56-й десантно-штурмовий полк (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
56-й десантно-штурмовий полк
(з 2021)

56-та окрема десантно-штурмова бригада
(2010—2021)


56-й десантно-штурмовий полк
(1997—2010)


56-та окрема повітрянодесантна бригада
(1992—1997)
рос. 56-й гвардейский десантно-штурмовой орденов Отечественной войны и Кутузова Донской казачий полк
Емблема
КраїнаРосія Росія
Належність СВ ЗС РФ,
ПДВ РФ (з 2010)
Типполк
У складі7 ДШД
Гарнізон/Штабм. Феодосія, окупований Крим (з 2021)
м. Камишин, Волгоградська область (до 2021)
Війни/битвиКарабаська війна,
Перша російсько-чеченська війна,
Дагестанська війна,
Друга чеченська війна
НагородиРадянська гвардія Орден Вітчизняної війни I ступеня
Звання«Донська»
«козача»

Медіафайли на Вікісховищі

56-й гвардійський десантно-штурмовий орденів Вітчизняної війни і Кутузова Донський козачий полк (56 ДШП, в/ч 74507) — військове з'єднання Повітрянодесантних військ Росії чисельністю в полк. Дислокується у місті Феодосія, в окупованому Криму, а до того дислокувався в м. Камишин, Волгоградська область.

У 90-х брав участь у Першій чеченській війні (1994—1996) і війні в Дагестані (1999).

У 2022 році полк брал участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну.

Історія

[ред. | ред. код]

У жовтні 1992 р. у зв'язку з розпадом СРСР, 56-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада Радянської армії була передислокована в станицю Зеленчуцька Карачаєво-Черекесії. Звідки маршем висунулася на місце постійної дислокації в селище Підгори під містом Волгодонськ Ростовської області. Територія військового містечка була колишнім вахтовим містечком будівельників Ростовської АЕС, розташоване в 3 км від атомної станції.

З грудня 1994 р. до серпня-жовтня 1996 р. зведений батальйон бригади воював в Чечні. 29 листопада 1994 р. в бригаду був відправлений наказ про формування зведеного батальйону і перекидання його в м. Моздок. Артдивізіон бригади брав участь в кінці 1995 р. — початку 1996 р. в операції під с. Шатой. Окремий взвод АГС-17 бригади з березня 1995 р.до вересня 1995 р. в складі зведеного батальйону 7 гв. ПДД брав участь в гірській кампанії в Веденському і Шатойському районах Чечні. За проявлену мужність і героїзм військовослужбовці нагороджені медалями та орденами. У жовтні—листопаді 1996 р. зведений батальйон бригади був виведений з Чечні.

У 1997 р. бригада була переформована на 56-й десантно-штурмовий полк, який увійшов до складу 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії.

У липні 1998 р. наказом Міністра оборони РФ у зв'язку з поновленням будівництва Ростовської АЕС полк почав передислокацію в місто Камишин Волгоградської області. Полк був розміщений в корпусах розформованого в 1998 р. Камишинського вищого військово-будівельного командно-інженерного училища.

19 серпня 1999 р. десантно-штурмовий загін зі складу полку був направлений на посилення зведеного полку 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії і був відправлений літерним військовим ешелоном в Республіку Дагестан. 20 серпня 1999 р. десантно-штурмовий загін прибув в село Ботліх. Надалі брав участь в бойових діях в Республіці Дагестан і в Чеченській Республіці. Батальйонна тактична група полку воювала на Північному Кавказі (місце дислокації — Ханкала).

У грудні 1999 р. підрозділи полку і ДШМГ[ru] ФПС прикривали чеченську ділянку російсько-грузинського кордону.

З 1 травня 2009 р. 56-й гвардійський десантно-штурмовий полк знову став бригадою. А з 1 липня 2010 р. вона перейшла на новий штат і стала іменуватися як «56-та окрема десантно-штурмова бригада (легка)»[1].

Після 11 жовтня 2013 р. знаходиться у підпорядкуванні ПДВ РФ відповідно указу президента Російської Федерації № 776[2].

З 1 грудня 2021 року бригада переформована на 56-й гвардійський десантно-штурмовий ордена Вітчизняної війни Донський козачий полк з дислокацією у місті Феодосія, в окупованому Криму. У новому місці дислокації збудовано два гуртожитки, будівлю штабу, їдальню, контрольно-пропускний пункт, контрольно-технічний пункт, майданчик для ОВТ, полігон «Старокримський»[3].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

У 2022 році полк у складі 7-ї десантно-штурмової дивізії взяв участь повномасштабній у війні з Україною, наступав з території Криму. Полк брав участь у захопленні Херсона і аеродрому в Чорнобаївці[4].

3 березня 2022 року деякі ЗМІ повідомили про ліквідацію підполковника Юрія Агаркова, який до 2021 року командував 56-ю окремою десантно-штурмовою бригадою[5][6].

Після відступу з Херсона у листопаді 2022, 56-й полк займав позиції на лівому березі Дніпра[7].

У серпні 2023 року частина підрозділів була перекинута до Запорізької області, на Токмацький напрямок, до села Роботине. Після понесених втрат частини 56 ДШП були доукомплектовані в'язнями з місць позбавлення волі[7].

Командири

[ред. | ред. код]
  • (1990—1995) Сотник Олександр Олексійович
  • (1995—1996) Мишанин Сергій Валентинович
  • (1996—1997) Степаненко Рустам Алієвич
  • Кірсі Павло Валентинович
  • Тимофєєв Ігор Борисович
  • (2012—2014) Лебедєв Олександр Віталійович
  • (з 08.2014) Валітов Олександр Хусайнович

Традиції

[ред. | ред. код]

Днем народження формування вважається 11 червня 1943 року, коли були сформовані 7-ма і 17-та гвардійські повітрянодесантні бригади.[джерело?]

Прапор

[ред. | ред. код]

У період з вересня 1979 р. до осені 2013 р. як бойовий прапор бригада використовувала бойовий прапор 351-го гвардійського парашутно-десантного полку 105-ї гвардійської Віденської повітрянодесантної дивізії, на базі якої була сформована[8].

Втрати

[ред. | ред. код]

З відкритих джерел та публікацій журналістів відомо про деякі втрати частини:

  • 2 імені загиблих у війні в Сирії
  • 24 імені загиблих у російсько-українській війні

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Расплескалась синева…. Юрий БОРОДИН. (Газета «Красная звезда») [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Деловая Газета «Взгляд». В состав ВДВ вошли три десантно-штурмовые бригады Сухопутных войск [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Полигон «Старокрымский». Крым.Реалии (рос.). 8 травня 2022. Архів оригіналу за 20 липня 2023. Процитовано 19 липня 2023. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  4. Sergio Miller, Steve (1 лютого 2023). Anatomy of a Russian Army village assault » Wavell Room. Wavell Room (брит.). Архів оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 22 червня 2023.
  5. За кожним знищеним російським генералом стоять тисячі ліквідованих солдатів. 03.03.2022, 13:55. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  6. ЗСУ ліквідували підполковника російської армії. 09.03.2022, 01:22. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  7. а б «Плохие новости из 56-го полка». Где гибнут десантники из Феодосии?. Крым.Реалии (рос.). 20 вересня 2023. Архів оригіналу за 21 вересня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  8. Фотоотчёт встречи ветеранов 56-й бригады 8 февраля 2014 года. [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 56 ДШБ