Мойсенська волость
Мойсенська волость | ||||
Центр | Мойсинці | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 12 978 (1885) | |||
Населення | 10 171 осіб (1885) | |||
Густота | 71.7 осіб / км² | |||
Мойсенська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у селі Мойсинці.
Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 12 сільських громад. Населення — 10171 особа (4870 чоловічої статі та 5301 — жіночої), 1490 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 11334 | 7384 |
Приватної власності | 1487 | 385 |
Іншої власності | 157 | 32 |
Загалом | 12978 | 7801 |
Найбільші поселення волості станом на 1885:
- Мойсинці — колишнє державне село при річці Ірклієві за 35 верст від повітового міста, 1592 особи, 248 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, 17 вітряних млинів.
- Бузьки — колишнє державне село при ярові Тарановка, 1164 особи, 190 дворів, постоялий будинок, 8 вітряних млинів.
- Демки — колишнє державне село при річці Ірклієві, 930 осіб, 141 двір, православна церква, постоялий будинок, 10 вітряних млинів.
- Митьки — колишнє державне село при річці Ірклієві, 1385 осіб, 228 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, 14 вітряних млинів.
- Мутихи — колишнє державне село при річці Дніпро, 765 осіб, 103 двори, православна церква, 2 водяних і 3 вітряних млини.
- Налісні — колишнє державне село при річці Дніпро, 868 осіб, 117 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини, 8 сукновалень.
- Пищики — колишнє державне село при річці Ірклієві, 1514 осіб, 180 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і 7 вітряних млини.
- Самовиця — колишнє державне село при річці Самовиця, 1005 осіб, 161 двір, православна церква, 4 вітряних млини.
Старшинами волості були:
- 1900—1907 роках селянин козак Патрикій Григорович Хоменко[2],[3],[4];
- 1913 року Костянтин Федорович Кушнір[5];
- 1915 роках Андрій Порфирович Кабан[6].
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |