карпатах і Західних Бескидах. Охоплює котловини гори Попраду і гори Гернаду, гірські масиви Списька Маґура і Левоцьких гір та невеликі частини Татр і Словацьких Рудних Гір.

• Площа бл. 3 700 км²
• Населення 255 000 меш. (1965).

Територію Спишу заселили пізно, спершу словаки з півдня, поляки з півночі, пізніше (XIII ст.) німці (спиські міста) і (XIII — XV ст.) волохи і лемки, які прийшли зі сходу. Спиш належав до Угорщини (частина у XV — XVIII ст. до Польщі) і становив до 1919 року Списький комітат, тепер входить до складу Словаччини (Східна Словацька область) і Польщі. Русини заселюють північну і східну частини Спиша (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково етнічними островами (найбільше на північному заході висунений острів — село Остурня). Число українців у Спиші близько 15 000, вони живуть майже винятково в селах і займаються хліборобством та розводять худобу; у селах на північному заході довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.

У XII столітті столицею Списького комітата став Списький град, з XVI століття — Левоча. Найбільшим містом сучасного Спиша є Попрад.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.