8-й драгунський полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богемський полк драгунів графа Монтекукколі №8
На службі 1618 — 1918
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Кавалерія (Драгуни)
Тип Vojna zastava Avstro-ogrske monarhije Збройні сили Австро-Угорщини
Роль Кавалерія
Чисельність Полк
У складі 21-ша кавалерійська бригада
4-та кавалерійська дивізія
11-й корпус
Війни/битви Тридцятирічна війна, Австро-турецька війна (1663-1664), Франко-голландська війна 1672—1678, Велика турецька війна, Війна за іспанську спадщину, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за польську спадщину, Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Наполеонівські війни[1], Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії, Австро-Прусська війна[2], Перша світова війна.

Медіафайли на Вікісховищі

8-ий драгунський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Повна назва: K.u.k. Böhmisches Dragoner-Regiment «Graf Montecuccoli» Nr. 8

Дата утворення — 1618 рік.

Почесний шеф — Раймунд Монтекукколі.

Історія полку[ред. | ред. код]

  • історія полку розпочинається з кавалерійських підрозділів армії Габсбургів у XVII ст.
  • 1769 року полк отримує назву «4-ий кавалерійський полк».
  • 1798 року перетворений на 8-ий полк кірасирів
  • 1802 р. — 4-ий полк Чарторийського
  • 1867 р. — 8-ий полк драгунів
  • 1888 р. — отримав в патрони графа Монтекукколі.

Склад полку[ред. | ред. код]

Штаб

Допоміжні служби:

  • взвод розвідників (піонерів)
  • телеграфна служба
  • допоміжна служба

2 дивізіони, в кожному з яких:

  • 3 ескадрони по 177 драгунів

Повний склад полку — 37 офіцерів і 874 драгуни.

Набір рекрутів до полку — Прага.

Національний склад полку (1914) — 58 % чехів, 42 % інших.[3]

Мова полку — чеська.

Інформація про дислокацію[ред. | ред. код]

Кавалерійські казарми у Ярославі
I. II. III.
  • 1898 рік — керівництво і обидва дивізіони — у місті Ярослав.
  • 1914 — входить до складу Х корпусу, 6 кавалерійська дивізія, 5 Бригада кавалерії

Командири полку[ред. | ред. код]

  • 1859: Карл Нетцер фон Зільталь[5]
  • 1879: Максіміліан Воннеш[6]
  • 1908: Людвіг Феттер[7]
  • 1914: Ойген Адлер[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Philip Haythornthwaite: Austrian Army of the Napoleonic Wars: Cavalry (1986), str. 35.
  2. Darko Pavlović: The Austrian Army 1836—1866: Cavalry (1999), str. 35.
  3. Common Army Cavalry Regiments as at July 1914. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  4. Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  5. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1859. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2012.
  6. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1879. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2012.
  7. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1908. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2012.
  8. - Dragoneregimenter der ö.u. Armee im August 1914 von der k.u.k. Heer. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 січня 2012.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alphons von Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898—1905.
  • Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
  • B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
  • Juliusz Bator — «Wojna Galicyjska», Kraków 2008, ISBN 978-83-7396-747-2. (пол.)
  • Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848—1918. Bertelsmann, München 1974.
  • Maximilian Ehnl, Edwin Sacken. Österreich-Ungarns letzter Krieg. 1914—1918. Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen, 1930 (нім.)