1937 у авіації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1937 рік, перший запуск американсько радіального авіадвигуна Pratt & Whitney R-2800 Double Wasp
Основна стаття: Авіація.

Хронологічний список подій у авіації за 1937 рік.

Події[ред. | ред. код]

  • 10 січня — обер-лейтенант Клюмпер на He 59 виявив республіканське судно «Дельфін», що прямувало в порт Малага та атакував його однією торпедою. Вразити судно не вдалося, проте ця атака стала першим випадком бойового використання авіаційної торпеди після закінчення Першої світової війни[1].
  • 2 квітня — засновано Saab AB, як Svenska Aeroplan Aktiebolaget; шведська компанія, що спеціалізується в галузі авіабудування, аерокосмічного устаткування і військової електроніки[2].
  • 26 квітня — бомбардування Герніки, повітряний наліт німецького «Легіону Кондор» на місто Герніка в ході Громадянської війни в Іспанії.
  • 27 квітня — у Третьому Рейху за ініціативою Рейхсмаршала Германа Герінга створено Імперське міністерство авіації.
  • 21 травня — полярний льотчик М. В. Водоп'янов на літаку АНТ-6 (арктичний варіант бомбардувальника ТБ-3) під час першої радянської високоширотної повітряної експедиції «Північ» вперше в світі здійснив посадку на лід в районі Північного полюса, застосувавши вперше гальмівний парашут.
  • 1 вересня — канадська авіакомпанія Trans-Canada Air Lines (із 1 січня 1965 Air Canada) виконала перший пасажирський рейс. З Ванкувера до Сієтла було перевезено двох пасажирів і пошту. Подорож в обидва кінці коштувала 14,20 доларів США.
  • 1 вересня — Рейхсмаршалом Германом Герінгом засновано військову нагороду Знак парашутиста Люфтваффе (нім. Fallschirmschutzenabzeichen der Luftwaffe).
  • 21 жовтня — авіаконструктор А. М. Туполєв був заарештований і звинувачений у шкідництві та приналежності до контрреволюційної організації. Разом з ним було заарештовано багато провідних спеціалістів ЦАГІ та КБ. Заарештували й директорів більшості радянських авіазаводів.

Без точної дати[ред. | ред. код]

  • засновано ісландську авіакомпанію «Icelandair».
  • листопад — авіаконструктор В. М. Петляков був заарештований за організацію неіснуючої «Російсько-фашистської партії».

Перший політ[ред. | ред. код]

Прийнято на озброєння[ред. | ред. код]

  • квітень — після військових випробувань у Іспанії офіційно прийнято на озброєння Messerschmitt Bf 109 (також Bf 109, Me 109) серії B-1, німецький одномоторний поршневий винищувач-низкоплан. Перебував на озброєнні ВПС Німеччини та інших країн близько 30 років. Був основним винищувачем Люфтваффе протягом всієї Другої світової війни. За кількістю вироблених машин, 30 500 шт[3][4], є одним з наймасовіших військових літаків в історії, поступаючись лише штурмовику Іл-2.

Без точної дати[ред. | ред. код]

  • початок року — Messerschmitt Bf 110, німецький двомоторний важкий стратегічний винищувач (Zerstörer), винищувач-бомбардувальник і нічний винищувач; виробництва фірми Bayerische Flugzeugwerke (із 1938 Messerschmitt AG).

Авіамотори, агрегати, прибори тощо[ред. | ред. код]

Без точної дати[ред. | ред. код]

Авіаційні рекорди[ред. | ред. код]

  • 18 червня — на літаку АНТ-25 розпочався перший безпосадковий переліт через Північний полюс з Москви до Ванкувера Валерія Чкалова, Георгія Байдукова та Олександра Бєлякова.
  • 25 червня — на гелікоптері Focke-Wulf Fw 61 виробництва фірми «Фокке-Вульф» Евальдом Рольфсом досягнута висота у 2440 м (8000 футів), машина перебувала у повітрі протягом 1 години 20 хвилин 49 секунд.
  • 26 червня — на гелікоптері Focke-Wulf Fw 61 Евальд Рольфс встановлює:
    • рекорд швидкості при польоті по замкнутому маршруту — 122,55 км/год (76,15 миль/год).
    • рекорд дальності польоту по прямій — 16,4 км (10,19 милі).
    • рекорд дальності при польоті по замкненому маршруту — 80,6 км (59,09 милі)[5].
  • 12—14 липня — Михайло Громов, другий пілот Андрій Юмашев, штурман Сергій Данілін, на літаку АНТ-25, здійснили безпосадковий переліт Москва—Північний полюс—Сан-Хасінто (Каліфорнія, США), встановивши два світових авіаційних рекорду дальності польоту.
  • жовтень — радянська льотчиця Валентина Гризодубова на УТ-1, УТ-2 та АИР-12, встановила п'ять світових авіаційних рекордів висоти, швидкості та дальності польоту на легкомоторних літаках.

Авіакатастрофи[ред. | ред. код]

  • 6 травня — над авіабазою ВМС у Лейкхерсті, Нью-Джерсі, загорівся і потерпів аварію дирижабль LZ 129 «Гінденбург», у результаті якої загинуло 35 із 97 людей, що були на його борту, а також одна людина на землі.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

  • 6 травня — Ернст Август Леманн (нім. Ernst August Lehmann; * 12 травня 1886), німецький піонер авіації, зокрема дирижаблів, загинув у результаті катастрофи дирижаблю LZ 129 «Гінденбург».
  • 2 липня (імовірно) — Амелія Мері Ергарт (англ. Amelia Mary Earhart; * 24 липня 1897), відома американська письменниця і піонер авіації. Зникла безвісти в центральній частині Тихого океану, в районі острова Хауленд, при спробі здійснити навколосвітній політ на двомоторний легкому транспортному і пасажирському літаку Локхід Модель 10 Електра (укр. Lockheed Model 10 Electra).
  • 9 вересня — Федір Васильович Алєлюхін (* 27 січня 1896), український військовий льотчик у званні сотника, повний кавалер Георгіївського хреста.
  • 10 грудня — Юрій Гнатович Арватов (* 1896), український та радянський військовий льотчик.

Примітки[ред. | ред. код]