Луки (озеро)
| Луки | ||||
|---|---|---|---|---|
| 51°34′ пн. ш. 23°51′ сх. д. / 51.567° пн. ш. 23.850° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Прибережні країни | Україна | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | карстове | |||
| Група озер | Шацькі озера | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 6,75 км² км² | |||
| Глибина середня | 2 м м | |||
| Глибина макс. | 3,2 м м | |||
| Довжина | 5,3 км км | |||
| Ширина | 2,5 км км | |||
| Об'єм | 13 млн м³ км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Площа басейну | 124 км² км² | |||
| Інше | ||||
  Луки (озеро) (Україна) | ||||
 Луки (озеро) (Волинська область) | ||||
| ||||
|
| ||||
Лу́ки — озеро карстового походження у Шацькому районі Волинської області, біля с. Затишшя. Належить до групи Шацьких озер, що у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу[1] на території Шацького національного природного парку (Волинське Полісся). Не слід плутати з однойменним озером, розташованим поблизу села Дубечне у сусідньому Старовижівському районі.
Опис
Луки сполучено протокою з озером Перемут. Деякі дослідники вважають Перемут відособленою частиною загального плеса озера Луки, тому в літературі трапляється назва — озеро Луки-Перемут.
Також каналами Луки сполучено з озером Світязь та Остров'янським озером.
Довжина — близько 6 км, ширина — понад 3 км, площа — 6,8 км², пересічна глибина — 2,1 м, максимальна — 3,2 м.
Улоговина видовжена, складної форми. Береги дуже розчленовані, низькі, заболочені.
Живиться підземними і поверхневими водами та за рахунок водообміну з іншими озерами. Дно у східній частині вкрите замуленим піском, у західній і центральній — шаром сапропелю.
Хімічний склад води озера Луки: мінералізація води не висока — близько 137 мг/дм³ (менша ніж у Світязі) (тип води — гідрокарбонатно-кальцієва); рН води — 7,9 (слабколужна); вода добре насичена киснем — 10,9 мг/дм³, незначний вміст сполук азоту (зокрема, нітратів), заліза.[2]
Хімічний склад води озера Луки: середня концентрація основних іонів та мінералізація, мг/дм³[2]
| HCO− 3 |
SO2− 4 |
Cl− | Ca2+ | Mg2+ | Na++K+ | Мінералізація води |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 87,4 | 3,1 | 10,6 | 20,9 | 3,7 | 11,5 | 137,2 |
Хімічний склад води озера Луки: середнє значення рН, концентрація кисню, мінеральних сполук азоту та заліза, мг/дм³[2]
| рН | O2 | NH+ 4 |
NO− 2 |
NO− 3 |
Fe2− | Fe3− |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 7,9 | 10,9 | 0,1 | 0,01 | 1,3 | 0,0 | 0,3 |
В озері Луки відзначається досить висока якість води[2] , оскільки поряд немає значних джерел забруднення, а статус національного природного парку сприяє охороні вод.
Поширена водяна і водно-прибережна рослинність. Озеро не відзначається високою біологічною продуктивністю.
В озері мешкають такі види риб як карась, лин, лящ, окунь, вугор, щука, у водоймі акліматизовано білого амура.
На берегах озера Луки спостерігалось гніздування птахів, у тому числі лебедів.
Джерела
- ↑ Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с. — ISBN 966-521-397-0
- ↑ а б в г Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2